АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Валютний ринок і валютні курси. Системи гнучких і фіксованих валютних курсів: порівняльна ефективність

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. V. 2. Механічне описання молекулярної системи
  3. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  4. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
  5. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і КАС). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
  6. Аналіз роботи системи
  7. Англо-американський (прецедентний) тип правової системи
  8. Валютний курс та його різновиди
  9. Валютний курс та макроекономічний стан України.
  10. Валютний ринок та види валютних операцій ( касові (СПОТ) і строкові)
  11. Валютний ринок та його рівновага

В угодах в межах країни люди використовують національну валюту, але для проведення операцій за кордоном їм потрібна іноземна валюта.

Валюта –це грошова одиниця країни або грошові знаки іноземної держави, що використовують у міжнародних розрахунках.

За належністю до країни валюту класифікують на національну, іноземну, колективну.

Національна валюта – це грошова одиниця будь-якої країни. Для України – гривня, США – долар, Японії ієна.

Іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу на території іноземної держави.

Колективна валюта – це валюта, яка виражена в особливих міжнародних одиницях, що імітуються міжнародними фінансово-кредитними установами. Це СДР, евро.

Валюту розрізняють також за ступенем конвертованості.

Конвертованість, або оборотність грошової одиниці – це її здатність вільно обмінюватися на валюти інших країн та міднародні платіжні засоби.

Розрізняють конвертовану, частково конвертовану і неконвертовану валюти:

Конвертована валюта – це національна грошова одиниця, яка має здатність вільно (через купівлю-продаж) обмінюватися на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей.

Конвертована валюта має найбільшу довіру інайширше застосовується в розрахункахміж країнами, а також вільно накопичуються в резервах ліквідності, за що вони отримали назву резервних валют.

Резервна валюта – це валюта, яка використовується для обслуговування міжнародних розрахунків при зовнішньоторговельних операціях, іноземних інвестиціях і при визначенні світових цін. Роль резервних валют використовують долар США, євро, японська ієна, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк.

Частково конвертована валюта – це валюта, яка обмінюється на деякі інші валюти.

Неконвертована валюта – це валюта, яка діє у межах однієї країни і не обмінюється на іноземні валюти

На ринках, на яких купляється або продається іноземна валюта називаються валютними ринками.

Валютний ринок– це ринок, на якому купляють або продають іноземну валюту.

Валютний ринок забезпечує виконання таких функцій:

- своєчасне здійснення національних і міжнародних розрахунків;

- страхування валютних ризиків;

- здійснення диверсифікації (різнобічного використання) валютних резервів банків, підприємств, держави;



- регулювання валютних курсів;

- забезпечення отримання спекулятивного прибутку завдяки різниці у курсах валют;

- регулювання національної економіки.

Розрізняютьнаціональний і міжнародний валютний ринок.

Національний валютний ринок– це ринок, який існує в межах країни і регулюється її національним валютним законодавством.

Міжнародний валютний ринок– це ринок який сформувався у країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції (валютні обмеження). Таки ринки регулюються швидш за все міждержавними угодами, домовленостями самих учасників цих ринків, традиціями.

Розміщуються міжнародні валютні ринки переважно у містах із вдалим географічним положенням та з великою концентрацією транснаціональних банків, небанківських фінансових структур, комерційних компаній, яким потрібно здійснювати платежі на широких просторах світового ринку. Це, зокрема, Лондон, Нью-Йорк, Париж, Цюрих, Франкфурт-на-Майні, Сан-Франциско, Торонто, Токіо, Сінгапур, Гонконг та ін.

Розвиток новітніх засобів телекомунікацій та інформаційних технологій дає можливість поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний світовий валютний ринок.

Валютний ринок має всі атрибути звичайного ринку: об’єкти і суб’єкти, попит і пропозицію, ціну, особливу інфраструктуру та комунікації тощо.

Об’єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні – для резидентів, коли вони купляють чи продають їх за національну валюту, та національні – для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту.

Суб’єктами валютного ринку можуть бути будь-які економічні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники, насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі, які „зводять” продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.

Спільним для всіх субєктів валютного ринку є бажання одержати прибуток від своїх операцій.

‡агрузка...

Попит і пропозиція на валютному ринку мають ту особливість, що об’єктом та інструментом купівлі-продажу тут є гроші різної національної належності. Тому попит на іноземну валюту одночасно є пропозицією національної валюти та навпаки. Проте, коли мова йде про національні валютні ринки, то під попитом мається на увазі попит на іноземну валюту як бажання купити певну її суму, а під пропозицією – пропозиція іноземної валюти як бажання продати певну її суму.

Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинуту систему сучасних комунікацій, що забезпечують оперативний зв’язок у світовому масштабі. Залежно від організації торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. На біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному „майданчику”, який називається валютною біржею.

Прискорено розвивається позабіржова валютна торгівля, коли продавці і покупці валюти вступають у прямі зв’язки між собою. Уся торгівля здійснюється через міжбанківський валютний ринок.

Валютний ринок можна класифікувати і за іншими критеріями:

- за характером операцій: ринок конверсійних операцій, ринок депозитно-кредитних операцій;

- за територіальним розміщенням: європейський, північноамериканський, азіатський та ін.

За формою валюти, якою торгують: ринок безготівкових операцій, ринок готівки;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)