АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Принцип оптимізації навчального процесу

Читайте также:
  1. B. Основные принципы исследования истории этических учений
  2. ERP-стандарты и Стандарты Качества как инструменты реализации принципа «Непрерывного улучшения»
  3. I. Структурные принципы
  4. II. Поняття соціального процесу.
  5. II. Принципы процесса
  6. II. Принципы средневековой философии.
  7. II. СВЕТСКИЙ УРОВЕНЬ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОММУНИКАЦИИ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРИНЦИПОВ ПОЛИТИЧЕСКОЙ СПРАВЕДЛИВОСТИ
  8. II. ЦЕЛИ, ЗАДАЧИ И ПРИНЦИПЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВОИ
  9. II.4. Принципы монархического строя
  10. III. Принцип удовольствия
  11. III. Принципы конечного результата
  12. III. Принципы конечного результата.

Цей принцип знайшов всебічне обгрунтування в працях Ю.К. Бабанського, який сутність принципу бачить у тому, щоб із ряду можливих варіантів навчального процесу усвідомлено вибра-


Розділ 2. Дидактика

 

 


 


ти такий, який за даних умов забезпечить максимально можливу ефективність рішення завдань навчання, виховання і розвитку школярів при раціональних витратах часу і зусиль учителя і учнів. Способи оптимізації навчання.

1. Комплексне планування і конкретизація завдань навчання, виховання і розвиток школярів за конкретних умов навчання.

2. Конкретизація змісту навчання. Цей спосіб оптимізації по­требує виділення головного, основного: понять, фактів, провід­них виховних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв'язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділе­ного часу.

3. Вибір виду навчання, форм його організації, раціональних методів, засобів, форм навчання (загальнокласних, групових, ін­дивідуальних) і темпу.

4. Створення сприятливих навчально-матеріальних, шкільно-гі­гієнічних, морально-психологічних і естетичних умов для навчання.

5. Освоєння наукової організації праці школярів і вчителів. За­вдання НОП — виявлення і використання резервів підвищення якості навчальної роботи. Суть ЇЇ добре відображена в словах Я. Корчака: «Поважайте кожну окрему хвилину, бо вмре вона і ніколи не повториться, і це завжди серйозно, поранена хвилина стане кровоточити, убита — турбує ознакою дурних спогадів...»1.

Сутність принципу наукової організації праці представлено в багатьох дослідженнях: Паламарчук В.Ф., Орлов С.И. НОТ шко-льника — путь к творчеству. — К., 1988. — 134 с.; Раченко И.П. НОТ учителя: Кн. для учителей. — М, 1989. — 238 с.; Раченко Й. П. Принципи научной организации труда. — К., 1989. — 190 с.; Русаков Б.А. НОТ школьника. — М., 1976. — 126 с.; Черпінсь-кий М.В. Наукова організація праці в школі. — К., 1972. — 128 с.

Основні вимоги наукової організації праці, спільні для вчите­ля і учнів, такі:

1. Чітка постановка мети конкретної діяльності.

2. Визначення змісту роботи.

3. Вибір раціональних форм і методів виконання діяльності.

Тут важливо, щоб суб'єкт осмислив необхідність самоосвіти і самовиховання (знання гігієни розумової праці; розвиток уваги, пам'яті, уявлення; опанування механізмів розумових операцій, умінь слухати, записувати необхідне, працювати з книжкою; пра­вильно говорити, спілкуватися з людьми).

4. Планування роботи, облік і контроль за виконанням плану. Для цього потрібно правильно передбачити хід і результати праці,

Л>. Корчак Я. Как любить детей. — М., 1973. — С. 87. ЦЯН /N


 

2.2. Принципи навчання


 


розраховувати роботу в часі і просторі, розробляти систему послі­довності дій.

5. Визначення ефективності організації своєї праці і послідов­не її коригування.

Короткі висновки:

Результативність процесу навчання здебільшого визначається успішністю реалізації принципів навчання, які випливають як із закономірностей навчання, так і потреб суспільства до формуван­ня особистості. Тому принципи виступають як необхідні умови, які сприяють підвищенню якості педагогічної діяльності. У педаго­гічному процесі принципи навчання виступають не окремо, а в тіс­ному взаємозв'язку, що створює цілісну систему забезпечення ефективності навчання.

Основні функції принципів представлено в таблиці 13.

w Таблиця13
Функції принципів навчання

Дидактичні принципи регулюють

-а*-.

характер мети на­вчання (цільовий компонент на­вчання)   вибір проекту­вання змісту ос­віти (змістовний компонент на­вчання)   вибір методів і форм навчання (операційно-про­цесуальний ком­понент навчання)   забезпечення ре­зультатів навчання (контрольно-ре­зультативний ком­понент навчання)  
— принцип вихову­ючого навчання, який передбачає забезпечення все­бічного розвитку виховання особис­тості   — принцип нау­ковості; — принцип труд­ності й доступ­ності навчання; — принцип систе­матичності й си­стемності в на­вчанні   — принцип актив­ності й самостій­ності; — принцип наоч­ності   — принцип свідо­мості й міцності засвоєння знань, умінь, навичок  
— зв'язок навчання з життям, прак­тикою, що дозволяє враховувати потреби, вплив соціального середо­вища  
— принцип оптимізації навчального процесу; — принцип індивідуального підходу  

Питання для обговорення

1. Чи є визначена кількість принципів постійною? Чому?


Розділ 2. Дидактика

 

 


 


ти такий, який за даних умов забезпечить максимально можливу ефективність рішення завдань навчання, виховання і розвитку І школярів при раціональних витратах часу і зусиль учителя і учнів. Способи оптимізації навчання.

1. Комплексне планування і конкретизація завдань навчання, виховання і розвиток школярів за конкретних умов навчання.

2. Конкретизація змісту навчання. Цей спосіб оптимізації по­требує виділення головного, основного: понять, фактів, провід­них виховних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв'язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділе­ного часу.

3. Вибір виду навчання, форм його організації, раціональних методів, засобів, форм навчання (загальнокласних, групових, ін­дивідуальних) і темпу.

4. Створення сприятливих навчально-матеріальних, шкільно-гі­гієнічних, морально-психологічних і естетичних умов для навчання.

5. Освоєння наукової організації праці школярів і вчителів. За­вдання НОП — виявлення і використання резервів підвищення якості навчальної роботи. Суть її добре відображена в словах Я. Корчака: «Поважайте кожну окрему хвилину, бо вмре вона і ніколи не повториться, і це завжди серйозно, поранена хвилина стане кровоточити, убита — турбує ознакою дурних спогадів...»1.

Сутність принципу наукової організації праці представлено в багатьох дослідженнях: Паламарчук В.Ф., Орлов С.И. НОТ шко-льника — путь к творчеству. — К., 1988. — 134 с.; Раченко И.П. НОТ учителя: Кн. для учителей. — М., 1989. — 238 с.; Раченко Й. П. Принципи научной организации труда. — К., 1989. — 190 с.; Русаков Б.А. НОТ школьника. — М., 1976. — 126 с.; Черпінсь-кий М.В. Наукова організація праці в школі. — К., 1972. — 128 с.

Основні вимоги наукової організації праці, спільні для вчите­ля і учнів, такі:

1. Чітка постановка мети конкретної діяльності.

2. Визначення змісту роботи.

3. Вибір раціональних форм і методів виконання діяльності.

Тут важливо, щоб суб'єкт осмислив необхідність самоосвіти і самовиховання (знання гігієни розумової праці; розвиток уваги, пам'яті, уявлення; опанування механізмів розумових операцій, умінь слухати, записувати необхідне, працювати з книжкою; пра­вильно говорити, спілкуватися з людьми).

4. Планування роботи, облік і контроль за виконанням плану. Для цього потрібно правильно передбачити хід і результати праці,

А. Корчак Я. Как любить детей. — М., 1973. — С. 87. Ч'*-'


 

2.2. Принципи навчання


 


розраховувати роботу в часі і просторі, розробляти систему послі­довності дій.

5. Визначення ефективності організації своєї праці і послідов­не її коригування.

Короткі висновки:

Результативність процесу навчання здебільшого визначається успішністю реалізації принципів навчання, які випливають як із закономірностей навчання, так і потреб суспільства до формуван­ня особистості. Тому принципи виступають як необхідні умови, які сприяють підвищенню якості педагогічної діяльності. У педаго­гічному процесі принципи навчання виступають не окремо, а в тіс­ному взаємозв'язку, що створює цілісну систему забезпечення ефективності навчання.

Основні функції принципів представлено в таблиці 13.

Мї Таблиця13
Функції принципів навчання

Дидактичні принципи регулюють

характер мети на­вчання (цільовий компонент на­вчання)   вибір проекту­вання змісту ос­віти (змістовний компонент на­вчання)   вибір методів і форм навчання (операційно-про­цесуальний ком­понент навчання)   забезпечення ре­зультатів навчання (контрольно-ре­зультативний ком­понент навчання)  
— принцип вихову­ючого навчання, який передбачає забезпечення все­бічного розвитку виховання особис­тості   — принцип нау­ковості; — принцип труд­ності й доступ­ності навчання; — принцип систе­матичності й си­стемності в на­вчанні   — принцип актив­ності й самостій­ності; — принцип наоч­ності   — принцип свідо­мості й міцності засвоєння знань, умінь, навичок  
— зв'язок навчання з життям, прак­тикою, що дозволяє враховувати потреби, вплив соціального середо­вища  
— принцип оптимізації навчального процесу; — принцип індивідуального підходу  

• Питання для обговорення

1. Чи є визначена кількість принципів постійною? Чому?


Розділ 2. Дидактика

 

 


 


2. Яке ваше ставлення до попарного розгляду принципів на­вчання (наприклад: принцип виховного навчання і зв'язок навчан­ня з життям, наочність і абстрактність та ін.)?

3. Якщо виховний характер навчання — це закономірність, то в чому ви бачите необхідність розгляду його як принципу?

4. У чому виявляється вербалізм у навчанні і як можна йому протистояти?

5. Яку можете визначити різницю трактування принципу на­очності Я.А. Коменським та сучасною дидактикою?

6. На підставі чого активність і самостійність школярів роз­глядаються в їх діалектичному поєднанні?

7. Викладач пише на дошці три нерівноцінних за складністю завдання і говорить класу:

— Сильні! Виконуйте завдання, які написані на лівій частині дошки. Слабкі будуть працювати над завданням, яке розміщене на правій частині дошки, всі інші виконують завдання, яке напи­сане посередині...

Кожному дається право визначити, до якої групи себе віднес­ти, враховуючи свої сили, і яке завдання слід виконувати.

Які докази ви можете навести на захист чи проти цього при­йому1?

8. На останній за розкладом урок до вчителя прийшла група колег, директор школи. Проаналізувавши урок, директор зробив таке зауваження: «Вважаю, що ви зловжили елементами зацікав­леності на уроці». Учитель відповів: «Так, на цьому уроці я вико­ристовував цікавий матеріал у більшому обсязі, ніж звичайно, але за даних умов це був оптимальний варіант».

Яка, по-вашому, може бути аргументація вчителя?

9. У сучасних умовах розвитку освіти особливий інтерес у всьому світі викликає проблема навчання і виховання юних талантів, що вимагає оптимального підходу до реалізації принципу індивідуа­льного підходу до дитини. Можна визначити три основних напря­ми розв'язання питання:

1. Діти навчаються і виховуються в умовах звичайного класу, а не за індивідуальними програмами, котрі передбачають елемен­ти прискореного засвоєння змісту освіти і перехід до старшого класу.

2. Створення для обдарованих дітей особливих класів у струк­турі звичайної школи.

3. Організація для цих дітей спеціальних шкіл.

Який із цих напрямів вважаєте найбільш оптимальним? Чому2!

1 Шварц Й.Е. Педагогика школьї: Учебное пособие. — 1968. — С. 148.

2 Гімьбух Ю.З. Умственно одареними ребенок. — Киев, 1992. — С. 62—82.


2.2. Принципи навчання __ __ 247

10. О.С. Роботова наводить такі правила поведінки вчителя з уч­нями:

1. Відмовитися від частого підкреслення здібностей одних і не­успіху інших.

2. Відмовитися від прямого протиставлення дітей один одному.

3. Не лаяти дитину в присутності інших, а говорити краще наодинці.

4. Помічати навіть маленькі успіхи «слабких», але не підкрес­лювати це, як щось несподіване.

5. Постійно підкреслювати, що стосунки в класі повинні ви­значатися не тільки успішністю, а і тими добрими справами, які зробила людина для інших, виховувати розуміння того, що здат­ність до навчання лише один із численних якостей особистості1.

Прокоментуйте ці правила, дайте свою оцінку їм. Реалізації яких принципів вони сприяють?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)