|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Принципи міцності засвоєння знань, умінь, навичокЦей принцип вимагає, щоб знання, вміння і навички, засвоєні учнями в процесі навчання, довго зберігалися в пам'яті, могли бути відтворені в будь-який час і використані в різноманітних ситуаціях. Психологічною основою забезпечення міцності є пам'ять як психологічний процес, який припускає запам'ятовування, збереження і наступні відтворення індивідом його досвіду. Важливість міцності засвоєння відзначав у свій час А. Дістер-вег: «Все, чому вчать і що завчає учень, повинно бути ним засвоєно так, щоб воно не стиралося з пам'яті, а було кожної хвилини в його повному розпорядженні». Із курсу психології відомо, що є різні види пам'яті: за об'єктом запам'ятовування — образна, словесно-логічна, моторна, емоційна; за вольовою регуляцією — довільна і мимовільна (коли не ставиться конкретна мета); за тривалістю збереження — короткочасна, довгочасна, оперативна (запам'ятовування лише на період виконання операції). Спираючись на психологічні закономірності, можна назвати окремі шляхи реалізації принципу: 1. Забезпечення свідомості учнів у навчанні, яке характеризується такими показниками: ° 2.2. Принципи навчання 243 а) засвоєнням учнем мети, завдань, значення своєї пізнавальної діяльності; б) умінням керувати своєю навчальною діяльністю, знати ті засоби і прийоми, які призводять до реалізації мети; в) умінням користуватися знаннями в різних ситуаціях; г) умінням перевіряти і оцінювати свої досягнення. 2. Опора на основні принципи навчання: зв'язок навчання з життям; наочності; активності і самостійності; систематичності і системності, наочності, доступності тощо. 3. Формування установки школярів на запам'ятовування, що багато в чому визначає повноту, міцність і послідовність запам'я-тованого матеріалу. Установка впливає на мотивацію запам'ятовування і довготривалість збереження в пам'яті. 4. Формування емоційного ставлення учнів до об'єкта запам'ятовування, пізнавальних потреб, інтересів школярів. 5. Організація розумової діяльності школярів на базі вивченого матеріалу: порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація, змістовне групування матеріалу і т.ін. 6. Робота над технікою запам'ятовування, організація різноманітного повторення: — ведення школярами записів: складання планів, таблиць, тез, конспектування, розподіл повторюваного матеріалу на структурні змістові частини, постановка до них запитань; — розподіл повторення у часі. Найбільша кількість повторень вимагається відразу ж після ознайомлення учнів з новим матеріалом, тобто в момент максимальної втрати інформації, після чого ця кількість повторень повинна поступово знижуватися, але не зникати повністю; — виділення головного, істотного на всіх етапах засвоєння змісту навчання; — опора на попередні знання школярів, встановлення зв'язку нового матеріалу з вивченим; — враховування обсягу матеріалу, який пропонується для запам'ятовування. Матеріал відносно великого обсягу запам'ятовується часто неохоче і засвоюється тільки у випадку крайньої необхідності, під впливом значних вольових зусиль. 7. Систематичний контроль за результатами навчання, об'єднаний з оцінювання навчальних досягнень учнів, що впливає на міцність знань, набутих учнями. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |