|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні моделі споживанняВажливе значення для розвитку економіки мають пропорції розподілу використовуваного доходу на споживання та заощадження. В даному питанні ми розглянемо теорії поведінки споживача, які намагаються пояснити закономірності даного розподілу. Одна із перших теорій поведінки споживача і відповідна функція споживання була розроблена Дж. М. Кейнсом. Кейнс вважав, що існує основний «психологічний закон», за яким із збільшенням доходів людей їх споживання також збільшується, але повільніше, ніж зростає дохід. Тобто гранична схильність до споживання коливається у межах від 0 до 1 (0 < MPC < 1). Як наслідок, середня схильність до споживання із зростанням доходу також знижується. Заощадження, мовою сучасної науки, є нормальним благом, тобто чим багатшою є родина, тим більшу частку свого доходу вона заощаджує порівняно із біднішою. Крім того, Дж.М. Кейнс вважав, що головним фактором споживання є поточний дохід, а вплив процентної ставки на споживання в короткому періоді є вторинним і порівняно невеликим. Ґрунтуючись на цих положеннях, кейнсіанську функцію споживання часто записують наступним чином: (9) Фактично, кейнсіанську функцію споживання та її графічне зображення ми розглянули у попередньому питанні (див. рис. 3.1). Емпірична перевірка теоретичних положень Кейнса у другій половині 40-х рр. ХХ століття дала суперечливі результати. Одні дослідження показали, що в короткому періоді із зростанням доходів споживчі витрати також зростають, тобто МРС > 0. Водночас, багаті родини заощаджують більше, ніж бідні, тобто МРС < 1. Середня схильність до споживання (АРС) зменшується із зростанням доходів (тобто багаті заощаджують більшу частку свого доходу). Проте, дослідження нобелівського лауреата Саймона Кузнеца довели, що в тривалому періоді (вчений аналізував 3 тридцятирічні періоди, що частково перекривають один одного), середня схильність до споживання (АРС) практично не змінилась і не виявила тенденції до зменшення (див. табл. 3.1.). Таблиця 3.1. Динаміка середньої схильності до споживання у США за дослідженнями С. Кузнеца Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |