Педагогіка як наука і мистецтво

Виховна діяльність вимагає знання законів і закономірностей педагогіки.

Поняття «закон» визначається як необхідне, суттєве, стійке, повторюване відношення між процесами, явищами, як внутрішній і необхідний, загальний і суттєвий зв'язок предметів і явищ об'єк­тивної дійсності, як загальний і необхідний зв'язок між предмета­ми і процесами.

Поняття «закономірність» розуміється як упорядкованість явищ, відносна стабільність, стійкість впливаючих факторів.

Терміном «закон» користувався ще Я.А. Коменський: «Прави­льно знайдені загальні поняття дадуть нам загальні і міцні закони розумової поведінки» і далі: «Вся сукупність речей керується не нашим свавіллям, а неодмінно проходить за своїми законами»¹. Педагогічна система Я.А. Коменського будується насамперед на розумінні всезагального зв'язку, детермінованості педагогічних явищ.

До питання про закони в педагогіці звертався і А. Дістервег. Його 33 закони і правила є, власне, прагненням до визначення закономірностей у педагогіці².

У педагогіці частіше вживається поняття «педагогічні законо­мірності» як відображення постійних зв'язків і залежностей між явищами, які проявляються у відповідних умовах. Таким чином, у сучасній педагогіці часто слова «закон» і «закономірність» роз­глядаються як синоніми.

Складність педагогічної науки і причини недостатньої розробки законів у тому, що застосування законів, закономірностей залежить від особистих якостей вихователя, його майстерності, тобто мова йде про елементи мистецтва в педагогіці. Педагогіці «не можна навчити­ся, як навчаються математики, астрономії, хімії, анатомії та фізіоло­гії», — писав К.Д. Ушинський³. — Ми не кажемо педагогам: робіть так чи інакше, але говоримо їм: вивчайте закони тих психічних явищ, якими ви хочете керувати, і робіть, керуючись цими законами і тими обставинами, в яких ви хочете їх застосувати⁴».

Знання педагогічної науки, її законів, принципів автоматично не забезпечує успіх педагогічної діяльності, яка вимагає від ви-

Коменский Я.А. Новейш. метод язнков // Избр. соч. в 2-х т. — Т. 1. — М., 1982.

- С. 529, 491.

Руководство к образованию немец. учителей // Избр. произв. — 1956. — С. 136, 108.

Ушинський К.Д. Твори в 6-ти т. — Т. 3. — К., 1954. — С. 38.

Ушинський К.Д. Твори в 6-ти т. — Т. 4. — К.: Рад. шк., 1952. — С. 48. ^Л

1.1. Предмет педагогіки ___________________________________13

хователя не тільки знання теорії, але й володіння методикою, техні­кою педагогічного процесу, особистісних якостей та ін. Головні завдання педагогічної науки:

— теоретичне вивчення, опис, роз'яснення сутності процесу виховання, його закономірностей, причинно-наслідкових зв'язків;

— вивчення, аналіз, узагальнення, інтерпретація, оцінка педаго­гічної діяльності, досвіду її організації, що забезпечує самореалі-зацію особистості;

— прогнозування освіти, системи виховання;

— забезпечення ефективного управління освітньою політикою;

— розробка нових педагогічних технологій, основ інновацій­ної педагогічної діяльності.

Поиск по сайту: