|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Макроекономіка, мікроекономіка та економічна теоріяОб’єкт макроекономіки є розділ економічної теорії, який вивчає економіку в цілому. На відміну від мікроекономіки, де об’єктом дослідження є поведінка окремого економічного суб’єкта, у макроекономіці досліджуються результати і наслідки діяльності всіх учасників суспільства в цілому. Предметом ( складовачастина об’єкта) макроекономічної теоріїє агреговані показники поведінки макроекономічних субєктів на рівні економіки як єдиного цілого. Розрізняють позитивну і нормативну макроекономіку як науку. Позитивна макроекономіка покликана пояснити зміст реальних макроекономічних явищ і процесів обумовлених поведінкою економічних субєктів за цих умов. Вона прагне дати відповідь на запитання: якою є макроекономічна ситуація в країні. Нормативна макроекономіка – це сукупність уявлень стосовно того, якою має стати економіка. Вона грунтується на певних ідеологічних засадах та „еталонних” поведінкових функціях субєктів господарювання. Її завдання полягає в тому, щоб розробляти рекомендації для проведення економічної політики. Макроекономіка допомагає уряду розвязувати різноманітні складні питання, які постають перед країною. Макроекономіка виконує такі функції: 1) теоретико-пізнавальну (гносеологічну), зміст якої полягає в пізнанні економічних процесів і явищ та поведінки макроекономічних субєктів; 2) практичну, зміст якої полягає у розробці практичних рекомендацій на основі економічного аналізу. На її основі держава, домогосподарства, фірми розробляють економічну політику; 3) прогностичну, яка полягає в оцінці економічної кон’юнктури та передбаченні перспектив економічного розвитку країни; 4) виховну та світоглядну. Наявний у суспільстві економічний порядок формує відповідний тип економічного мислення та своєрідний світогляд. Завдання макроекономічної теорії: 1) вивчення впливу поведінки економічних субєктів та економічної політики на: - обсяг споживання та інвестицій; - валютні курси і рівень інфляції; - торговельний баланс і т. ін.; 2) виявлення факторів, що визначають: - зміну рівня цін; - зміну рівня заробітної плати; - обсяг грошової маси; - стимулюючу чи обмежуючу фіскальну та грошово-кредитну політику тощо; 3) виявлення причин кон’юнктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва): - вивчення впливу кон’юнктурних коливань на динаміку національних обсягів виробництва, рівень інфляції та безробіття тощо; - визначення впливу макроекономічної політики на ефективність економіки як у коротко-, так і в довгостроковому періодах; - дослідження впливу світогосподарських зв’язків на державний бюджет, процентну ставку, державний борг тощо. господарства.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |