|
|||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Професійна орієнтація школярів (професійне самовизначення особистості)Профорієнтація — це підготовка особистості школяра до свідомого вибору професії. Але в останні роки часто використовується в психолого-педагогічній літературі поняття «професійне самовизначення» як процес формування особистістю свого став-
1 Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. — Т. 4. — К., 1977. 1 Макаренко А. С. Твори в 7-ми т. - Т. 5. — К., 1954. — С. 175. 3 Сухомлинский В.А. О воспитании. — М., 1975. — С. 133. 1.3, Змістовний компонент виховного процесу ____________________81 лення до професійно-трудового середовища і спосіб його саморе-алізації, складова частина цілісного життєвого самовизначення»1. Вирішення цієї проблеми має ряд аспектів: 1. Особистісний. Людина, визначаючи свою майбутню профе-пов'язує з цим свої інтереси, кар'єру, стан, розвиток своїх можливостей, тобто це проблеми життя і щастя людини. 2. Суспільно-економічний. Правильний вибір людиною професії сприяє задовільненню потреб, інтересів, підвищенню продуктивності праці, зменшує мінливість кадрів та ін. Професійна орієнтація, самовизначення школярів на різноманітних вікових етапах знаходять вияв у молодших школярів у добросовісному ставленні до праці, розумінні її ролі в житті людини, прояві зацікавленості до професії батьків, найближчого оточення, до найбільш поширених і відомих учням професій. У підлітків уже виникають професійні плани, вони усвідомлюють свої інтереси і здібності. Цьому сприяє участь у діяльності, яка відповідає потребам продовження освіти та ін. Старшокласників відрізняє розвиток професійної самосвідомості, коли враховується особиста мета вибору професії, здійснюється співставлення бажаної сфери діяльності, своїх ідеалів, уявлень про цінності і своїх реальних можливостей. Професійному самовизначенню допомагає поглиблене вивчення навчальних предметів, до яких у старшокласників проявився стійкий інтерес, здібності, навчання в ліцеях, гімназіях, коледжах. Засобами самовизначення є: професійна інформація і освіта, розвиток інтересів, нахилів школяра, професійна консультація, професійний вибір, соціально-професійна адаптація (якщо є умови для цього). Профінформація. Головна її функція — ознайомлення школярів з різними галузями господарства, масовими професіями, з тими вимогами, які ставить конкретна професія, тобто професійна освіта. Щоб мати уявлення про професію, учень повинен знати: — історію її виникнення і розвитку (по можливості); — місце даної професії серед інших у певній галузі: попит на неї в місті, районі, області, в сільській місцевості, перспективи її розвитку; — зміст; технологію, матеріали, з якими пов'язана професія, продукцію; — які знання, уміння, навички необхідні робітнику конкретної професії, значення загальноосвітньої підготовки в оволодінні професією; 1 Полякав В.А., Чистякова С.Н. й др. Профессиональное самоопределение молоде-жи // Педагогика. — 1993. - № 5. - С. 33. Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання
— умови роботи, характерні труднощі; — вимоги професії до фізичного розвитку, стану здоров'я, пам'яті, уваги, швидкості реакції та ін.; — про відпустку, охорону праці, заробітну плату; — про можливості для творчості, підвищення кваліфікації, продовження навчання; — де можна отримати професію. | Профінформаційна робота здійснюється перш за все в навчальному процесі. Особлива роль належить спеціальним інтегративним курсам: «Людина. Праця. Професія», «Професійна кар'єра»'. В них вміщено відомості про психологічні ресурси особистості, про світ сучасної професійної праці, розкрито способи адаптації до своєї майбутньої професії в нових соціально-економічних умовах, можливості працевлаштування тощо. Професійна освіта здійснюється і в процесі вивчення школярами основ наук, економічної, трудової підготовки. Професійній інформації сприяє і організація позашкільної і по-закласної роботи (екскурсії на підприємства, лекції, бесіди, конференції: тематичні вечори, перегляд і обговорення фільмів, зустрічі, диспути, олімпіади, конкурси, вікторини, захист рефератів про професії; участь у гуртках, трудових шкільних об'єднаннях, факультативах), де здійснюється розвиток інтересів, нахилів, здібностей особистості. Профконсультація припускає допомогу школяреві у виборі сфери діяльності та конкретної професії в залежності від його здібностей, інтересів, фізичних даних. Сферою діяльності може бути природа, техніка, наука, мистецтво, людина, що можна представити у вигляді схеми: природа сільське господарство, лісокористування, водокористування та ін.; сільського господарства; економічні та ін.; театральне, хореографія; управління та ін. Профконсультаційна робота вимагає глибокого вивчення школярів: інтересу до навчальних предметів, видів діяльності, професій; рівнів активності в позаурочній роботі; моральних якостей (дисциплінованості, працелюбності, відповідальності), здібностей і досягнень школярів, мотивів вибору професії. Поляков В.А., Чистякова С.Н. й dp. // Педагогика. — 1993. — № 5. — С. 34—36. 1.3. Змістовний компонент виховного процесу 83 Профвибір — це рішення школяра про вибір професії на основі ознайомлення з її особливостями й своїми індивідуальними. Мотиви вибору професії різноманітні: І а) соціальні мотиви, які виявляються в прагненні своєю працею сприяти суспільному процесу; б) моральні мотиви виявляються в прагненні своєю працею допомогти людям, рідним, близьким; в) естетичні мотиви, які виявляються в прагненні юнаків і дівчат до естетики праці, її краси, гармонії; г) пізнавальні мотиви, які характеризуються прагненням школярів до оволодіння спеціальними знаннями, до проникнення в сутність творчої діяльності з обраної професії, до ознайомлення зі змістом конкретної праці; д) творчі мотиви виражають бажання вибрати ту чи іншу професію, в силу можливості бути оригінальним, здійснювати наукові відкриття; є) престижні матеріальні мотиви виражають прагнення юнаків і дівчат до оволодіння професією високооплачуваною, яка дозволяє досягти значного становища в суспільстві. На формування мотивів вибору професії впливають різноманітні фактори: — сфера дружніх відносин; — засоби масової інформації; художня та наукова література; — педагогічний колектив: класний керівник, учитель, дирекція; — сім'я, близькі, родичі та ін. Соціально-професійна адаптація школярів передбачає не тільки озброєння учнів теоретичними знаннями про способи, які забезпечують пристосування людини до змін оточуючих умов конкретної професійної праці, але і створення реальних ситуацій, які дозволяють застосовувати знання на практиці (певний тренінг). Це можуть бути ділові ігри, ситуації вибору, аналіз екстремальних ситуацій та ін. По можливості необхідна безпосередня участь школярів у професійній діяльності. Економічне виховання є невід'ємним компонентом підготовки школярів до трудової діяльності, воно припускає: — економічну освіту, оволодіння економічною грамотою, формування життєвих уявлень школярів про власність, ринкову економіку; — оволодіння основами моральної поведінки в конкретній діяльності; — виховання якостей бережливих хазяїв, дбайливого ставлення до матеріальних цінностей, природи, шкільного майна, бережливості у використанні енергетичних джерел, продуктів харчування, тобто конкурентоздатної особистості; 84 ____________ Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання — виховання правової культури, яка забезпечує додержання моральних принципів в економічній діяльності; — виховання екологічної культури, яка, як і правова культура особистості, дозволяє керування загальнолюдськими цінностями в реалізації своїх намагань Для розв'язання цих завдань сприяє вивчення школярами курсу «Основи ринкової економіки», всебічна позакласна та позашкільна робота та ін. Короткі висновки: Трудове виховання як певна організація діяльності і спілку-вання школярів, яка забезпечує формування ставлення особистості до праці, її професійне самовизначення, е складовою частиною духовного розвитку особистості. Рішення основних завдань трудового виховання школярів спрямовано на усвідомлення ними ролі праці, реальних перспектив її, самовизначення в житті, виховання психологічного настрою на участь у праці, культури праці і ін. Навчальна праця, виробнича, суспільне корисна, самообслуговування сприяють обгрунтовано-му вибору майбутньої професії. Позитивні результати вказаних видів праці учнів визначаються дотриманням ряду педагогічних вимог до її організації: підпорядкування рішенню виховних завдань; розвиток позитивної мотива-ції, ініціативи, творчості, самостійності дітей; посильність праці, допомога в праці й корекція окремих дій, своєчасна оцінка ре-зультатів, наукова організація праці. Особливо велика роль у свідомому виборі майбутньої професії професійної інформації, професійної консультації, а після вибору професії школярем — організації його соціально-професійної адаптації. Основою для цього є міцні знання основ наук, а також знан-• ня, вміння в галузі основ техніки, технології, організації виробництва, якості особистості (працелюбство, дисциплінованість, відповідальність та ін.). Сучасні умови розвитку суспільства вимагають і економічного виховання, що формує особистість, здатну до усвідомлення суті ринкової економіки і праці в її умовах. Трудова підготовка учнів повинна здійснюватись у процесі всієї 1.3. Змістовний компонент виховного процесу
Питання для обговорення: 1. На порозі свого 50-річчя Л.М. Толстой дійшов висновку, що праця і витрати повинні знаходитись у відповідності один з одним: «Головне нещастя наше — це те, що ми споживаємо більше, ніж працюємо, і тому плутаємось у житті. Працювати більше, ніж споживати, не може бути шкідливо. Це — вищий закон»1. Далі він проводить думку про те, що ніщо так не калічить людину морально, духовно (крім хіба поганого виховання), як недіяльне, паразитичне існування, життя за «чужий рахунок». — На основі аналізу висловлених Л.М. Толстим думок, а також власних спостережень і знань розкрийте своє ставлення до праці, її значення, роль в житті людини. 2. Як ви розумієте афоризм В. О. Сухомлинського «Найважче — мужність повсякденної праці. Знайди собі ідеал цієї мужності й постійно наслідуй його»? 3. Чи впливає вступ держави в ринкові стосунки на завдання і зміст трудового виховання школярів? Чому? Як? Додаткові завдання: 1. Проаналізувати питання, які можна запропонувати учням для діагностики їх нахилів, і скласти таку таблицю за результатами опитування. Показники нахилу до типу професії
— Якби тобі довелося вибирати тільки з двох можливостей, чому б ти надав перевагу? Вибрані положення «а» або «б» потрібно позначити знаком «+», заперечувані — знаком «—» в листку відповідей. 1а Доглядати за тваринами. 16 Допомагати хворим людям, Слідкувати за якістю книжкових Обробляти матеріали (дерево, 4а тканину, метал, пластмасу). 46 Обговорювати науково-попу- Вирощувати молодняк, тварин Обслуговувати машини, прибори (слідкувати, регулювати). Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин. Слідкувати за станом, розвитком рослин. Доводити товари до споживача (рекламувати, продавати). Обговорювати художні книги, п'єси, концерти. Тренувати товаришів (або молодших) у виконанні яких-небудь дій (трудових, учбових, спортивних). Толстой Л.Н. Полн. собр. соч. в 90-то т. — Т. 49. — С. 104. Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання
7а Копіювати малюнки, зображен- 76 ня (або настроювати музичні 8а Повідомляти, роз'яснювати 86 9а Ремонтувати речі, вироби 96 (одяг, техніку), житло. 10а Лікувати тварин. 106 11а Виводити нові сорти рослин. 116 12а Розбирати суперечки, сварки 126 між людьми, переконувати, роз'яснювати, карати і заохочувати. 13а Спостерігати, вивчати роботу 136 гуртків художньої самодіяльності. 14а Обслуговувати, налагоджувати 146 медичні прилади, апарати. 15а Складати точні описи-звіти про 156 спостереження явищ, подій, вимірюваних об'єктів. 16а Робити лабораторні аналізи в 166 лікарні. 17а Фарбувати або розфарбовува- 176 ти стіни приміщень, по-верхність виробів. 18а Організовувати культпоходи од- 186 нолітків або молодших (в театри, музеї), екскурсії, турпоходи. 19а Виготовляти за кресленнями 196 деталі, вироби (машини, одяг), будувати будинки. 20а Вести боротьбу з хворобами 206 рослин, з шкідниками лісу, саду. Керувати яким-небудь грузо-вим, підйомним або транспортним засобом — підйомним краном, трактором, тепловозом. Оформляти виставки, вітрини або брати участь у підготовці п'єс, концертів. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках. Виконувати обчислення, розрахунки. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, одяг, будинки, продукти харчування та ін.). Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти), уточнювати, приводити до порядку. Спостерігати, вивчати життя мікробів. Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, синцях, опіках. Художньо описувати, зображувати події, які спостерігаються або уявляються. Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування. Здійснювати монтаж будівель або збирання машин, приборів. Грати на сцені і брати участь у концертах. Займатися кресленням, копіювати креслення, карти. Працювати на клавішних машинах (друкарській машинці, телетайпі, наборній машині та ін.). (Азбука нравствєнности. - М., 1976. - С. 265-267). 2. У період педагогічної практики виявити, які склалися професійні інтереси старшокласників. З цією метою можна використати таку анкету'. 1. Що ви думаєте робити після закінчення школи? Черньїшенко И.Д. Трудовеє воспитание школьников. — М., 1986. — С. 172. 1.3. Змістовний компонент виховного процесу
а) продовжувати вчитися; б) працювати; в) поєднувати працю з навчанням; г) не вирішив(ла), що робити. 2. Якщо ви будете після закінчення школи тільки вчитися, то а) у вузі (якому?); б) у коледжі, училищі (якому?); в) на курсах (яких?). 3. Яку професію ви бажаєте отримати? 4. Якщо ви будете після закінчення школи працювати (або поєднувати працю з навчанням), то з якої професії? 5. Чим приваблює вас обрана професія? а) суспільною значущістю; б) романтикою; в) найбільше відповідає моїм нахилам і здібностям;, г) відповідає моїм життєвим планам; д) творчим характером праці; ж) великими можливостями професійного росту; є) великою оплатою праці; з) інші мотиви (вкажіть, які). 6. У якому приблизно класі виник інтерес до обраної професії?
7. Хто (що) стимулював(ло) інтерес? , вчителі батьки родичі у друзі (товариші) участь в роботі гуртка зустрічі з спеціалістами : 8. Як ставляться ваші батьки до обраної вами професії? 9. На вашу думку, якими даними (якостями) повинен володіти спеціаліст? 10. Що ви робите для того, щоб здійснити свої наміри? 3. У період педагогічної практики в школі провести мікродос-лідження з метою виявлення факторів, які впливають на вибір професії і мотивів вибору.
Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання
Література 1. Бех І.Д. Праця — головний вихователь школярів: Психологічний аспект трудового виховання молодших школярів. — Київ: т-во «Знання», УРСР. — 1983. — 32 с. (Серія VII; Педагогіка. — № 9). 2. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.). — К., 1994. 3. Концепція національного виховання // Освіта. — 1994. — 26 жовтня. 4. Макаренко А. С. Лекції про виховання дітей // Твори: в 7-ми т. — Т. 4. — К., 1954. 5. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори: в 5-ти т. - Т. 4.-К., 1997. 6. Ушинський К.Д. Праця в її психічному і виховному значенні // Вибрані педагогічні твори. В 2-х т. — Т. 1. — К., 1983. 7. Харламов И.Ф. Педагогика. — М., 1997 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.015 сек.) |