Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів

Основними складовими безпеки праці на виробництві є:

♦ безпечне виробниче обладнання;

♦ безпечні технологічні процеси;

♦ організація безпечного виконання робіт.

ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности» – основний нормативний документ з загальних вимог безпеки до виробничого обладнання за виключен­ням обладнання, яке є джерелом іонізуючих випромінювань.

Вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп, видів, моделей розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 з урахуванням призначення, виконання та умов його експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

♦ вибором принципів дії, джерел енергії, параметрів робочих процесів;

♦ мінімізацією енергії, що споживається чи накопичується;

♦ застосуванням вмонтованих в конструкцію засобів захисту та інформації про можливі небезпечні ситуації;

♦ застосуванням засобів автоматизації, дистанційного керування та контролю;

♦ дотриманням ергономічних вимог, обмеженням фізичних і нервово психологічних навантажень працівників.

Виробниче обладнання при роботі як самостійно, так і в складі тех­нологічних комплексів повинно відповідати вимогам безпеки протя­гом всього періоду його експлуатації.

Матеріали конструкції виробничого обладнання не повинні бути фактором можливої небезпечної і шкідливої дії на організм працю­ючих, а виникаючі в процесі роботи обладнання навантаження в окре­мих його елементах не повинні досягати небезпечних значень. При неможливості реалізації останньої вимоги в конструкції обладнання необхідно передбачати засоби захисту, огородження і т. ін.

Небезпечні зони виробничого обладнання (рухомі вузли, елементи з високою температурою тощо) як потенційні джерела травмо безпеки повинні бути огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81, теплоізольовані або розміщені в місцях, що виключають контакт з ними персоналу.

Зажимні, вантажозахоплювальні та вантажопідіймальні пристрої тощо повинні виключати можливість виникнення небезпеки при раптовому відключенні енергії, а також самовільну зміну стану цих при­строїв при відновленні енергоживлення.

Виробниче обладнання повинно бути пожежо вибухобезпечним в передбачених умовах його експлуатації та не накопичувати зарядів статичної електрики в небезпечній для працюючих кількості. Виробниче обладнання, робота якого супроводжується виділен­ням шкідливих речовин чи мікроорганізмів або пожежо- та вибухоне­безпечних речовин, повинно включати вмонтовані пристрої для лока­лізації цих виділень. За відсутності таких пристроїв, в конструкції обладнання мають бути передбачені місця для підключення автоном­них пристроїв локалізації виділень. За необхідності згадані пристрої мають бути виконані з урахуванням чинних вимог щодо стану пові­тря робочої зони та захисту довкілля.

Якщо виробниче обладнання є джерелом шуму, ультра та інфраз­вуку, вібрації, виробничих випромінювань (електромагнітних, лазер­них тощо), то воно повинно бути виконано таким чином, щоб дія на працюючих перерахованих шкідливих виробничих факторів не пере­вищувала меж, встановлених відповідними чинними нормативами.

Виробниче обладнання повинно бути забезпечене місцевим освіт­ленням, виконаним відповідно до вимог чинних нормативів з урахуванням конкретних виробничих умов, якщо його відсутність може спричинювати перенапруження органів зору або інші небезпеки, пов'язані з експлуатацією цього обладнання.

Однією із складових безпеки виробничого обладнання є конструк­ція робочого місця, його розміри, взаємне розміщення органів упра­вління, засобів відображення інформації, допоміжного обладнання тощо. Розробляючи конструкції робочого місця слід дотримуватися вимог ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ12.2.033-84, ГОСТ12.2.049-80, ГОСТІ 2.2.061-81 та інших чинних нормативів. При цьому розміри робочого місця і його елементів мають забезпечувати виконання операцій в зручних робочих позах і не ускладнювати рухи працюючих. Перевагу слід віддавати виконанню робочих операцій в сидячому положенні, або чередуванні положень сидячи і стоячи — якщо виконання робіт не вимагає постійного переміщення працівника. Конструкція крісла і підставки для ніг повинна відповідати ергономічним вимогам.

Система управління виробничим обладнанням має забезпечувати надійне і безпечне його функціонування на всіх режимах роботи і при можливих зовнішніх впливах, передбачених ТЗ. На робочих місцях повинні бути написи, схеми та інші засоби інформації щодо послідов­ності керуючих дій. Конструкція і розміщення засобів попередження про небезпечні ситуації повинні забезпечувати безпомилкове, досто­вірне і швидке сприйняття інформації.

Центральний пульт управління технологічним комплексом облад­нується сигналізацією, мнемосхемою або іншими засобами відобра­ження інформації про порушення нормального режиму функціону­вання кожної одиниці виробничого обладнання, засобами аварійної зупинки всього комплексу або окремих його одиниць – якщо це не призведе до подальшого розвитку аварійної ситуації.

Пуск виробничого обладнання в роботу, а також повторний пуск після його зупинки, незалежно від її причини, має бути можливим тільки шляхом маніпулювання органами управління пуском. Органи аварійної зупинки після спрацювання повинні залишатися в поло­женні зупинки до їх повернення у вихідне положення обслуговуючим персоналом. Повернення органів аварійної зупинки у вихідне поло­ження не повинно приводити до пуску обладнання.

Повне чи часткове припинення енергопостачання з наступним його відновленням, а також пошкодження мережі управління енерго­постачанням не повинно призводити до виникнення небезпечних ситуацій.

Засоби захисту, що входять в конструкцію виробничого обладнан­ня, повинні: забезпечувати можливість контролю їх функціонування; виконувати своє призначення безперервно в процесі роботи облад­нання; діяти до повної нормалізації відповідного небезпечного чи шкідливого фактора, що спричинив спрацювання захисту; зберігати функціонування при виході із ладу інших засобів захисту. За необхід­ності включення засобів захисту до початку роботи виробничого обладнання, схемою управління повинні передбачатися відповідні блокування тощо.

Виробниче обладнання під час монтажу, ремонту, транспортування та зберігання якого застосовуються вантажопідіймальні засоби, повинно мати відповідні конструктивні елементи або позначені місця для приєднання вантажозахоплювальних пристроїв з зазначенням маси обладнання. Якщо технічними умовами передбачено переміщен­ня обладнання без застосування вантажопідіймальних засобів, то таке обладнання повинно мати відповідні елементи або форму для захо­плення рукою.

ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. «Процессьі производственньїе. Общие требования безопасности» – чинний нормативний документ з загаль­них вимог безпеки до виробничих процесів.

Безпека виробничих процесів визначається, у першу чергу, безпе­кою обладнання, яка забезпечується шляхом урахування вимог безпе­ки при складанні технічного завдання на його проектування, при роз­робці ескізного й робочого проекту, випуску та випробуваннях випробного зразка й передачі його у серійне виробництво згідно з ГОСТ 15.001-73 «Разработка и постановка продукции на производство. Основньїе положення».

Основними вимогами безпеки до технологічних процесів є: усунен­ня безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що є вірогідними чинниками небезпек; заміна технологіч­них процесів та операцій, що пов'язані з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких заз­начені фактори відсутні або характеризуються меншою інтенсивністю; комплексна механізація та автоматизація виробництва, застосування дистанційного керування технологічними процесами і операціями за наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів; герметиза­ція обладнання; застосування засобів колективного захисту працюю­чих; раціональна організація праці та відпочинку з метою профілакти­ки монотонності й гіподинамії, а також обмеження важкості праці; своє­часне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідли­вих виробничих факторів на окремих технологічних операціях (систе­ми отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно виконувати за принципом пристроїв автоматичної дії з виводом на системи попереджувальної сигналізації); впровадження систем контролю та керування технологічним процесом, що забезпечують захист працюючих та аварійне відключення виробни­чого обладнання; своєчасне видалення і знешкодження відходів вироб­ництва, що є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факто­рів, забезпечення пожежної іі вибухової безпеки.

При визначенні необхідних засобів захисту потрібно керуватися вказівками відповідних розділів стандартів ССБТ за видами виробни­чих процесів та групами виробничого обладнання, що використову­ються у цих процесах. Перелік діючих стандартів стосовно процесів дається у покажчиках Держстандарту, що видаються кожен рік.

Вимоги безпеки при проведенні технологічного процесу повинні бути передбачені у технологічній документації. Контроль повноти викладення цих вимог повинен здійснюватися відповідно до Вказівок РД 50-134-78. Загальні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки виробничих процесів визначені ГОСТ 12.1.004-91, а вибухової безпе­ки - ГОСТ 12.1.010-76.

Виробничі будівлі та споруди, залежно від вибраного архітектур­но-будівельного та об'ємно-планувального вирішення, можуть впли­вати на формування умов праці: освітлення, шуму, мікроклімату, зага­зованості та запиленості повітряного середовища, виробничих випро­мінювань. Крім того, неправильне кольорове або архітектурне вирі­шення інтер'єру призводить до несприятливого психологічного впли­ву на працюючих.

У виробничому приміщенні умови праці залежать від таких факто­рів, як розташування технологічного обладнання, організація робочого місця, сировина та заготовки, готова продукція. У кожному конкретно­му випадку вимоги безпеки до виробничих приміщень та площадок формуються, виходячи з вимог діючих будівельних норм та правил.

Рівні небезпечних та шкідливих виробничих факторів на робочих місцях повинні відповідати вимогам стандартів безпеки за видами небезпечних та шкідливих факторів. Робочі місця повинні мати рівні та показники освітленості, встановлені діючими будівельними норма­ми та правилами СНиП 11-4 –79/85.

Розташування виробничого обладнання, вихідних матеріалів, заго­товок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва у виробничих приміщеннях і на робочих місцях не повинно являти собою небезпеку для персоналу. Відстані між одиницями обладнання, а також між обладнанням та стінами виробничих приміщень, будівель і споруд повинна відповідати вимогам діючих норм технологічного проектування, будівельним нормам та правилам.

Зберігання вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, гото­вої продукції та відходів виробництва потребує розробки і реалізації системи заходів, ио виключають виникнення небезпечних та шкідли­вих виробничих факторів; використання безпечних пристроїв для збе­рігання; механізацію та автоматизацію вантажо-розвантажувальних робіт тощо.

При транспортуванні вихідних матеріалів, заготовок, напівфабри­катів, готової продукції та відходів виробництва необхідно забезпечу­вати використання безпечних транспортних комунікацій, застос­ування засобів пересування вантажів, що виключають виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів, механізацію та автоматизацію перевезення. При цьому потрібно враховувати вимоги ГОСТ 12.2.022-80 «Конвейєри. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.3.020-80 «Процессьі перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».

До факторів, що визначають умови праці, відносяться також раціо­нальні методи технології і організації виробництва. Зокрема, велику роль відіграє зміст праці, форми побудови трудових процесів, ступінь спеціалізації працюючих при виконанні виробничих процесів, вибір режимів праці та відпочинку, дисципліна праці, психологічний клімат у колективі, організація санітарного й побутового забезпечення прац­юючих відповідно до СНиП 11-92–76.

У формуванні безпечних умов праці велике значення має врах­ування медичних протипоказань до використання персоналу у окре­мих технологічних процесах, а також навчання й інструктаж з безпеч­них методів проведення робіт.

До осіб, які допущені до участі у виробничому процесі, ставляться вимоги щодо відповідності їх фізичних, психофізичних і, в окремих випадках, антропометричних даних характеру роботи. Перевірка стану здоров'я працюючих має проводитися як при допуску їх до роботи, так і періодично згідно з чинними нормативами. Періодич­ність контролю за станом їх здоров'я повинна визначатися залежно від небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу в поряд­ку, встановленому Міністерством охорони здоров'я.

Особи, які допускаються до участі у виробничому процесі, повинні мати професійну підготовку (у тому числі з безпеки праці), що відпо­відає характеру робіт. Навчання працюючих із безпеки праці прово­дять на всіх підприємствах і в організаціях незалежно від характеру та ступеня небезпеки виробництва відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99.

Основними напрямами забезпечення безпеки праці має бути ком­плексна механізація й автоматизація виробництва, це є передумовою аля корінного покращання умов праці, зростання продуктивності праці та якості продукції, сприяє ліквідації відмінності між розумо­вою й фізичною працею. Але при автоматизації необхідно враховува­ти психічні та фізіологічні фактори, тобто узгоджувати функції авто­матичних пристроїв з діяльністю людини-оператора. Зокрема, необхідно враховувати антропометричні дані останнього та його можливості до сприйняття інформації.

У автоматизованому виробництві необхідне також суворе вико­нання вимог безпеки під час ремонту й налагодження автоматичних машин та їх систем.

Одним з перспективних напрямів комплексної автоматизації виробничих процесів є використання промислових роботів. При цьому між людиною та машиною (технологічним обладнанням) з'яв­ляється проміжна ланка – промисловий робот, і система набуває такої структури: людина — промисловий робот – машина. У цьому випад­ку людина виводиться із сфери постійного (протягом зміни) безпосе­реднього контакту з виробничим обладнанням.

Основними керівними матеріалами з безпеки роботизованих тех­нологічних комплексів є ГОСТ 12.2.072-82 «Роботи промьішленньїе, роботизированньїе технологические комплекси и участки. Общие требования безопасности». У ньому приводяться вимоги безпеки до конструкції промислових роботизованих систем.

Поиск по сайту: