Динаміка розвитку колективу

Колектив у своєму розвитку проходить певні стадії, які харак­теризують його з якісного боку.

Спираючись на теорію і досвід А.С. Макаренка, О.Г. Ковальов визначає три стадії розвитку колективу: стадію первинного синте­зу, стадію диференціації і стадію синтезу.

Перша стадія є початковою, коли колектив тільки створюєть­ся, формується, люди придивляються один до одного, до вихова­теля. Колектив — мета виховних зусиль педагогів. Вихователь зна­йомить вихованців з метою, завданнями, перспективами колекти­ву. Вимоги ідуть від нього. Школярів об'єднує загальне емоційне напруження, бо невідомі норми, вимоги до їх життя, але поступо­во діти дізнаються, хто є хто, з'являються малі групи.

Друга стадія характеризується тим, що завершується взаємне вивчення, утворюються малі групи, формується актив, накопичу­ються традиції, розвивається співробітництво, взаємодопомога. Вимоги йдуть не лише від вихователя, а й від активу, лідерів. Ко­лектив стає фактором розширення соціального досвіду дітей, за­лучення його до духовної культури свого народу.

На третій стадії затверджуються відносини співробітництва, вза­ємодопомоги, поваги один до одного. Дитина має можливість самореалізуватись, бо створюються умови для діяльності кожного. Це той ідеал стосунків, який максимально сприяє всебічному роз­витку особистості.

О.М. Лутошкін у книзі, зверненій до старшокласників, дина­міку розвитку колективу визначає як шлях від «Піщаного розси­пу» через «М'яку глину», «Мигаючий маяк», «Рожеві вітрила» до «Палаючого факела»¹.

«Піщаний розсип»: люди мало знають один одного, не ідуть

назустріч один одному. Немає загальних інтересів, загальних справ.

Відсутність твердого, авторитетного центру веде до крихкості, «розси-

Дутошчин А.Н. Как вести за собой. — М,, 1981. — С. 116—132.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

пчатості» групи. Група існує формально, не приносить радості тим, хто в не? входить.

«М'яка глина»: в групі помітні перші зусилля сполучення колекти­ву, з'єднуючими ланками є формальна дисципліна і вимоги старших. Стосунки різні — доброзичливі, конфліктні, існують замкнуті угрупуван-J ня приятелів, які мало спілкуються, часто сваряться. Хорошого органі-> затора поки що немає, бо по-справжньому його нікому підтримати. «Мигаючий маяк»: в групі переважає бажання спільно? праці,

^s допомоги один одному, бути разом. Є на кого спиратися. Група від­значається своєю індивідуальністю, але недостатньо проявляється ініціатива. Активність проявляється періодично.

«Рожеві вітрила»: товариська участь і зацікавленість справами один одного поєднується із взаємною вимогливістю. У членів групи прояв-

^: ляється відчуття гордості за свій колектив. В основному група згурто­вана, але не завжди вистачає мужності визнати свою помилку зразу.

^;І «Палаючий факел»: тісна дружба, відмінне взаєморозуміння,
ділове співробітництво. Безкорисно приходять на допомогу, роблять
все, щоб принести людям користь.

<•• На всіх етапах розвитку колективу головна мета — створення

умов для самореалізації особистості.

>, Шляхи згуртування дитячого колективу

Основою згуртування колективу є сумісна колективна діяльність, в якій відбувається спілкування школярів, розвиток всіх сфер їхньої життєдіяльності: інтелектуальної, емоційної, вольової. Але сумісна діяльність забезпечує розв'язання даної задачі, якщо цілі діяльності є захоплюючими хоча б для більшості його членів. Щоб мета діяль­ності стала мотивом окремого учня, важливо пояснювати, перекону­вати в її необхідності, створювати ситуацію співпереживання з тими людьми, з якими виконується справа. Зміст діяльності може бути різним: самообслуговування, підготовка до вечора, виробнича пра­ця, організація дозвілля, навчальна діяльність, ігрова та ін. Головне в організації діяльності — це мета і засоби її досягнення. Американсь­кий психолог Урі Бронфенбреннер¹ описує експеримент Шерифа, який відправив дітей у табір і домігся ворожнечі двох груп, а пізні­ше, після спільної праці, домігся гармонії взаємовідносин цих груп.

Особливе місце в становленні класного колективу займає пе-дагогічно доречно організована навчальна діяльність. У процесі навчальної діяльності школярів встановлюються ділові зв'язки. Свої успіхи, невдачі вони переживають у колективі класу. І від харак­теру цих відносин залежить моральне самопочуття дитини.

Важливе значення має й ігрова діяльність. А.С. Макаренко пи­сав, що гра має те ж значення в житті дитини, яке в дорослих має

Ури Бронфенбреннер. Два мира детства. — М., 1996. — С. 120—128.

/. б. Дитина і колектив 181

робота, служба. Яка дитина в грі, такою в більшості вона буде і в роботі, коли виросте. Гра потрібна не тільки молодшим шко­лярам, а й старшокласникам. Тільки значення і зміст гри різні.

У будь-якій грі діти прагнуть до самоврядування, тобто до уча­сті в управлінні і керівництві справами свого колективу. Це може бути діяльність органів учнівського самоврядування (учком, сус­пільна організація), об'єднання школярів за інтересами (клуби, гуртки), чергування по школі, самообслуговування, робота дитя­чих кооперативів.

Цікавою є методика організації колективних творчих справ (КТС) І.П. Іванова. Починається все з колективного планування, якому передує бесіда про планування роботи. Створюються групи, що визначають: що і для кого зробити? Коли? Де? Як? Кому краще брати участь? З ким працювати? Хто буде ведучим?

Протягом тижня проводиться конкурс на кращу пропозицію, розвідку справ тощо. Тільки після цього здійснюється вибір спра­ви членами класного чи шкільного колективу. Це може бути: прес-бій, прес-конференція, конкурс малюнків, телеміст, турнір-вікто-рина, естафета улюблених занять, турнір ораторів, майстерня Са-моробника, «Книжкова лікарня», конкурс інсценованої пісні, літературний карнавал, огляд мальованих фільмів, конкурс живих картин, зібрання невідомих поетів; конкурс читців, співаків, тан­цюристів, музикантів¹, пантоміми, спортивних танців, усних роз­повідей; літературно-музичні клуби, народні спортивні ігрища, веселі спартакіади та ін., захист пір року, професії, фантастичних проектів: конкурс ораторів; проведення дня віку, спорту.

Наприклад, година поезії. Сидять на підлозі, на спортивних ма­тах чи лавах, тісним гуртом, майже не дивлячись один на одного. Посередині — ліхтар або свічка. В абсолютній тиші хто-небудь читає вірші — без оголошення, без імені автора, тихо і наче для себе і про себе. Закінчив — інший хтось починає, без репетиції, без організа- I ції. Хто не знає віршів напам'ять, той підготував збірничок, підповзе до світла, читає — і знову тихо²!

Поточна організаторська діяльність передбачає створення ради справ, в які можуть включитися і старші: вчителі, старшокласни­ки, батьки, випускники школи. Успіх справи у великій мірі ви­значається саме цією співдружністю.

Після виконаної справи проводиться колективне обговорення й оцінка зробленого на основі відповідей на запитання: що вдало­ся і чому? Що не вдалося і чому? Який треба зробити висновок? Що найбільше сподобалось? Чому? Чому навчилися?

' «Методическис рекомендацій! к оргапизаиии коллсктивной творческой деятель-иости учашихся» (Составитсли: Зон В.Н., Коломиєю А.В. — К.иев, 1990. — С. 29). ² Соловейчик С. Воспитание по Иванову. — М., 1989. — С. 134—135.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

При оцінюванні враховується і здійснення основних принципів організації КТС, а саме¹:

1. Справа — це піклування про щось, когось, тобто справи повинні бути на радість і користь людям.

2. Брати участь у справах повинні всі члени даного колективу.

3. Романтична форма проведення.

4. Творча основа діяльності.

5. Змінність лідерів.

Постановка перспектив. Перспектива — це бажана для дитини мета, яку вона хоче реалізувати, «завтрашня радість», як визначав її А.С. Макаренко. Перспектива може бути близька, середня, да­лека. Близька перспектива є у кожної дитини: зароджуючись у повсякденному житті, вона стимулює діяльність особистості, до­помагає їй переборювати труднощі.

Середня заключається в прагненні дитини до якоїсь події в її житті, але відсуненій за часом. Далека перспектива — це те, до чого прагне людина протягом тривалого періоду.

Сама по собі постановка перспективи не вирішує проблеми формування особистості. Вона вимагає організації діяльності, спіл­кування дітей по реалізації поставленої мети.

Створення традицій, тобто установлених у колективі звичок, звичаїв, неписаних законів. Це можуть бути традиції поведінки, традиційні справи, свята². Традиції вимагають від школярів конк­ретних дій.

Для формування колективу необхідно вести роботу з тими, хто виконує ті чи інші доручення колективу, щоб допомогти їм засвої­ти азбуку організації корисних справ: визначення мети, шляхів до­сягнення, складання плану виконання справи, підбір помічників, виконавців, розподілення обов'язків, роз'яснення того, що треба зробити, контроль за ходом роботи, аналіз результатів та ін., бо хороша організаторська робота залежить від знання людей, з якими працюєш, знання законів розвитку колективу, якості особистості самого організатора, знання особливостей організаторської роботи, знання справи, яку організуєш, вміння практично організовувати³.

Використання методу паралельної дії. Побічний вплив на учня через колектив А.С. Макаренко назвав паралельною педагогічною дією⁴, але вплив необхідно використовувати дуже обережно і тіль­ки у зрілому колективі.

Иванов И.П. Воспитьівать коллективистов. — М., 1982. — 80 с.; Соловейчик С.

Воспитание по Иванову. — М., 1989. — 352 с.

Макаренко А.С. Твори в 7-ми т. - Т. 5. — К., 1954. — С. 112—119; Караков-

скийВ.А.Пут формирования школьного ученического коллектива. — М., 1978.

Лутошкин А.Н. Как вести за собой. — М., 1978. — С. 6—12.

Макаренко А.С. Твори в 7-ми т. — Т. 5. — К., 1954. — С. 153.

1,6. Дитина і колектив

Представимо в таблиці основні етапи розвитку колективу, які сформульовані А.С. Макаренком, Л.І. Новіковою і А.Т. Куракіним, A.M. Лутошкіним, і оптимальні шляхи його формування на кож­ному етапі.

Всі названі шляхи згуртування дитячого колективу повинні забезпечити функціонування законів його життя: мажор, відчуття індивідом власної гідності, дружнє єднання членів колективу, від­чуття захищеності особистості в колективі¹.

Таблиця 8 Формування дитячого колективу на різних етапах його розвитку

Поиск по сайту: