 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Макроекономічні моделі кругових потоків ресурсів, продукту, витрат і доходів
Залежно від конкретних завдань дослідження застосовуються різни типи моделей кругових потоків ресурсів, продуктів, витрат і доходів.
Визначення типу макроекономічної моделі кругових потоків ресурсів, продуктів, витрат і доходів може ґрунтуватися на основі різних критеріїв:
- за способом подання досліджуваного процесу або явища моделі поділяються на логічні, графічні та економіко-математичні;
- за тривалістю досліджуваного процесу – на короткострокові і довгострокові;
- за кількістю задіяних в аналізі економічних субєктів – на прості та повні моделі.
Прості моделі кругообігу продуктів і доходів містять лише два макроекономічних суб’єкти – сектор домашніх господарств та підприємницький сектор;
Повні моделі враховують вплив державного сектору на макроекономічні процеси.
- за ступенем охоплення сектору закордон макроекономічні моделі поділяються на закриті та відкриті.
У закритій моделі кругові потоки ресурсів, продуктів, витрат і доходів здійснюються лише у межах трьох макроекономічних суб’єктів – між сектором домашніх господарств (ДГ), підприємницьким сектором (ПС) та державним сектор (ДС), і не враховують впливу закордону на національну економіку (НЕ).
У відкритій моделі враховують вплив сектору закордон (СЗ) на національну економіку (НЕ) і зображають взаємозв’язок чотирьох макроекономічних субєктів – домашніх господарств (ДГ), підприємницького сектору (ПС), державного сектору (ДС) і сектору закордон (СЗ).
- за характером відображення фактора часу макроекономічні моделі поділяються на статичні і динамічні.
Статичні макроекономічні моделі фіксують економічний процес на початку та в кінці певного періоду і не зображають перехід від одного стану до іншого.
Динамічні макроекономічні моделі зображають економічні процеси з урахуванням фактора часу.
Проста закрита макроекономічна модель кругових потоків (модель кругообігу продуктів і доходів) описує потік ресурсів, товарів і послуг, якими обмінюються домогосподарства і фірми, урівноважений з потоком грошових платежів, що обслуговує обмін між цими двома суб’єктами.
Потік – це безперервний економічний процес, що вимірюється у грошах і матеріальних цінностях за певний період.
У простий закритій моделі господарського кругообігу чітко прослідковуються два протилежних потоки: матеріальний і грошовий.
Матеріальний потік – рух матеріальних цінностей, обмін за допомогою купівлі-продажу.
Грошовий потік – безперервний рух грошей в ході їх використання як засобу оплати праці, послуг, придбання товарів, здійснення розрахунків і платежів, видачі допомог, повернення боргів. Це – сукупність всіх платіжних засобів, які використовуються в країні у певний період часу.
Передумовами простої макроекономічної моделі є:
1. Ґрунтується на аналізі взаємодії лише двох макроекономічних субєктів – сектору домашніх господарств (ДГ) і підприємницького сектору (ПС);
2. Відсутнє державне втручання в економіку, тобто виключає вплив державного сектору (ДС);
3. Відсутній економічний зв’язок з іншим світом, тобто виключає вплив сектору закордон (СЗ) на економіку;
4. Економіка є замкненою, самодостатньою системою;
5. Доходи домогосподарств є витратами підприємств, а доходи підприємств є витратами домогосподарств;
6. Сума доходів обох економічних субєктів (домогосподарств і підприємств) дорівнює сумі їх витрат.
Проста модель представлена на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Найпростіша закрита модель господарського кругообігу
На рис. 1.1 відображені:
1. Пропозиція ресурсів домогосподарствами (жирна стрілка 1) на ринку ресурсів. Від продажу ресурсів домогосподарства отримують доходи (пунктирна стрілка) у формі заробітної плати, ренти, процента, прибутку
2. Купівля підприємницьким сектором ресурсів, запропонованих домогосподарствами (жирна стрілка 2). Придбання ресурсів у домогосподарств пов’язане з витратами коштів підприємницьким сектором (пунктирна стрілка).
3. Пропозиція підприємницьким сектором вироблених ними товарів і послуг (жирна стрілка 3). Перетворення доходів сектору домогосподарств на витрати на придбання споживчих товарів і послуг, вироблених і запропонованих підприємницьким сектором (пунктирна стрілка).
4. Купівля домогосподарствами вироблених і запропонованих підприємницьким сектором споживчих товарів і послуг (жирна стрілка 4). Перетворення витрат домогосподарств на придбання споживчих товарів і послуг на доходи для підприємницького сектору (пунктирна стрілка), з яких вони знову купують ресурси, і кругооборот продовжується.
Висновок: у простій закритої моделі кругових потоків сумарна величина продажів фірм дорівнює сумарній величині доходів домашніх господарств. Тобто, для закритої моделі економіки, в який не враховується вплив держави на економічні процеси, величина загального обсягу виробництва у грошовому вимірюванні дорівнює сумарній величині грошових доходів домашніх господарств (ДГ).
Рис. 1.2. Повна відкрита модель господарського кругообігу
У відкритій повній моделі кругових потоків вплив державного сектору (ДС) і сектору закордон (СЗ) призводить до порушення рівноваги двосекторної моделі (домашні господарства – фірми), бо з потоку „доходи – витрати” здійснюються „вилучення” у вигляді заощаджень, податкових платежів та імпорту.
„Вилучення” (витоки) – це будь-яке використання доходу домашніх господарств (ДГ) не на купівлю виготовленої усередині країни продукції.
Водночас до потоку „доходи витрати” залучаються додаткові кошти у вигляді „ ін’єкції”, а саме: інвестиції, державні витрати та експорт.
„ Ін’єкція” – будь-яке доповнення до споживчих витрат на продукцію, виготовлену в країні. За допомогою ін’єкцій (трансфертів, тобто
У повній відкритій моделі економіки з урахуванням впливу держави і сектору закордон модель кругових потоків дещо ускладнюється. У модель вводяться дві інші групи економічних агентів – уряд і зовнішній світ (рис. 1.2).
У відкритій повній моделі кругових потоків вплив державного сектору (ДС) і сектору закордон (СЗ) призводить до порушення рівноваги двосекторної моделі (домашні господарства – фірми), бо з потоку „доходи – витрати” здійснюються „вилучення” у вигляді заощаджень, податкових платежів та імпорту.
„Вилучення” (витоки) – це будь-яке використання доходу домашніх господарств (ДГ) не на купівлю виготовленої усередині країни продукції.
Водночас до потоку „доходи-витрати” залучаються додаткові кошти у вигляді „ ін’єкцій”, а саме: інвестицій, державних витрат та експорту.
„ Ін’єкція” – будь-яке доповнення до споживчих витрат на продукцію, виготовлену в країні. За допомогою ін’єкцій і вилучень (трансфертів, безвідшкодовних виплат, податків та інших економічних інструментів) держава регулює коливання рівня виробництва, зайнятості та інфляції. Якщо домашні господарства вирішують витрачати менше, то фірми змушені скорочувати випуск продукції, що, у свою чергу, призводить до зниження сукупних доходів. Рівень попиту на товари визначає рівень виробництва і зайнятості, а рівень випуску формує рівень доходів власників факторів виробництва, що у свою чергу, визначає сукупний попит.
Висновок для чотирисекторної моделі кругових потоків:
Реальний і грошовий потоки здійснюються без перешкод за умови, що сукупні витрати сектору домашніх господарств (С), підприємницького сектору (І), державного сектору (G), та сектору закордон (NE) дорівнюють сукупному обсягу виробництва (Y).
C + I + G + NE = Y.
Використана і рекомендована література
1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. посіб.: У 2 кн. / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. – Кн. 1. Вступ до аналітичної економіки. Макроекономіка. – К.: Знання. – 2006.– 723 с.
2. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – 851 с.
3. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с.
4. Батура О.В., Івашина О. Ф., Новикова Л. Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 236 с.
5. Вініченко І. І., Гончаренко О. В., Дацій Н. В., Корецька С. О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.
6. Круш П. В., Тульчинська С. О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
7. Макроекономіка: Навчальний посібник. / О. Я. Базілінська. – К.: ЦУЛ, 2005. – 448 с.
8. Мельникова В. І., Климова Н. І. Макроекономіка: Навчальний посібник. – 2-е видання, виправлене і доповнене. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 400 с.
9. Мэнкью Н. Г. Принципи макроэкономики: Учебник для вузов. 2-е изд. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2006. – 576 с.
10. Панчишин С. М. Макроекономіка: Навчальний посібник. Вид. 3-те, стереотипне. – К.: Либідь, 2005. – 616 c.
Тема 2. Макроекономічні показники та їх вимір (2 год.)
1. Теоретичні засади та принципи побудови системи національного рахівництва.
2. Показники обсягу національного виробництва. Валовий внутрішній і валовий національний продукт.
3. Показники доходу нації. Валовий і чистий національний дохід. Національне багатство.
4. Номінальні і реальні показники. Економічні індекси і дефлятор ВВП.
5. Новітні макроекономічні показники: індекс людського розвитку, індекс економічної свободи, рівень глобалізації економіки.
Дослідження процесів на макроекономічному рівні потребує використання відповідної системи макроекономічних показників. Саме вони дають змогу зрозуміти суть взаємопов’язаних процесів на рівні всієї економіки, виявити напрямки і тенденції її подальшого розвитку, дослідити основні пропорції суспільного відтворення, виробити необхідні рекомендації для економічної політики держави.
Побудова такої системи макроекономічних показників повинна базуватися на певних методологічних засадах, відрізнятися логічністю, цілісністю та взаємоузгодженністю її окремих складових.
Поиск по сайту: