Аксіома потенційної небезпеки

532. Задание {{ 532 }} ТЗ 532 Тема 6-20-0

Признаки клинической смерти

£ отсутствие сознания

R отсутствие роговичного и зрачкового рефлекса и пульсации на сонной артерии

£ сильные боли в области сердца

£ отсутствие дыхания

533. Задание {{ 533 }} ТЗ 533 Тема 6-20-0

Признаки биологической смерти

£ отсутствие реакции зрачков на свет

£ отсутствие пульсации на сонной артерии

£ бледность кожных покровов

R помутнение роговицы и появление феномена «кошачьего зрачка»

534. Задание {{ 534 }} ТЗ 534 Тема 6-20-0

Реанимация

R оживление

£ лечение

£ операция

£ массаж

535. Задание {{ 535 }} ТЗ 535 Тема 6-20-0

Чтобы приступить к сердечно-легочной реанимации достаточно

£ побледнение кожных покровов

R отсутствие зрачкового рефлекса и пульса сонной артерии

£ покраснение кожных покровов

£ раны в области сердца

536. Задание {{ 536 }} ТЗ 536 Тема 6-20-0

Проводить ИВЛ следует даже при сохраненном сердцебиении и самостоятельном дыхании, если частота дыхательных движений не превышает

£ 15 раз в мин

£ 16 раз в мин

£ 18 раз в мин

R 10 раз в мин

537. Задание {{ 537 }} ТЗ 537 Тема 6-20-0

Для успешного выполнения ИВЛ необходимо

R обеспечить проходимость дыхательных путей

£ чрезмерно запрокинуть голову

£ недостаточно запрокинуть голову

£ создать «собачий прикус»

538. Задание {{ 538 }} ТЗ 538 Тема 6-20-0

Наиболее оптимальные соотношения вдохов ИВЛ с надавливанием на грудину клетку одним спасателем

£ на 1 вдох-5 надавливаний на грудину

£ на 2-3 вдоха-5 надавливаний на грудину

£ на 1 вдох-10 надавливаний на грудину

R на 2-3 вдоха-10-12 надавливаний на грудину

539. Задание {{ 539 }} ТЗ 539 Тема 6-20-0

Наиболее оптимальные соотношения вдохов ИВЛ с надавливанием на грудную клетку двумя спасателями

R на 1 вдох-5 надавливаний на грудину

£ на 1 вдох-10 надавливаний на грудину

£ на 2 вдоха-10 надавливаний на грудину

£ на 2 вдоха-5 надавливаний на грудину

540. Задание {{ 540 }} ТЗ 540 Тема 6-20-0

О признаках эффективности проводимой реанимации судим по

£ розовению кожи

£ сужению зрачков

R пульсации на сонной артерии при каждом надавливании

£ вздутию живота

541. Задание {{ 541 }} ТЗ 541 Тема 6-20-0

Комплекс сердечно-легочной реанимации включает

£ измерение артериального давления

£ прекардиальный удар

£ непрямой массаж сердца

R искусственная вентиляция легких и непрямой массаж сердца

542. Задание {{ 542 }} ТЗ 542 Тема 6-20-0

Прекардиальный удар наносится

£ по левой половине грудной клетки

£ у места прикрепления ключиц к грудине

£ по плечевидному отростку грудины

R по середине грудины, на 2-4 см выше плечевидного отростка

543. Задание {{ 543 }} ТЗ 543 Тема 6-20-0

Смысл непрямого массажа сердца

R восстановления кровообращения

£ восстановление пульсации

£ поддержание жизни

£ восстановления дыхания

544. Задание {{ 544 }} ТЗ 544 Тема 6-20-0

Правила проведения непрямого массажа сердца

R надавливание только прямыми руками

£ надавливание согнутыми в локтях руками

£ в строго определенном месте

£ ладонь должна расставаться с грудиной медленно

545. Задание {{ 545 }} ТЗ 545 Тема 6-20-0

Непрямой массаж проведения частотой надавливания

£ 60 раз в мин

£ 80 раз в мин

£ 40 раз в мин

R 40-60 раз в мин в соответствии с особенностями упругости грудной клетки пострадавшего

546. Задание {{ 546 }} ТЗ 546 Тема 6-20-0

При отсутствии признаков эффективности реанимации ее следует продолжать

£ в течение часа

£ в течение 15-20 минут

R до появления признаков биологической смерти

£ до прибытия врача

547. Задание {{ 547 }} ТЗ 547 Тема 6-20-0

Для спасения жизни наибольшее значение имеют

R правильно оценить состояние

£ степень технического оснащения

£ своевременность

£ ответственность

548. Задание {{ 548 }} ТЗ 548 Тема 6-20-0

Реальная возможность реанимировать человека в состоянии клинической смерти в первые

£ 1-2 мин

£ 3-4 мин

R 4-5 мин

£ 5-7 мин

549. Задание {{ 549 }} ТЗ 549 Тема 6-20-0

В условиях автономного существования, истолченные листья крапивы способствуют

R свертыванию крови и стимулированию заживления тканей

£ свертыванию крови

£ заживлению тканей

£ для защиты от комаров

550. Задание {{ 550 }} ТЗ 550 Тема 6-20-0

В условиях автономного существования, вместо ваты можно использовать

R пух иван –чая

£ лопух

£ подорожник

£ медуницы

551. Задание {{ 551 }} ТЗ 551 Тема 6-20-0

В условиях автономного существования, для остановки кровотечения и обеззараживания раны можно использовать свежий сок

R подорожника и полыни

£ крапивы

£ медуницы

£ гриб- дождевик

БЖД.

БЖД - область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів у всіх сферах людської діяльності, а також збереження її здоров'я і безпеки у середовищі існування. Завдання:

- вивчає методи і способи ідентифікації негативних впливів середовища існування;

- знайомить із принципами захисту від небезпек та попередження впливу тих чи інших негативних факторів;

- розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів;

- пропонує шляхи створення комфортного стану середовища життя і діяльності людини.

Інтегральним показником безпеки життєдіяльності є тривалість життя.

Дисципліна “БЖД” передбачає процес пізнання складних зв'язків людського організму і середовища існування. Вплив людини на середовище, відповідно до законів фізики, викликає відповідні протидії всіх її компонентів. Організм людини безболісно переносить ті чи інші впливи доти, поки вони не перевищують межі адаптації.

Дисципліна розглядає безпеку в побутовій сфері, на вир-ві, у навк природному середовищі, у надзвичайній ситуації мирного та воєнного часів.

----------------------------------------------

Аксіома потенційної небезпеки.

Аналіз суспільної практичної діяльності дає підставу для твердження про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Потенц небезпека полягає в схованому, неявному характері прояви небезпек. Наприклад, ми не відчуваємо до визначеного моменту збільшення концентрації СО2 у повітрі. СО2 не має кольору, запаху і наростаня його концентрації проявляється появою утоми, млявості, зниженням працездатності.

Потенційна небезпека як явище – можливість впливу на людину несприятливих чи несумісних з життям факторів. За ступенем і характером дії на організм їх умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі. До шкідливих належать фактори, що стають причиною захворювань або зниження працездатності. Небезпечними називають фактори, які за деяких умов призводять до травматичних ушкоджень або раптових і різких збуджень організму. Під уражаючими факторами розуміють ті, які обов’язково викликають тяжкі порушення життєдіяльності організму.

Аксіома про потенційну небезпеку передбачає кількісну оцінку негативного впливу, що оцінюється ризиком нанесення того чи іншого збитку здоров'ю і життю. Ризик (R) визначається як відношення тих чи інших небажаних наслідків в одиницю часу до можливого числа подій за той же термін – R = F/N, де F і N – кількість небезпечних та усіх можливих подій відповідно.

---------------------------------------------------

Поиск по сайту: