АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Видатки держави. Мультиплікатор державних витрат. Мультиплікатор збалансованого бюджету

Читайте также:
  1. Антиінфляційна політик держави.
  2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
  3. Атестація державних службовців.
  4. Видатки шкіл. Використання основних фондів
  5. Види державних пенсій.
  6. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
  7. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв’язків
  8. Вплив інвестицій на зростання національної економіки. Модель макроекономічного мультиплікатора
  9. глави держави.
  10. Громадянське суспільство – це сфера недержавних суспільних інститутів і відносин.
  11. Грошовий мультиплікатор та принципи його дії. Рівновага грошового ринку

 

Розвиток державних інститутів та функцій, властивих державному апарату поступово призвів до того, що держава використовуючи фінансово-бюджетні важелі пробує вплинути на «больові точки» ринкової економіки. З-поміж таких важелів найбільш актуальним та дієвим є система державних витрат (державних видатків).

Існує чотири категорії сукупних державних видатків:

Споживання в державному секторі – це витрати на кінцеве споживання органів державного управління і некомерційних організацій (заробітна плата державних працівників і службовців, товари і послуги колективного (суспільного) споживання приватного сектора економіки).

Трансферти приватного сектору – це державні виплати окремим особам по безробіттю, пенсії, допомога престарілим і хворим.

Проценти з державного боргу – це відсоток по державному боргу, тобто доход, який виплачується за сумами, що були позичені для здійснення урядових програм розвитку.

Державні інвестиції – це інвестиції, що спрямовуються на приріст та на відновлення зношеного капіталу.

Держава, нарощуючи свої витрати (навіть за рахунок зростання державного боргу), регулюючи через фіскальні важелі доходи домашніх господарств та фірм спроможна збільшити обсяг сукупного попиту. Причому, зростання державних витрат з точки зору їх впливу на макроекономічні процеси по суті буде тотожним приросту додаткових інвестицій. А тому додаткові державні витрати матимуть також мультиплікаційний ефект і проявлять себе позитивно у кількох циклах мультиплікації. Формула мультиплікатора державних витрат набере вигляду:

, (3)

де ∆Y – приріст національного доходу, (mg) – коефіцієнт мультиплікації державних витрат, ∆G– приріст державних витрат. При цьому усі інші відомі залежності між коефіцієнтом мультиплікації та граничною схильність до споживання (МРС) та заощадження (МРS) також збережуться і можуть бути описані формулами:

(8.4)

 

Загальний вплив державних витрат на приріст національного доходу через описаний вище мультиплікаційний ефект буде розраховуватися таким чином:

(8.5)

 

Аналіз макроекономічних впливів держави на стан економічної ситеми через податки та витрати дозволив виявити два основних наслідки.

Наслідок 1. Обидва мультиплікаційні ефекти (мультиплікатор державних витрат і податковий мультиплікатор) мають вплив на рівноважний рівень виробництва, проте сила їхнього впливу різна. Мультиплікаційний ефект від зниження податків слабший, ніж аналогічний ефект від збільшення державних витрат. Тому алгебраїчно коефіцієнт мультиплікації що виражає вплив податків (mt) буде меншим, ніж коефіцієнт, що оцінює вплив державних витрат (mg).

, (8.6)

 

mg > mt (8.7)

 

Це є прямим наслідком (проявом) більш сильного впливу державних витрат на величину доходу і споживання. Дана відмінність доволі часто є визначальним фактором при виборі конкретних інструментів державного фіскального впливу.

Наслідок 2. Якщо державні витрати та податкові надходження змінюються на одну і ту ж саму величину, то й рівноважний рівень виробництва зміниться на таку ж саму величину. Цей сукупний (кумулятивний), тобто накопичувальний ефект прийнято називати мультиплікатором збалансованого бюджету (mb). Оскільки логічно він включає (поглинає) обидва впливи (податковий і витратний), то він дорівнює одиниці

 

mb = 1 (8.8)

Взаємний звязок усіх мультиплікаційних ефектів формалізовано виглядатиме таким чином:

(8.9)

 

Розглянемо на гіпотетичному прикладі конкретні емпіричні прояви взаємодії обох мультиплікаційних ефектів та їх взаємне поєднання через мультиплікатор збалансованого бюджету (mb). Якщо величини G і Т збільшити на 4 млрд. грн., то це викличе зростання рівноважного ЧВП на
4 млрд. грн. При цьому ми робимо базове припущення, що гранична схильність до споживання (МРС) складе ¾, а гранична схильність до заощадження (МРS) – ¼ відповідно. За таких умов мультиплікатор державних витрат mg буде рівним 4.

Мультиплікатор податків при тих же умовах mg буде рівним – 3.

Вплив такого так званого мультиплікатора збалансованого бюджетуреалізовується в нашому прикладі таким чином. Зміни урядових витрат мають прямий і безпосередній вплив на сукупні витрати. Урядові витрати – це компонент сукупних витрат, і якщо державні закупівлі збільшуються на 4 млрд. грн., як у нашому прикладі, то сукупні витрати збільшуються також на ті самі 4 млрд. грн.

Водночас, зміни суми податків впливають на сукупні витрати побічно, за рахунок зміни доходу після сплати податків і через це – зміни споживання. Зокрема, ріст нашого податку веде до зменшення сукупних витрат але тільки на величину податку, помноженому на коефіцієнт МРС. Тобто збільшення податку на 4 млрд. грн. зменшує сукупні витрати на 3 млн. грн. (4 млрд. грн. * 3/4). У підсумку таке чисте збільшення сукупних витрат на 1 млрд. грн., котре при мультиплікаторіmg, рівному 4 веде до росту ЧВП на 4 млрд. грн. і дорівнює первісному приросту державних витрат і податків. Тобто мультиплікатор збалансованого бюджету дорівнює одиниці.

При граничній схильності до споживання, що дорівнює 3/4, збільшення податків на 4 млрд. грн. скоротить доход після виплати податків на
4 млрд. грн. і викличе зниження споживацьких витрат на 3 млрд. грн. У свою чергу, скорочення споживчих витрат на 3 млрд. грн. викличе скорочення ЧВП на 12 млрд. грн. (3 млрд. грн. * мультиплікатор 4). Однак відзначимо, що приріст державних витрат на 4 млрд. грн. викличе ріст ЧВП на 16 млрд. грн. (4 млрд. грн. * мультиплікатор 4). Отже, рівень збільшення податків і урядових витрат на 4 млрд. грн. приносить чисте збільшення ЧВП на 4 млрд. грн. (16 млрд. грн. – 12 млрд.грн.). Рівне збільшення G і Т викличе приріст ЧВП на величину, що дорівнює приросту G і Т. Отже, мультиплікатор збалансованого бюджету показує, що рівні прирости урядових витрат і податків викликають збільшення обсягу рівноважного рівня виробництва на величину приросту державних витрат і податків. Якщо державні витрати (G) і податкові надходження (Т) зростають на одну й ту ж величину, то й рівноважний рівень виробництва зростає на ту саму величину.

 

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)