АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Євсія Домара, Роя Xаррода і Джона Xікса

Читайте также:
  1. Вопрос 60. Американский прагматизм. Новаторство философии Джона Дьюи

В кейнсіанських і неокейнсіанських моделях економічного зростання при аналізі динаміки національного продукту перевагу віддають таким чинникам, як сукупний попит і сукупна пропозиція, сукупне споживання, сукупні заощадження, сукупне інвестування.

Як нам вже відомо найпростіша кейнсіанська модель економічного зростання має такий вигляд:

, де

–приріст національного доходу;

– коефіцієнт мультиплікатора інвестицій

– приріст інвестицій.

Неокейнсіанська модель економічного зростання Євсія Домара була розроблена у 1947 р. Вона є однією з перших спроб обґрунтувати довгострокове економічне зростання на основі кейнсіанської макроекономічної теорії.

Модель Домара ґрунтується на таких засадах:

- на ринку праці існує безробіття, що зумовлює стабільний (фіксований) рівень цін, тобто ціни не гнучкі;

- очікування субєктів підприємництва є статичними;

- вибуття капіталу відсутнє;

- інвестиційний лаг відсутній;

- незмінна гранична продуктивність капіталу, тобто, ;

- незмінна гранична норма заощаджень

Припускається також, що на ринку діють тільки два суб’єкти – домогосподарства і фірми. Формула Домара має такий вигляд:

,

де – гранична продуктивність капіталу;

– мультиплікатор інвестицій.

Згідно рівняння, інвестиції, як і обсяг виробництва та доходу, зростають з однаковим темпом.

Модель економічного зростання Роя Харрода була запропонована автором у 1939 р. Вона ґрунтується на тих самих передумовах, що і модель Є. Домара.

Особливості моделі Р. Харрода:

- на відміну від моделі Домара, яка ґрунтується на інвестиційній функції, заданій екзогенно, модель Харрода використовує ендогенну інвестиційну функцію;

- модель Домара ґрунтувалася на принципі мультиплікатора, тоді як модель Харрода – на принципі акселератора;

- модель Домара виходила із незмінності очікувань підприємців, тоді як модель Харрода – із змін, що відбуваються в їхніх очікуваннях.

Модель Харрода визначається формулою:

,

де – темп зростання доходу;

гранична схильність до заощадження;

- – акселератор.

Вираз Р. Харрод назвав гарантованим темпом економічного зростання.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)