АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Коротка історія та сучасна філософія макроекономіки

Читайте также:
  1. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  2. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха
  3. АРМ як сучасна форма інформаційних технологій
  4. Буддизм як філософія і етичне вчення .
  5. Глобалізація як основна сучасна тенденція розвитку світової економіки
  6. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  7. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  8. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  9. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  10. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  11. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  12. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Макроекономіка як галузь науки не виникла раптово, а є продуктом тривалої еволюції, нагромадження якісних ознак, постійного пошуку. Макроекономічні ідеї починають складатися ще у Середньовіччі з формуванням централізованих національних держав. Відтоді субєктів економічної діяльності, які функціонували в межах території тієї або іншої держави, стали розглядати як взаємопов’язані сукупності.

Першою теоретичною концепцію, яка містить макроекономічні уявлення, був меркантилізм. Термін „меркантилізм” (від італ. merchante – торгівець, купець) запровадив Адам Сміт. Концепції меркантилістів, які зародилися в епоху пізнього Середньовіччя, обґрунтовували необхідність формування централізованих національних держав і захисту національного ринку. У цей період розвивається зовнішня торгівля між країнами, а роль грошей виконують благородні метали. Меркантилісти з’ясували, що саме веде до збагачення країни – перевищення експорту над імпортом, нагромадження золота й срібла чи дешева національна валюта.

На думку меркантилістів, економічною політикою, що сприяє зростанню національного багатства, є протекціонізм – обмеження доступу іноземних купців до внутрішнього ринку, наприклад, через запровадження високого мита. Водночас ці заходи мали доповнюватися стимулюванням вивозу готової продукції й захистом національного купецтва на зовнішніх ринках. Така політика, на думку меркантилістів, забезпечувала б перевищення експорту над імпортом і приплив золота до країни.

Макроекономічну спрямованість мали й дослідження школи фізіократів. Термін „ фізіократизм” (грецького походження і складається з двох слів „фізіо” – природа і „кратоз” – влада, сила, панування) було запроваджено А. Смітом. На відміну від меркантилістів, які вважали багатством гроші, фізіократи виходили з того, що багатством є продукти землі, а джерелом багатства є сільськогосподарське виробництво, а не торгівля.

Засновник школи фізіократів Франсуа Кене розробив макроекономічну схему кругопотоку, так звану економічну таблицю, яка відображала рух продуктів між основними секторами національної економіки й класами суспільства. Ця таблиця давала уявлення про механізм функціонування національної економіки.

Фізіократи вважали, що уряд не повинен втручатися у природний хід економічного життя. На думку Ф. Кене, завданням уряду є запровадження таких законів, які відповідали би природному економічному порядку.

Розвиток меркантилізму і фізіократизму стали важливим етапом у становленні сучасної макроекономічної науки.

Сучасна макроекономіка грунтується на трьох основних філософських концепціях – класичної, кейнсіанської та марксистської, кожна з яких має численні розгалуження.

Філософія макроекономіки – це сукупність принципів, тобто складових побудови найефективнішої й стабільної економічної системи.

Витоки класичної філософії макроекономіки знаходимо У Вільяма Петті, Адама Сміта, Томаса Мальтуса, Давіда Рікардо та інших економістів. Нині цю наукову школу в економіці прийнято називати лібералізмом. Економісти класичної школи вибудували величну теоретичну споруду, в основі якої лежало поняття ринкової економіки як системи, що саморегулюється через механізм цін, попит і пропозицію. Згідно з цим поглядом, коливання ринкових цін автоматично встановлює рівновагу в економіці. Тому державне регулювання економіки не потрібне.

Протилежний погляд на творчі й регулятивні можливості ринкової економіки розвиває марксистська (пролетарська) макроекономічна теорія.

Згідно з марксистською філософією економіки, усі економічні системи, які ґрунтуються на товарній формі виробництва і приватній власності, є неефективними, несправедливими, втіленням хаосу й нерівності. Це може дати лише суспільна власність на засоби виробництва та директивне державне управління. Ці ідеї спробували реалізувати насильницькими методами в колишньому СРСР, але зазнали поразки.

Кейнсіанська філософія організації національної економіки, пов’язана з іменем Дж. М. Кейнса. Стрижнем кейнсіанської філософії макроекономіки є те за, що ринкова система в умовах панування монополій не має механізму саморегуляції, який би автоматично забезпечував повну зайнятість ресурсів і усував би інфляцію. Дж. Кейнс обґрунтовував неминучість державного втручання в економіку.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)