АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

І розподіл доходів

Читайте также:
  1. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
  2. V. Для дискретної випадкової величини Х, заданої рядом розподілу, знайти:
  3. Біноміальний закон розподілу
  4. Види доходів населення
  5. Випадкові величини та їх розподіл
  6. Випадкові змінні х та у стохастично залежні, якщо зміна однієї з них викликає зміну розподілу другої (умовний розподіл однієї з них залежить від значень другої).
  7. Виробництва товарів і послуг, одержання доходів (прибутку) «.
  8. Властивості емпіричної функції розподілу
  9. Властивості функції розподілу
  10. Геометричний закон розподілу
  11. Геометричний закон розподілу 1 страница
  12. Геометричний закон розподілу 2 страница

Рівноважний рівень світових цін і вигоди від зовнішньої торгівлі.Вигодивід зовнішньої торгівлі залежать від рівноважних світових цін на товари і послуги, котрими торгують країни. Для з’ясування цього питання візьмемо лише дві країни - Україну і Росію, що виробляють однаковий продукт – олію. Аби ще спростити ситуацію, не беремо до уваги транспортних видатків, а також торговельних обмежень, таких як мито і квоти.

Припустимо, що за відсутності зовнішньої торгівлі криві внутрішніх попиту і пропозиції визначають рівноважну ціну на олію в Україні на рівні $1000 за 1 т та рівноважну кількість – 100 тис. т (рис.11.2) У Росії рівноважна ціна встановлюється на рівні $2000 за 1 т (рис. 11.3), а рівноважна кількість – 60 тис. т (рис. 11. 4).

 
 

 

 


Рис. 11.2. Ринок олії в Україні

 

 

 
 

 

 


Рис. 11.3. Ринок олії в Росії

 
 

 


Рис. 11.4. Світова торгівля олією

Ціна на олію в Росії вища, ніж в Україні, тому українським виробникам буде вигідно експортувати свою продукцію, а споживачам у Росії – купувати дешеву імпортну олію. Отже, початкова різниця в цінах створює можливості для експорту та імпорту, але їхні обсяги залежать від того, на якому рівні встановлюється світова ціна.

Україні вигідно збільшувати виробництво олії та експортувати її, якщо світова ціна перевищуватиме початкову внутрішню ціну. Що вище світова ціна олії, то активніше українці збільшуватимуть пропозицію олії. Щоправда, водночас зростатимуть і внутрішні ціни на олію, і споживачі в Україні скорочуватимуть попит на неї. Отже, у нашому прикладі величина пропозиції олії на світовому ринку визначатиметься різницею між пропозицією і попитом на неї на внутрішньому ринку України, яка виникає в умовах зростання цін на цей продукт.

Припустимо, що якби світова ціна олії:

- становила $1250 за 1 т, то українські виробники виробили би 125 тис. т олії, споживачі в Україні придбали б 75 тис. т, а надлишкову пропозицію товару було б експортовано;

- становила $1500 за 1 т, то в Україні її було б вироблено150 тис. т, а українські споживачі придбали б лише 50 тис. т, тобто внутрішній надлишок (100 тис. т) пішов би на експорт.



Російським споживачам вигідно купувати імпортну олію, якщо світова ціна на неї нижча за початкову внутрішню ціну в Росії. Що нижча світова ціна на олію, то більшим у Росії буде попит на неї. Зі зниженням внутрішніх цін на олію російські продуценти (підприємці) скорочуватимуть розмір її пропозиції. Отже, у нашому прикладі величина попиту на олію на світовому ринку визначатиметься різницею між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку Росії, яка виникає в умовах зниження цін на олію.

Припустимо, що:

- за світової ціни $1750 за 1 т російські споживачі придбали б 90 тис. олії, а підприємці зменшили б її виробництво до 45 тис. т, тобто нестача олії в Росії становила би 45 тис. т. Щоб покрити цю нестачу, в Росію надходить імпорт;

- за світової ціни у $1750 за 1 т російські споживачі купили б 130 тис. т олії, а внутрішнє виробництво склало б лише 30 тис. т, тобто Росія імпортуватиме 1000 тис. т. олії.

Таким чином,рівноважний рівень світової цінина оліюдосягаєтоді, коли вона становить $1500 за 1 т. За таку ціну Україна здатна продати, а Росія придбати 100 тис. т.

Побудуємо криву пропозиції експорту (рис 11.4). Вона показує кількість олії, яку експортують за кожної світової ціни, що перевищує $1000 за 1 т. Крива є висхідною, що вказує на прямо пропорційну залежність між світовою ціною і величиною українського експорту олії. Коли світові ціни зростають відносно цін даної країни, експорт цієї країни збільшується.

Тепер розглянемо криву попиту на імпорт Росії (рис. 11.4). Ця крива показує кількість олії, яку імпортує Росія за світовими цінами, нижчими за внутрішні. Крива є спадною, бо світові ціни та величина імпорту перебувають в оберненій залежності. Коли світові ціни знижуються відносно внутрішніх цін країни, імпорт цієї країни зростає.

Рівновага в міжнародній торгівлі у моделі двох країн досягається у точці, в якій крива попиту та імпорт однієї країни перетинається з кривою пропозиції експорту іншої країни.У нашому прикладі рівновага на світовому ринку досягається у точці за ціни $1500 за 1 т олії. За такої ціни надлишковий попит у Росії (130 – 30) відповідає надлишковій пропозиції в Україні (150 – 50). За вищої ціни пропозиція олії на світовому ринку перевищить попит, унаслідок чого ціна олії знижуватиметься до рівноважного рівня, а пропозиція цього продукту скорочуватиметься. І навпаки, за низьких цін попит перевищуватиме пропозицію, тому світова ціна зростатиме, що розширюватиме пропозицію і зменшуватиме попит, поки ціна не досягне рівноважного рівня.

‡агрузка...

З моделі попиту і пропозиції випливає,що хоча зовнішньоторговельні відносини взаємовигідні для країн загалом, проте вони дають вигоду одним групам населення і суперечать інтересам інших.

В Україні за відсутності зовнішньої торгівлі на внутрішньому ринку виробляється олії, яку продають за ціною (рис. 11. 3).Водночас світова ціна вища, бо відображає вищі витрати на виробництво олії у світі. З розвитком світової торгівлі внутрішня ціна в Україні зростає від до . Українські виробники збільшують виробництво олії від до , а споживачі зменшують її споживання від до Різницю між і Україна експортує. Вигоду українських виробників олії, які тепер виробляють більше і продають за вищою ціною, можна визначити через площу чотирикутника Утрати споживачів в Україні вимірює площа чотирикутника Порівнявши обидва чотирикутники, бачимо, що українське суспільство загалом має чисту економічну вигоду, яку відбиває трикутник

У Росії за відсутності зовнішньої торгівлі для внутрішнього ринку виробляється олії, яка продається за ціною (рис. 11.3). Світова ціна є нижчою. З розвитком світової торгівлі російські споживачі розширюватимуть споживання дешевої імпортної олії від до , а виробники зменшать її виробництво від до Різницю між і Росія імпортує. Вигоду споживачів Росії, які купують більше олії за нижчою ціною, можна визначити за допомогою площі чотирикутника . Збитки російських виробників вимірює площа чотирикутника Із порівняння обох чотирикутників випливає, що російське суспільство загалом має чисту економічну вигоду (трикутник .

Отже, внаслідок міжнародної торгівлі виробники в країні-експортері виграють, бо мають змогу розширити виробництво й продавати свою продукцію за ціною, яка перевищує внутрішню рівноважну ціну. З іншого боку, споживачі в країні-експортері програють, бо внаслідок підвищення цін змушені скорочувати обсяг закупівель. Проте загалом зовнішня торгівля забезпечує приріст добробуту в країні-експортері за рахунок більшого виграшу виробників порівняно з утратами споживачів.

Із розвитком зовнішньої торгівлі споживачі в країні-імпортері виграють, бо мають змогу купувати більшу кількість потрібного їм блага за нижчою ціною. З іншого боку, виробники в країні-імпортері програють, бо конкуренція імпорту змушує їх знижувати ціни і скорочувати обсяги виробництва. Проте загалом зовнішня торгівля забезпечує приріст добробуту в країні-імпортері, бо вигоди споживачів переважають втрати виробників продукції, яка конкурує з імпортом.

Зовнішня торгівля і розподіл доходів.Хоч міжнародна торгівля є взаємовигідною, вигода від неї розподіляється між країнами нерівномірно. У нашому прикладі чиста вигода країни визначається площею трикутників – експортера та імпортера . Площу трикутника, як відомо, вимірюють половиною добутку основи на висоту. В обох випадках основою трикутника є обсяг зовнішньої торгівлі (для України – експорту, для Росії – імпорту), а висотою є зміна внутрішньої рівноважної ціни. Оскільки обсяг експорту України дорівнює імпортові Росії, то розподіл вигоди між країнами залежить від відсотка зміни внутрішньої ціни.

У нашому прикладі ціна в Росії знизилася на 25%а ціна в Україні зросла на 50% Тому загалом вигода України від зовнішньої торгівлі є більшою.

Отже, від розвитку торговельних відносин більшу вигоду отримує та країна, у якій внутрішні ціни змінилися на більший відсоток. Це відображає правило розподілу вигоди, яке підкреслює: вигоди від зовнішньої торгівлі розподіляються прямо пропорційно змінам цін у обох країнах. Якщо в країні-експортері ціни виросли на відсотків, а ціни в країні-імпортері знизились на відсотків, то:

.

Інакше кажучи, чим нижча еластичність попиту на імпорт за ціною або еластичність пропозиції за ціною, тим більший виграш країни від торгівлі.

Для оцінки розподілу вигоди від зовнішньої торгівлі економісти використовують показник„умови торгівлі” – відношення експортних цін країни до її імпортних цін.На практиці цей показник обчислюють для окремих країн або груп країн як відношення індексів експортних та імпортних цін:

,

де відношення експортної ціни -го товару в розрахунковому році до його ціни у базовому році;

відношення імпортної ціни -го товару в розрахунковому році до його ціни у базовому році;

– частка -го товару у вартості експорту в базовому році;

частка -го товару у вартості імпорту в базовому році.

Зростання цього показника здебільшого свідчить про поліпшення умов торгівлі й підвищення добробуту нації, а його зниження вказує на погіршення цих обставин. Річ у тому, що коли експортні ціни зростають швидше за імпортні, то за кожну одиницю свого експорту країна може отримати більше імпортних товарів. Динаміка умов торгівлі залежить від коливань попиту на міжнародних ринках, від ступеня монополізації ринків ресурсів, від змін у технологіях, погодних умов тощо.

Динаміку умов торгівлі необхідно аналізувати разом із даними про зміни її обсягів. Інколи зниження цін на експортну продукцію може перекриватися збільшенням експорту, і країна матиме більше вигоди від зовнішньої торгівлі, хоча умови торгівлі для неї погіршилися.

Як уже зазначалося, зовнішня торгівля впливає на споживачів та виробників у країні-імпортері та в країні-експортері. Водночас вона позначається на доходах власників факторів виробництва в країнах. Розвиток зовнішньої торгівлі означає, що в експортних галузях виробництво розширюється, а ціна експортної продукції зростає до рівня світової. Попит на фактори виробництва, які використовуються у цих галузях, а також ціни на ці фактори зростають. І навпаки, у галузях, які конкурують з імпортом, відбуваються протилежні процеси.

Отже, в короткостроковому періоді внаслідок запровадження зовнішньоторговельних відносин зростають доходи власників факторів виробництва, що використовуються в експортних галузях. Одночасно знижуються доходи власників факторів виробництва, які залучені в галузі, що конкурують з імпортом.

У довгостроковому періоді відбувається переміщення факторів виробництва між галузями, тому доходи на фактори виробництва у різних галузях вирівнюватимуться. Проте це ніяк не означає, що доходи повернуться до рівня, який існував до виникнення зовнішньоекономічних зв’язків. Річ у тім, що структура факторів виробництва в експортоорієнтованих та імпортозамінних галузях неоднакова. Наприклад, у виробництві експортного товару А потрібно відносно більше капіталу і менше праці, тоді як у виробництві імпортозамінного продукту В – більше праці та менше капіталу. Це означає, що обсягу капіталу, який вивільнюється з галузі В, буде недостатньо для задоволення потреб експортної галузі А, яка швидко зростає. І навпаки, з галузі В може вивільнитися більше праці, ніж потрібно для розширення галузі А, що спричинятиме зростання безробіття.

Отже, у довгостроковому періоді розвиток зовнішньої торгівлі забезпечує зростання доходів тих факторів виробництва, які інтенсивно використовуються в експортних галузях, знижує доходи власників факторів виробництва, які інтенсивно використовуються в імпортозамінних галузях. Такий висновок називають теоремою Столпера - Самюелсона. Ця теорема справедлива для незмінної пропозиції факторів виробництва за умов досконалої конкуренції.

Однак у довгостроковому періоді пропозиція факторів виробництва збільшується. При цьому темпи зростання різних факторів у різних галузях національної економіки неоднакові. Англійський економіст Т. Рибчинський виявив зв’язок між зростанням пропозиції факторів та збільшенням обсягів виробництва. Цей зв’язок називають теоремою Рибчинського: зростання пропозиції певного фактора виробництва збільшує обсяги виробництва і доходи галузі, в якій цей фактор використовується відносно інтенсивніше, і скорочує обсяг виробництва й доходи галузі, де він задіяний менш інтенсивно.

Для ілюстрації наведемо такий приклад. Нехай країна експортує трудомістку продукцію та імпортує капіталомістку. Якщо пропозиція праці як фактора виробництва зростає вищими темпами, то обсяг виробництва і доходи експортоорієнтованих галузей зростатимуть. Водночас можуть скорочуватися обсяги виробництва і доходи у капіталомісткому секторі, який конкурує з імпортом. Річ у тім, що динамічний експортний сектор країни буде притягувати до себе певну частину зайнятого там капіталу.

Теорему Рибчинського підтверджує так звана „голландська хвороба”. У 1970-х рр. Голландія збільшувала обсяги видобутку природного газу в Північному морі для експорту. Це супроводжувалося переміщенням ресурсів з інших галузей національної економіки, в яких скоротилися обсяги виробництва та експорту.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)