Основні шляхи громадянського виховання школярів

1. Громадянському вихованню школярів може сприяти запро­вадження спеціального навчального предмета в старших класах.

2. Забезпечення оволодіння школярами системою знань про людину та суспільство певними уміннями у процесі вивчення освітніх предметів: історії України, всесвітньої історії, географії, основи правознавства, природознавства, суспільствознавства, лі­тератури як української, так і світової, рідної мови, предметів ху­дожньо-естетичного циклу, а також курсів дисциплін шкільного компонента навчального плану («Людина і світ», «Основи ринко­вої економіки», «Права людини» тощо).

Предмети природничо-математичного циклу, які розкривають цілісність світу, взаємозв'язок людини з природою, відповідаль­ність за збереження природи, життя на планеті, сприяють форму­ванню світогляду особистості.

Розвитку таких громадянських чеснот, як саморозуміння, здат­ність робити вибір та відповідати за це, толерантність, формуван­ню навичок і вмінь розв'язувати конфлікти, сприяють курси варі­ативного компонента навчального плану «Основи психології», «Психологія спілкування», «Культура спілкування», «Культура спілкування» та ін.

3. Організація позакласної та позашкільної виховної роботи, що сприяє не тільки збагаченню учнів знаннями й уміннями, а й за­лученню школярів до безпосередньої діяльності, яка розвиває якості громадянина.

Для цього можна використовувати різноманітні форми та мето­ди роботи: бесіди, інформації, усні журнали, різного спрямування клуби, конкурси коментаторів, круглі столи, прес-конференції, заочні подорожі, години запитань і відповідей, диспути, конферен­ції, суспільно-політичні вікторини, захисти рефератів з різних гро­мадянських питань, аналіз конкретних політичних та історичних ситуацій, робота прес-центрів, лекторіїв: мітинги; зустрічі; випуск незалежних шкільних газет; клуби юних парламентарів, які об'єд-

¹ Амшіев Г.А,, Копанево А.А. Политическая культура школьников. — М., 1987. —

С. 20.......,..„,„,......,. _; '

1.3. Змістовний компонент виховного процесу

нують тих, хто бажає розібратися в поточних подіях, «теледебати кандидатів у президенти», відповіді політичному супротивнику, шкільні політичні театри та ін.

Наприклад, в Українському коледжі ім. В.О. Сухомлинського

а (м. Київ) працює Міжнародний клуб дитячої дипломатії. Цілі клубної

>>' діяльності визначено такі:

— розвивати дружні зв'язки між молоддю різних держав («на-^ії: родна дипломатія»); ^>?3 — поширювати екологічні знання;

— вивчати демократичні традиції у розвинених країнах світу;

— сприяти організації цікавого і змістового дозвілля молоді, все­бічному розвитку колежан, підвищенню їх політичної культури;

— забезпечити зайнятість молоді, реалізацію особистості в умо­вах навчання і виховання, спрямувати на здоровий спосіб життя та,,,. його пропаганду,."й Діяльність клубу включає:

— вивчення світової історії та дипломатії;

— отримання найвищої інформації про демократичну освіту, су­щі, спільно-політичний лад, спосіб життя різних країн світу;;_Ч, — обмін інформацією;,,, — вдосконалення знання української та іноземних мов;

— обмін навчальними посібниками;

— проведення конкурсу «Юний дипломат». Громадянська діяльність суб'єкта може знайти виявлення:

— у пізнавальній діяльності, пов'язаній з оволодінням інфор­мацією про видатних людей країни, її історію, природу тощо;

— історико-етнографічній пошуковій діяльності:

а) вивченні історії свого села, міста чи вулиці, топоні­міки місцевості;

б) дослідженні, облікуван-ні історичних пам'яток, похо­вань предків;

в) збиранні предметів дав­нини, записуванні традицій, звичаїв, пісень, легенд, прислі­в'їв та інших видів народної творчості;

г) догляді за пам'ятниками, могилами тощо.

4. Учнівське самоврядування, яке при педагогічне доцільній його організації, може стати практичною школою демократії для учнів, формувати навички проведення передвиборчих кампаній, участі

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання |

у виборах, розробки і реалізації власної політичної програми. Ор­гани учнівського самоврядування можуть розробляти кодекс по­ведінки учня, обговорювати, приймати рішення щодо його додер- | жання та ін.¹.

Розвинені демократичні країни мають багатий досвід організації громадянського і політичного виховання. Наприклад, у США розроб­лений національний стандарт з питань громадянськості.

Учні початкової, середньої і старшої школи повинні знати і розу­міти, що означає бути громадянином і яку це передбачає відпові­дальність.

Стандарти побудовані навколо п'яти ключових блоків:

1. Що таке суспільне життя, політика, уряд.

2. Основи американської політичної освіти.

3. Як уряд реалізує закладені в Конституції цінності, цілі і прин­ципи американської демократії.

4. Взаємовідносини США з іншими державами і стан на світовій арені.

5. Права і обов'язки громадянина в умовах американської демо­кратії.

Зміст кожного із блоків ураховує вік школярів. Так, наприклад, п'ятий блок для 10-літніх дітей (4 клас) передбачає усвідомлення наступних питань:

1. Сутність громадянства (що таке громадянство, яке припускає: людина визнається законним членом нації, має право голосувати, бути обраною, несе відповідальність за свої вчинки).

2. Як людина стає громадянином?

3. Права громадянина США (Чому вони важливі не лише для осо­бистості, але і для всього демократичного суспільства? Чим розріз­няються особисті, політичні, економічні права?).

4. У чому полягає відповідальність американців? Особиста від­повідальність важлива не тільки для самого себе, але і для сім'ї, суспільства, держави, народу. Особиста відповідальність перед сус­пільством — це турбота про самого себе: здоров'я, освіту, наслідки вчинків. Громадянська відповідальність полягає в тому, щоб не бути байдужим до справ уряду, впливати на нього, сплачувати податки, виконувати армійський обов'язок та ін.

5. Риси характеру особистості, важливі для збереження і поліп­шення американської демократії. Це особиста відповідальність за свою сім'ю, друзів, співтовариство; самодисципліна, самоврядуван­ня; незалежно від того, подобаються тобі ті чи інші люди або ні, вміння вислуховувати їх точку зору; бути чесним, додержуватися за­кону, навіть якщо не погоджуєшся з ним; уміння іти на компроміс, бути патріотом своєї країни.

¹ Жадан І.В. та ін. Концепція громадянської освіти в Україні // Педагогічна газе­
та. - 2001. -№ 14. - С. 6.,.....,,.,.,.,,,_1;;,u^..₄v^

1.3. Змістовний компонент виховного процесу 117

6. Участь американців у діяльності свого уряду: голосування,
участь у громадських дискусіях, мирних демонстраціях, праця в гро­
мадських організаціях, надання грошей політичним партіям.
і 7. Вибори американських лідерів.

•'*• У старших класах програма більш складна. Так, старшокласники

•'•• повинні знати вимоги (пункт 2) для одержання американського гро-^І; мадянства: проживання в країні протягом 5 років; уміння читати, <' писати, говорити англійською мовою; моральна поведінка; знання '*' історії США; знання і підтримка цінностей і принципів американської

••'••' Конституції.

•'• Форми перевірки знань різноманітні: дати визначення; поясни-

• '••' ти, чим ті чи інші положення, поняття відрізняються, яке їх похо-

• $' дження; описати події, обґрунтувати їх важливість; оцінити позицію,

аргументовано захистити ЇЇ тощо.

'' Успішність роботи, спрямованої на громадянське виховання школярів, визначається низкою вимог, а саме:

— створенням демократичного клімату, стилю спілкування в школі, учнівському колективі;

— педагогічне цілеспрямованим відбором змісту, форм, мето­дів виховання з урахуванням вікових особливостей учнів, їх інте­ресів, прагнень, що передбачає стимулювання учнів до творчості, ініціативи, самостійності, активності (використання дискусій, си­туативно-рольових ігр, «мозгових атак», інтелектуальних аукціо­нів, підготовка проектів, видання газет, журналів, тобто урізнома­нітнення форм і методів виховання);

— здійснення постійної самоосвіти вчителями, вихователями;

— залучення до співпраці зі школою батьків, культивуючи се­ред них демократичні цінності й традиції.

Отже, виховання громадянськості є цілісним процесом оволо­діння знаннями, розвитку громадянської свідомості, громадянсь­кого мислення, громадянських рис і почуттів, організації суспіль­но-політичної діяльності особистості.

Поиск по сайту: