Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на ХНО

При викиді в атмосферу паро і газоподібних хімічних сполук формується первинна заражена хмара, що поширюватиметься в атмосфері. Гази з високим показником щільності (вище 1) будуть стелитися вздовж землі, «затікати» у низини, а гази із щільністю менше 1 – швидко розсіюватися у верхніх шарах атмосфери. Характер зараження місцевості залежить від багатьох факторів: способу викиду хімічних речовин в атмосферу (розливі, вибуху, пожежі); від агрегатного стану агентів, що заражають, (твердому, рідкому, газоподібному); від швидкості випаровування хімічних речовин з поверхні землі і інших.

У кінцевому результаті, зона хімічного зараження включає дві території. До першої відноситься район, що опинився у безпосередньому впливі хім речовини, до другої належить місцевість, над якою поширюється заражена хмара.

Зазначені і багато інших факторів, що характеризують зону хімічного зараження, необхідно враховувати при плануванні аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків аварій на хімічно небезпечних об'єктах.
43. Класи аварій на ХНО.

ХНО – підп-ва нар госп-ва, які виробляють, зберігають та використовують у виробничому циклі небезпечні хім речовини (НХР).

До ХНО відносяться: підп-ва хім та нафто-переробної пром-ті; харчової, м'ясо-молочної; водоочисні спорудження, де використовується в якості дезинфікуючої речовини хлор; залізничні станції, які мають колії відстою рухомого складу зі СДОР; залізничні станції вивантаження і навантаження СДОР; склади і бази з запасами отрутохімікатів, речовин для дезінфекції.

В процесі розвитку аварії на ХНО формується осередок хім зараження (0X3). Є 4 ступеня небезпеки хім об'єктів: I ступінь – у зону можливого зараження потрапляють більше 75 000 людей; II – 40 000…75 000 осіб; III – уражених менше 40 000; IV ступінь – зона можливого хім зараження не виходить за межі об'єкта.

----------------------------------------------- -------------------

44. Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.

По характеру впливу на організм НХР (СДОР) поділяються на групи: (7)

I. Речовини задушливої дії: 1) з вираженим припікальним ефектом (хлор); 2) зі слабкою припікальною дією (фосген).

II. Речовини загально отруйної дії (синильна кислота, ціаніди, чадний газ).

III. Речовини задушливої і загально отруйної дії:

1) з вираженим припікальним ефектом (акрилонітрил, азотна кислота, з'єднання фтору);

2) зі слабкою припікальною дією (сірководень, сірчистий ангідрид, оксиди азоту).

IV. Нейротропні отрути (фосфорорганічні з'єднання, сірковуглець, тетраетілсвінец).

V. Речовини нейротропної і задушливої дії (аміак).

VI. Метаболічні отрути (оксид етілена).

VII. Речовини, що псують обмін речовин (діоксин, бензофурани).

Крім того, всі НХР поділяються на швидкодіючі і повільно діючі. При ураженні першими картина отруєння розвивається швидко, а при отруєнні повільно діючими до прояви симптомів ураження проходить кілька годин, має місце так званий латентний період.

-------------------------------------------------------

Поиск по сайту: