АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Професійна орієнтація школярів (професійне самовизначення особистості)

Читайте также:
  1. Види трудової діяльності школярів
  2. Виробничий стрес - професійна небезпека
  3. Домашня робота школярів
  4. ЕКОНОМІЧНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОДІ
  5. Зміст виховної діяльності, спрямованої на формування у школярів естетичної культури
  6. Концепція активізації пізнавальної діяльності школярів
  7. Місце і роль сім’ї у вихованні молодших школярів. Функції сім’ї у суспільстві. Форми зв’язку школи та сім’ї.
  8. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція
  9. Основні напрями морального виховання школярів
  10. Основні шляхи громадянського виховання школярів
  11. Особливої уваги заслуговує трудова і професійна діяльність. Які ж її особливості?
  12. ПОЛІТИЧНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОДІ

Профорієнтація — це підготовка особистості школяра до сві­домого вибору професії. Але в останні роки часто використову­ється в психолого-педагогічній літературі поняття «професійне самовизначення» як процес формування особистістю свого став-


С. ЗОЇ.

1 Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. — Т. 4. — К., 1977.

1 Макаренко А. С. Твори в 7-ми т. - Т. 5. — К., 1954. — С. 175.

3 Сухомлинский В.А. О воспитании. — М., 1975. — С. 133.


1.3, Змістовний компонент виховного процесу ____________________81

лення до професійно-трудового середовища і спосіб його саморе-алізації, складова частина цілісного життєвого самовизначення»1. Вирішення цієї проблеми має ряд аспектів:

1. Особистісний. Людина, визначаючи свою майбутню профе-пов'язує з цим свої інтереси, кар'єру, стан, розвиток своїх можливостей, тобто це проблеми життя і щастя людини.

2. Суспільно-економічний. Правильний вибір людиною профе­сії сприяє задовільненню потреб, інтересів, підвищенню продук­тивності праці, зменшує мінливість кадрів та ін.

Професійна орієнтація, самовизначення школярів на різно­манітних вікових етапах знаходять вияв у молодших школярів у добросовісному ставленні до праці, розумінні її ролі в житті лю­дини, прояві зацікавленості до професії батьків, найближчого ото­чення, до найбільш поширених і відомих учням професій. У під­літків уже виникають професійні плани, вони усвідомлюють свої інтереси і здібності. Цьому сприяє участь у діяльності, яка відпо­відає потребам продовження освіти та ін. Старшокласників відріз­няє розвиток професійної самосвідомості, коли враховується осо­биста мета вибору професії, здійснюється співставлення бажаної сфери діяльності, своїх ідеалів, уявлень про цінності і своїх реаль­них можливостей.

Професійному самовизначенню допомагає поглиблене вивчен­ня навчальних предметів, до яких у старшокласників проявився стійкий інтерес, здібності, навчання в ліцеях, гімназіях, коледжах.

Засобами самовизначення є: професійна інформація і освіта, розвиток інтересів, нахилів школяра, професійна консультація, професійний вибір, соціально-професійна адаптація (якщо є умо­ви для цього).

Профінформація. Головна її функція — ознайомлення школя­рів з різними галузями господарства, масовими професіями, з тими вимогами, які ставить конкретна професія, тобто професійна освіта. Щоб мати уявлення про професію, учень повинен знати:

— історію її виникнення і розвитку (по можливості);

— місце даної професії серед інших у певній галузі: попит на неї в місті, районі, області, в сільській місцевості, перспективи її розвитку;

— зміст; технологію, матеріали, з якими пов'язана професія, продукцію;

— які знання, уміння, навички необхідні робітнику конкрет­ної професії, значення загальноосвітньої підготовки в оволодінні професією;

1 Полякав В.А., Чистякова С.Н. й др. Профессиональное самоопределение молоде-жи // Педагогика. — 1993. - № 5. - С. 33.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


умови роботи, характерні труднощі;

— вимоги професії до фізичного розвитку, стану здоров'я, па­м'яті, уваги, швидкості реакції та ін.;

— про відпустку, охорону праці, заробітну плату;

— про можливості для творчості, підвищення кваліфікації, продовження навчання;

— де можна отримати професію. |

Профінформаційна робота здійснюється перш за все в навчаль­ному процесі. Особлива роль належить спеціальним інтегратив­ним курсам: «Людина. Праця. Професія», «Професійна кар'є­ра»'. В них вміщено відомості про психологічні ресурси особисто­сті, про світ сучасної професійної праці, розкрито способи адаптації до своєї майбутньої професії в нових соціально-економічних умо­вах, можливості працевлаштування тощо.

Професійна освіта здійснюється і в процесі вивчення школя­рами основ наук, економічної, трудової підготовки.

Професійній інформації сприяє і організація позашкільної і по-закласної роботи (екскурсії на підприємства, лекції, бесіди, кон­ференції: тематичні вечори, перегляд і обговорення фільмів, зу­стрічі, диспути, олімпіади, конкурси, вікторини, захист рефератів про професії; участь у гуртках, трудових шкільних об'єднаннях, факультативах), де здійснюється розвиток інтересів, нахилів, здіб­ностей особистості.

Профконсультація припускає допомогу школяреві у виборі сфе­ри діяльності та конкретної професії в залежності від його здібно­стей, інтересів, фізичних даних. Сферою діяльності може бути природа, техніка, наука, мистецтво, людина, що можна предста­вити у вигляді схеми:

природа сільське господарство, лісокористування,

водокористування та ін.;
техніка промисловість, транспорт, механізація

сільського господарства;
Людина •< наука гуманітарні, природничо-математичні,

економічні та ін.;
мистецтво образотворче, література, музичне,

театральне, хореографія;
людина педагогіка, медицина, сфера побуту,

управління та ін.

Профконсультаційна робота вимагає глибокого вивчення шко­лярів: інтересу до навчальних предметів, видів діяльності, професій; рівнів активності в позаурочній роботі; моральних якостей (дис­циплінованості, працелюбності, відповідальності), здібностей і до­сягнень школярів, мотивів вибору професії.

Поляков В.А., Чистякова С.Н. й dp. // Педагогика. — 1993. — № 5. — С. 34—36.


1.3. Змістовний компонент виховного процесу 83

Профвибір — це рішення школяра про вибір професії на осно­ві ознайомлення з її особливостями й своїми індивідуальними.

Мотиви вибору професії різноманітні:

І а) соціальні мотиви, які виявляються в прагненні своєю пра­цею сприяти суспільному процесу;

б) моральні мотиви виявляються в прагненні своєю працею допомогти людям, рідним, близьким;

в) естетичні мотиви, які виявляються в прагненні юнаків і ді­вчат до естетики праці, її краси, гармонії;

г) пізнавальні мотиви, які характеризуються прагненням шко­лярів до оволодіння спеціальними знаннями, до проникнення в сут­ність творчої діяльності з обраної професії, до ознайомлення зі змістом конкретної праці;

д) творчі мотиви виражають бажання вибрати ту чи іншу про­фесію, в силу можливості бути оригінальним, здійснювати науко­ві відкриття;

є) престижні матеріальні мотиви виражають прагнення юнаків і дівчат до оволодіння професією високооплачуваною, яка дозво­ляє досягти значного становища в суспільстві.

На формування мотивів вибору професії впливають різнома­нітні фактори:

— сфера дружніх відносин;

— засоби масової інформації; художня та наукова література;

— педагогічний колектив: класний керівник, учитель, дирекція;

— сім'я, близькі, родичі та ін.

Соціально-професійна адаптація школярів передбачає не тільки озброєння учнів теоретичними знаннями про способи, які забез­печують пристосування людини до змін оточуючих умов конкрет­ної професійної праці, але і створення реальних ситуацій, які до­зволяють застосовувати знання на практиці (певний тренінг). Це можуть бути ділові ігри, ситуації вибору, аналіз екстремальних ситуацій та ін. По можливості необхідна безпосередня участь шко­лярів у професійній діяльності.

Економічне виховання є невід'ємним компонентом підготовки школярів до трудової діяльності, воно припускає:

— економічну освіту, оволодіння економічною грамотою, фор­мування життєвих уявлень школярів про власність, ринкову еко­номіку;

— оволодіння основами моральної поведінки в конкретній діяльності;

— виховання якостей бережливих хазяїв, дбайливого ставлен­ня до матеріальних цінностей, природи, шкільного майна, береж­ливості у використанні енергетичних джерел, продуктів харчуван­ня, тобто конкурентоздатної особистості;


84 ____________ Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

виховання правової культури, яка забезпечує додержання моральних принципів в економічній діяльності;

— виховання екологічної культури, яка, як і правова культура особистості, дозволяє керування загальнолюдськими цінностями в реалізації своїх намагань

Для розв'язання цих завдань сприяє вивчення школярами курсу «Основи ринкової економіки», всебічна позакласна та позашкіль­на робота та ін.

Короткі висновки:

Трудове виховання як певна організація діяльності і спілку-вання школярів, яка забезпечує формування ставлення особисто­сті до праці, її професійне самовизначення, е складовою части­ною духовного розвитку особистості.

Рішення основних завдань трудового виховання школярів спря­мовано на усвідомлення ними ролі праці, реальних перспектив її, самовизначення в житті, виховання психологічного настрою на участь у праці, культури праці і ін. Навчальна праця, виробнича, суспільне корисна, самообслуговування сприяють обгрунтовано-му вибору майбутньої професії.

Позитивні результати вказаних видів праці учнів визначають­ся дотриманням ряду педагогічних вимог до її організації: підпоряд­кування рішенню виховних завдань; розвиток позитивної мотива-ції, ініціативи, творчості, самостійності дітей; посильність праці, допомога в праці й корекція окремих дій, своєчасна оцінка ре-зультатів, наукова організація праці.

Особливо велика роль у свідомому виборі майбутньої професії професійної інформації, професійної консультації, а після вибору професії школярем — організації його соціально-професійної адаптації.

Основою для цього є міцні знання основ наук, а також знан-• ня, вміння в галузі основ техніки, технології, організації виробни­цтва, якості особистості (працелюбство, дисциплінованість, відповідальність та ін.).

Сучасні умови розвитку суспільства вимагають і економічного виховання, що формує особистість, здатну до усвідомлення суті ринкової економіки і праці в її умовах.

Трудова підготовка учнів повинна здійснюватись у процесі всієї
шкільної і позашкільної роботи. Рішенню вказаного завдання по­
винні бути підпорядковані й загальноосвітні предмети, і факуль­
тативні заняття, і гуртки в школах і в позашкільних установах
(у тому числі гуртки з технічної творчості, сільськогосподарського
і дослідництва і ін.), різноманітні масові заходи, система трудового
навчання....^..,.л..,......,..,..,іЧІ,.-.,.,л,.,,^,,„,,


 

1.3. Змістовний компонент виховного процесу


 


Питання для обговорення:

1. На порозі свого 50-річчя Л.М. Толстой дійшов висновку, що праця і витрати повинні знаходитись у відповідності один з од­ним: «Головне нещастя наше — це те, що ми споживаємо більше, ніж працюємо, і тому плутаємось у житті. Працювати більше, ніж споживати, не може бути шкідливо. Це — вищий закон»1. Далі він проводить думку про те, що ніщо так не калічить людину мораль­но, духовно (крім хіба поганого виховання), як недіяльне, парази­тичне існування, життя за «чужий рахунок».

На основі аналізу висловлених Л.М. Толстим думок, а також власних спостережень і знань розкрийте своє ставлення до праці, її значення, роль в житті людини.

2. Як ви розумієте афоризм В. О. Сухомлинського «Найважче — мужність повсякденної праці. Знайди собі ідеал цієї мужності й по­стійно наслідуй його»?

3. Чи впливає вступ держави в ринкові стосунки на завдання і зміст трудового виховання школярів? Чому? Як?

Додаткові завдання:

1. Проаналізувати питання, які можна запропонувати учням для діагностики їх нахилів, і скласти таку таблицю за результата­ми опитування.

Показники нахилу до типу професії

Людина — природа   Людина— техніка   Людина— наука   Людина— людина   Людина— мистецтво  

— Якби тобі довелося вибирати тільки з двох можливостей, чому б ти надав перевагу?

Вибрані положення «а» або «б» потрібно позначити знаком «+», заперечувані — знаком «—» в листку відповідей.


1а Доглядати за тваринами. 16

Допомагати хворим людям,
2а лікувати їх. 26

Слідкувати за якістю книжкових
За ілюстрацій. 36

Обробляти матеріали (дерево, 4а тканину, метал, пластмасу). 46

Обговорювати науково-попу-
5а лярні статті, книги. 56

Вирощувати молодняк, тварин
ба якої-небудь породи. 66


Обслуговувати машини, прибо­ри (слідкувати, регулювати). Складати таблиці, схеми, про­грами для обчислювальних ма­шин. Слідкувати за станом, роз­витком рослин.

Доводити товари до спожива­ча (рекламувати, продавати). Обговорювати художні книги, п'єси, концерти. Тренувати товаришів (або молод­ших) у виконанні яких-небудь дій (трудових, учбових, спортивних).


Толстой Л.Н. Полн. собр. соч. в 90-то т. — Т. 49. — С. 104.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


Копіювати малюнки, зображен- 76

ня (або настроювати музичні
І. інструменти).

8а Повідомляти, роз'яснювати 86
людям потрібну їм інформацію
(в довідковому бюро, на екс-
1 курсії та ін.).

9а Ремонтувати речі, вироби 96 (одяг, техніку), житло.

10а Лікувати тварин. 106

11а Виводити нові сорти рослин. 116

12а Розбирати суперечки, сварки 126 між людьми, переконувати, роз'яснювати, карати і заохочу­вати.

13а Спостерігати, вивчати роботу 136 гуртків художньої самодіяльності.

14а Обслуговувати, налагоджувати 146 медичні прилади, апарати.

15а Складати точні описи-звіти про 156 спостереження явищ, подій, вимірюваних об'єктів.

16а Робити лабораторні аналізи в 166 лікарні.

17а Фарбувати або розфарбовува- 176 ти стіни приміщень, по-верхність виробів.

18а Організовувати культпоходи од- 186 нолітків або молодших (в теат­ри, музеї), екскурсії, турпоходи.

19а Виготовляти за кресленнями 196 деталі, вироби (машини, одяг), будувати будинки.

20а Вести боротьбу з хворобами 206 рослин, з шкідниками лісу, саду.


Керувати яким-небудь грузо-вим, підйомним або транспор­тним засобом — підйомним кра­ном, трактором, тепловозом. Оформляти виставки, вітрини або брати участь у підготовці п'єс, концертів.

Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках. Виконувати обчислення, роз­рахунки.

Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, одяг, будинки, про­дукти харчування та ін.). Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти), уточнювати, приводити до по­рядку.

Спостерігати, вивчати життя мікробів.

Надавати людям медичну до­помогу при пораненнях, син­цях, опіках.

Художньо описувати, зображу­вати події, які спостерігають­ся або уявляються. Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, признача­ти лікування.

Здійснювати монтаж будівель або збирання машин, при­борів.

Грати на сцені і брати участь у концертах.

Займатися кресленням, копію­вати креслення, карти.

Працювати на клавішних маши­нах (друкарській машинці, теле­тайпі, наборній машині та ін.).


(Азбука нравствєнности. - М., 1976. - С. 265-267).

2. У період педагогічної практики виявити, які склалися профе­сійні інтереси старшокласників. З цією метою можна використати таку анкету'.

1. Що ви думаєте робити після закінчення школи?

Черньїшенко И.Д. Трудовеє воспитание школьников. — М., 1986. — С. 172.


 

1.3. Змістовний компонент виховного процесу


 


а) продовжувати вчитися;

б) працювати;

в) поєднувати працю з навчанням;

г) не вирішив(ла), що робити.

2. Якщо ви будете після закінчення школи тільки вчитися, то

а) у вузі (якому?);

б) у коледжі, училищі (якому?);

в) на курсах (яких?).

3. Яку професію ви бажаєте отримати?

4. Якщо ви будете після закінчення школи працювати (або поєд­нувати працю з навчанням), то з якої професії?

5. Чим приваблює вас обрана професія?

а) суспільною значущістю;

б) романтикою;

в) найбільше відповідає моїм нахилам і здібностям;, г) відповідає моїм життєвим планам; д) творчим характером праці; ж) великими можливостями професійного росту; є) великою оплатою праці; з) інші мотиви (вкажіть, які).

6. У якому приблизно класі виник інтерес до обраної професії?

екскурсії читання художньої літератури факультатив, газети, журнали, радіо телебачення

7. Хто (що) стимулював(ло) інтерес?

, вчителі батьки родичі у друзі (товариші)

участь в роботі гуртка зустрічі з спеціалістами : 8. Як ставляться ваші батьки до обраної вами професії?

9. На вашу думку, якими даними (якостями) повинен володіти спеціаліст?

10. Що ви робите для того, щоб здійснити свої наміри? 3. У період педагогічної практики в школі провести мікродос-лідження з метою виявлення факторів, які впливають на вибір професії і мотивів вибору.


Словник теми — складова всебічного гармонійного розвитку особистості учня, його фізич­них, моральних, розумових, естетичних здібностей і якостей у процесі органі­зації різноманітної трудової діяльності, формування позитивного ставлення до праці, сумлінності, відповідальності,

Трудове виховання

 


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


дбайливості у відношенні до матеріалі.-, них цінностей суспільства й особистих! речей, стимулювання до виявлення; ініціативи, творчості тощо. — спеціально організований педагогіч­ний процес, спрямований на оволодін­ня учнями науковими основами техні­ки, технології, організації виробництва та на формування і вдосконалення тру­дових умінь і навичок, культури праці. — постійна потреба в трудовій діяль­ності, її позитивні соціальні й особисті мотиви; — усвідомлення значення праці для сус­пільства і для себе; — наявність трудових умінь і навичок, їх постійне вдосконалення; — наполегливість; — задоволення від результатів праці. — уроки праці; — гуртки; — студії; — трудові справи.

Трудове навчання

Працьовитість

Форми трудового виховання

 


Література

1. Бех І.Д. Праця — головний вихователь школярів: Психологічний аспект тру­дового виховання молодших школярів. — Київ: т-во «Знання», УРСР. — 1983. — 32 с. (Серія VII; Педагогіка. — № 9).

2. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.). — К., 1994.

3. Концепція національного виховання // Освіта. — 1994. — 26 жовтня.

4. Макаренко А. С. Лекції про виховання дітей // Твори: в 7-ми т. — Т. 4. — К., 1954.

5. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори: в 5-ти т. - Т. 4.-К., 1997.

6. Ушинський К.Д. Праця в її психічному і виховному значенні // Вибрані пе­дагогічні твори. В 2-х т. — Т. 1. — К., 1983.

7. Харламов И.Ф. Педагогика. — М., 1997


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)