Визначення і складові грошової системи

Грошова система - це форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. Ці закони визначають ос­новні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламенту­ють відносини між суб'єктами грошового обороту.

Залежно від різновидів грошових потоків виділяють такі складові грошової системи:

- система готівкового обігу;

- система безготівкових розрахунків;

- валютна система.

Схожість і відмінність грошових систем різних країн визначається:

1) видами і формами грошових знаків і традицій;

2) співвідношенням готівкових і безготівкових потоків;

3) можливістю (забороною) вільного обігу інших валют;

4) методами регулювання грошового обороту.

Елементи грошової системи:

- назва грошової одиниці;

- масштаб цін;

- види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу;

- системи регулювання безготівкових грошових розрахунків, готівкового грошового обороту, валютного курсу та операцій з валютними цінностями, а також - банківської діяльності; державні органи, які регулюють грошовий оборот та контролю­ють дотримання чинного законодавства.

Масштаб цін - це величина грошової одиниці даної країни (купівельна спроможність грошей).

Коли гроші мали натурально-речову форму (золото, срібло), масштаб цін встановлювала держава, визначаючи ваговий вміст металу в грошовій одиниці. Регулювання рівня цін здійснювалося шляхом змін металевого вмісту грошей.

Сучасний масштаб цін відображає відмінності у вартості однакових товарів у різних країнах. Може відбуватися зміна цін на одні й ті самі товари в певній країні (знецінення грошей ─ зменшення масштабу цін). На сучасному етапі розвитку грошових систем масштаб цін залежить від ринкових факторів, а завдання держави - підтримувати масштаб цін на певному рівні.

Види та купюрність грошових знаків визначає вищий законодавчий орган країни. Право емісії грошових знаків та відповідальність за їх забезпечення в законодавчому порядку закріплене, як правило, за Цент­ральним банком країни.

Для зручності користування грошова одиниця поділяється на певну кількість частин, як правило, на 100. Закон визначає міру точного поділу та назву кожної частини. Так, гривня України ділиться на 100 частин, які називають копійками.

Розмінна монета відіграє допоміжну роль щодо основної валюти і забезпечує платежі на суми, менші від розміру, прийнятої в країні гро­шової одиниці:

- якщо величина грошової одиниці країни дуже мала, то потреба в розмінній монеті знижується чи взагалі відпадає;

- якщо в країні встановлена велика грошова одиниця, то потреба в розмінній монеті зростає, оскільки збільшується питома вага платежів на суми, менші від розміру грошової одиниці. У таких країнах значною є частка монет у загальній сумі готівки. Це ро­бить грошові системи більш економічними, оскільки монети зношуються повільніше, ніж паперові банкноти.

З цієї причини періодично випускають монети в одну чи кілька гро­шових одиниць, які, по суті, не є розмінними, а замінюють паперові купюри відповідного номіналу.

Поиск по сайту: