Фактори, що визначають вибір методів виховання

На успішність використання методів виховання впливають такі фактори:

1. Педагогічне обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливо принципом урахування індивідуальних і ві­кових особливостей школярів. Тільки той, хто добре вивчив дити­ну, може вирішувати, як її виховувати.

2. Застосування в єдності методів формування свідомості, фор­мування досвіду суспільної поведінки, стимулювання діяльності і корекції поведінки, самовиховання.

3. Урахування своєрідності педагогічної ситуації.

4. Аналіз впливу на особистість методів, які вже застосовувались.

5. Особистість вихователя, його педагогічна рефлексія, яка пе­редбачає: усвідомлення мотивів своїх дій (чи здійснюються вони в інтересах дитини, свого престижу, щоб догодити начальству, інструк­ції тощо); уміння відрізняти особисті труднощі від утруднень школяра;

Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. — Київ, 1996. — С. 174.

1.4. Методи виховання

Здобуття школяра- Стимулювання по- Вдосконалення ми досвіду поведін- зитивнихдій, вчин- своєї особистості, ки в різних видах ків, суджень, оці-діяльності, у спілку- нок дітей і галь-ванні шляхом спе- мування негатив-ціально організова- них. ного привчання та виконання вправ.

Сформований до- Сформованість по- Наближення до іде-свід поведінки, нять, оцінок і досві- алу поведінки осо-який знаходить дусуспільної пове- бистості. виявлення в звич- дінки. ках поведінки, у вчинках, особис­тих якостях ди­тини.

здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбува­ється, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи.

Вчені одержали дані про основні методи, якими користуються вчителі: бесіди (60%), обговорення фільмів, спектаклів (56%), читання художньої літератури (49 %), організація діяльності: ігро­вої (16 %), походи (15 %), трудової (17 %), заохочення і покаран­ня (16 %), індивідуальна робота (4 %).

А. Бодальов¹ доводить, що в передових учителів і новаторів значно розширений «репертуар» прийомів, до яких вони зверта­ються. Встановлено, що в їх роботі використовуються до 43 різних прийомів виховного впливу, в той час як в ординарних педаго­гів — тільки 17—19. А якщо у викладачів тієї чи іншої групи збіга-

Бодолев А. Советская педагогика. — 1986. — № 12.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

лися якісь прийоми, то частота їх застосування була неоднако­вою. Наприклад, такий прийом виховного впливу, як догана при всіх у різкій, а інколи й грубій формі, безсилі вчителі використо­вують у 6 разів частіше, ніж ті, хто працює творчо. Повчання, нотації кращі вчителі майже не читали, а формально працюючі ними просто зловживали.

6. Забезпечення переходу методів виховання в методи самови­ховання (переконання — в самопереконання, управління — в са­моуправління і т.п.).

Короткі висновки:

Методи виховання як способи педагогічної діяльності, за допо­могою яких здійснюється формування особистості відповідно до мети виховання й ідеалів суспільства, можна представити в чотирьох гру­пах: методи формування свідомості, методи організації діяльності і формування досвіду моральної поведінки, методи стимулювання і корекції поведінки школярів, методи самовиховання.

Методи формування свідомості виконують дві основні функ­ції — освіти і переконання, які тісно пов'язані між собою: освіта є першим ступенем переконання. Сутність методу переконання в тому, щоб забезпечити свідоме і активне засвоєння учнями ін­формації про норми і правила поведінки, позитивне ставлення до цієї інформації і сприяння її перетворенню в стійкі переконання, спонукання до конкретної діяльності.

Переконує не тільки слово в ході бесід, лекцій, диспутів, кон­ференцій, але і вчинки, особистий приклад вихователів, ровесни­ків, батьків і ін., належним чином організована діяльність. Вплив прикладу базується на потребі дітей у наслідуванні. Ефективність переконань залежить від потреби, зацікавленості людини у сприй­манні і прийомі інформації. Якщо результатом навіювання може бути безпосередня реакція на зовнішній вплив, то результат пере­конання пов'язаний з уявами, почуттями, волею вихованця. І Разом з тим метод переконань не може забезпечити позитивної поведінки людини. Такі якості особистості, як: дисциплінованість,. організованість, відповідальне ставлення до доручень, дотримуван-, ня норм і правил культури поведінки, ввічливість, повага до інших та ін., — засвоюються, якщо учні не тільки оволодівають знаннями, І але й набувають досвіду в процесі тривалої практики або спеціаль­но організованих вправ. Тому необхідно використовувати методи ^формування досвіду моральної поведінки школярів: вправи, дору-, чення, участь у різних видах діяльності та спілкування. Якщо пере­конання синтезують досвід, накопичений людством, то організація діяльності формує особистий досвід діяльності і спілкування дити­ни, включений у систему реальних відносин.

1.4. Методи виховання 149

Основне призначення методів стимулювання і корекції діяль­ності, поведінки школярів — підтверджувати правильність їх вчин­ків або коректувати їх. До цієї групи належать: заохочування, по­карання, змагання.

Використання зазначених методів буде більш успішним, якщо спиратися на методи самовиховання, враховувати фактори, які підвищують ефективність методів.

Питання для обговорення:

1. А.С. Макаренко писав: «На наше глибоке переконання, широко застосовуване у нас словесне виховання, тобто безконеч­не розглагольствування про хороші речі без супровідної гімнасти­ки поведінки, є найзлочинніше шкідництво. Свідомість, не побу­дована на досвіді, на ділі насамперед слабосила, по-друге, одино­ка, не здатна творити ніяку практику»¹.

— Чи згодні з цією оцінкою методів формування свідомості? Чому?

2. «Учительская газета» повідомляла, як в одній із шкіл учні шостого класу придумали гру «Ввічливоград». Вони умовились здійснити поїздку в це «місто». Гостей приймали господар і гос­подиня. Вони піклувались про порядок, святкову обстановку для прийому гостей. Гості, в свою чергу, намагались вести себе гідно. Декілька днів підряд у класі з цікавістю читали книги про правила поведінки, ввічливості. І ось настав довгожданий день «поїздки».

Ті, хто входив до класу, вручали господині квіти, говорили добрі слова. Господиня, люб'язно запрошувала всіх сісти. Хлопці поступались місцем дівчатам і, взагалі, вели себе як виховані люди. Хазяї пригощали гостей тощо.

— У чому бачите позитивні боки цієї гри?

3. Учитель фізкультури відпустив чергового, а призначений замість нього учень навідріз відмовився мити підлогу в спортзалі, бо його чергування виявилось поза чергою. Викладач заявив: «Ні­чого, діти, підлогу він все-таки вимиє!». Учні розійшлись, але впер­тий учень мовчки всівся на гімнастичну лаву, не виказуючи ні­якого бажання прибирати зал. Викладач, не подаючи вигляду, що хвилюється, вів записи в зошиті. А час між тим ішов. Що здійсни­ти? Прикрикнути? Погрожувати майбутніми карами?

— Які методи впливу на учня в цьому випадку, на ваш погляд, найбільш оптимальні?

4. З якою метою можна запропонувати школярам такі вправи?

— Вправа «Прогулянка». Ви вийшли з дому, повинні поверну­тися рівно через годину (помилка повинна складатися не більш ±1—2 хвилини).

Макаренко А.С. Твори в 7-ми т. — Т. 2. — К., 1953. — С. 174.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

— Вправа «Зарядка». Почати зарядку з 10 хвилин, потім через тиждень додавати по одній хвилині і довести до 17 хвилин. Тут потрібно дотримуватись двох умов: а) починати по можливості в один і той же час; б) проводити зарядку так, щоб почувати себе втомленим після її виконання.

Вправа вважається засвоєною, якщо вона 3—4 тижні викону­ється без зривів.

— Вправа «Будильник». Після дзвінка будильника відрахувати до 35 і встати. Кожні два дні віднімати по 10 і через тиждень встати на рахунок «З» (1,2, 3). Вправа вважається виконаною, якщо З тижні підряд виконується без зривів¹.

5. Зробіть аналіз класифікації методів виховання, які здійснені Б. Т. Лихачовим:

1. Методи організації життя і діяльності дитячого виховуючого колективу, до яких відносить:

— колективну, групову, особисту перспективу;

— колективну гру;

— колективні єдині вимоги;

— колективне самоврядування;

— колективне змагання;

— колективне самообслуговування.

2. Методи повсякденного систематичного цілеспрямованого і вільного спілкування, ділової, товариської, довірчої взаємодії в звичайних і екстремальних ситуаціях:

— повага;

— педагогічні вимоги;

— переконання;

— обговорення;

— розуміння;

— довіра;

— стимулювання;

— співчуття;

— застереження;

— критика;

— конфліктні ситуації.

3. Метод дитячої самодіяльності:

Самоорганізація духу Самоорганізація почуттів Самоорганізація
і розуму волі і поведінки

— самовиховання; —самообмеження;

— самонавчання; — самоконтроль;

— самоволодіння; —самостимуляція;

Самодисципліна

¹ Див.: Юркевич B.C. Об индивидуальном подходе в воспитании волевьіх привьі-чек. - М., 1986. - С. 55-57.

1.4. Методи виховання

4. Методи педагогічного і психологічного дотику вихователя до особистості дитини з метою корекції її свідомості і поведінки, стимулювання і гальмування діяльності звернень до особистості в життєвих ситуаціях.

Звернення до почуття совісті, гідності, самолюбства і честі, любові, естетичного почуття, співчуття, сорому. (Б. Лихачев. Педагогика. Курс лєкций. - М., 1992. - С. 190-195).

5. У чому бачите позитивні боки представленої класифікації методів виховання?¹

6. Перед вами фрагмент психотерапевтичного атласу, який від­биває дії педагога, спрямовані на подолання несприятливого ста­ну дитини — лінощів¹

Несприятливий стан дитини

Основні показники

Витоки

Методи зняття несприятливого стану

Можливі наслідки зняття несприятливого стану

Неслухняність, вередування, неуважність, страждання, виснаження, зморення, драз-ливість, брехня і фантазія, пасивність, відчу­женість, крадіжка, впертість.

Непосильна праця, пригнічующі одноманітні дії, туга, нудьга, примхливість, відсутність стиму­лу, неадекватна оцінка особистості дитини і її вчинку.

— кращий: концентрація на позитивному;

— можливі: ігнорування, санкціонування, витис­кування;

— небажаний: придушення.

Активність, включення в діяльність, віра в свої сили, прояв інтересу, постановка конкретної мети і її досягнення, встановлення сприятли­вих міжособистісних стосунків.

Рожков М.И., БапбородоваЛ.В. Организация воспитательного процесса в шко-ле. - М., 2000. - С. 121.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

— Взявши за зразок цеп фрагмент, самостійно скласти таблицю психотерапевтичного атласу для подолання несприятливого стану — безволля.

Додаткові завдання:

1. У лекції представлені різні підходи до класифікації методів виховання. Виявіть позитивні та негативні сторони названих під­ходів.

2. Вивчіть під час педагогічної практики, яке співвідношення різних методів виховання в практиці вчителів, класних керівників.

3. Випишіть із психологічного словника значення слів «пере­конання», «навіювання».

4. Знайдіть у «Педагогічній поемі» А.С. Макаренка приклади виховних ситуацій.

5. Н.Є. Щуркова¹ пропонує перелік запитань до диспуту на тему: «Гідність людини».

Складається ставлення людини до самої себе стихійно чи вона свідомо їх формує?

Яким може бути ставлення людини до самої себе? Назвіть ва­ріанти?

У якому віці людина починає усвідомлювати ставлення до са­мої себе?

У чому зміст поняття «гідність»?

Встановіть зв'язок понять «гідність», «скромність».

Чи можете ви навести приклад з життя або з книг впливу на долю людини її особистого ставлення до себе?

Чи вважаєте ви, що людина повинна усвідомлювати своє ста­влення до себе і цілеспрямовано його виховувати?

— Підберіть літературу, яку учні можуть прочитати до цього диспуту.

6. Провести аналіз проведеного в школі під час практики вихов­ного заходу.

Для цього необхідно відповісти на такі запитання:

— Які завдання вирішувались у процесі підготовки і проведен­ня виховного заходу?

— Як здійснювалась мотивація в колективі учнів про необхід­ність проведення цього заходу?

— Як ставились школярі до участі в окремих видах діяльності?

— Якими моральними, естетичними, світоглядними та інши­ми знаннями збагатились учні в процесі підготовки і проведення заходу?

— Якими конкретними уміннями поведінки оволоділи учні?

Щуркова Н.Е. Воспитание школьников. — 1990. — № 3. — С. 13.

1.4. Методи виховання

— Чи передбачалась можливість для стимулювання самовихо­вання, самоосвіти школярів, розвитку їх активності, творчості, самостійності?

— Які ваші пропозиції, побажання?

7. Бесіда як метод виховання передбачає визначення мети, за­вдань її проведення, певні засоби залучення школярів до осмис­лення того чи іншого питання. Наприклад, тема бесіди «Як зберегти здоров'я нації»¹.

Мета: привернути увагу школярів до того, що про своє здоро­в'я та здоров'я оточуючих необхідно турбуватися, оскільки воно є головною умовою щасливого життя.

Завдання:

— Показати небезпечність для здоров'я наслідків шкідливих навичок;

— Привернути увагу учнів до причин, які ведуть до шкідливих навичок;

— Виявити шляхи подолання шкідливих звичок.

— Підготувати трьом підгрупам студентів відповіді на такі за­питання:

— Які причини розповсюдження паління (І група), алкоголіз­му (II група), наркоманії й токсикоманії (III група);

— Які наслідки цих шкідливих навичок?

— Як можна боротися з цією шкідливою звичкою? За наслідками обговорення кожна підгрупа робить записи в зо­шитах. Наприклад:

Звичка палити

Наслідування «авторите­тів», бажання бути до­рослим, самостійним.

«Хочу все знати». Пус­тощі.

Приклад батьків. Бажання зняти нервове напруження. Нудьга.

Бажання досадити бать­кам. Реклама, доступність

Негативне ставлення ото­чуючих, сварка в сім'ї.

Порушення органів кро­вообігу, в роботі серця, головного мозку. Зниження пам'яті, пра­цездатності, розумових здібностей.

Ослаблення захисних функцій організму. Нераціональне викорис­тання часу.

Негативний вплив на зовнішність жінки, голос.

Заборона реклами. Заборона продавати тю­тюнові вироби непов­нолітнім.

Заборона палити в гро­мадських місцях. Бесіди з лікарем. Залучення до спортив­них секцій, гуртків. Робота з батьками, які палять.

Медична допомога, хто бажає кинути палити. Передбачити додаткові відпустки тим, хто не па­лить.

«Народнеє образование». — 1998. — № 9—10. — С. 216—217.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

— Обговорити і зробити подібні записи в зошитах з приводу наркоманії та токсикоманії.

Поиск по сайту: