Види виробничих витрат

Витрати виробництва - витрачання факторів виробництва при створенні певного товару чи послуг. Вони можуть бути представлені у вигляді сукупності фізичних або вартісних одиниць ресурсів, витрачених при виготовленні якогось продукту.

Виробничі витрати бувають зовнішніми або внутрішніми.

Зовнішні (або явні) витрати пов’язані з придбанням фірмою ресурсів (тобто це витрати на сировину, матеріали, робочу силу тощо).

Внутрішні (або неявні) витрати пов’язані з використанням факторів виробництва, які перебувають у власності самої фірми (грошовий капітал, технічне та інше обладнання, підприємницькі здібності тощо), а також з деякими її перевагами (місцезнаходження, престижність торгової марки тощо).

В мікроекономіці розрізняються бухгалтерські та економічні витрати. Бухгалтерські витрати – це фактичні витрати підприємства на виробництво продукції у певному обсязі. Проте економічні ресурси можуть бути використані для виробництва іншого (альтернативного) товару.

Витрати, які виникають як результат втрачених можливостей по альтернативному використанню ресурсів називаються альтернативними або економічними.

Виробник (фірма), так само як і споживач, щоразу вирішує проблему альтернативного вибору раціональнішого варіанта, що веде його до максимуму обраної цільової функції. Уцьому сенсі витрати виробництва для нього – завжди альтернативні витрати. Він має робити вибір: чи спрямувати обмежені ресурси на виробництво певного продукту чи перекинути їх на щось інше, якщо це дасть можливість ефективніше досягти поставленої мети.

Альтернативні витрати бувають двох видів:

Прямі витрати – оплата тих ресурсів, які фірма залучає “зовні”: наймання робітників, придбання сировини, палива, енергії, транспортні витрати, страховка тощо.

Непрямі витрати – витрати власних ресурсів фірми чи вкладень її власників. Як і прямі витрати, вони є відмовою від альтернативних можливостей використання коштів, але на відміну від перших не набувають форми конкретних платежів за контрактами. Проте такі витрати не стають від цього менш реальними.

Подальший аналіз витрат виробництва зумовлює необхідність розмежування постійних і змінних витрат.

Постійні витрати (ПВ) – це ті витрати, що залежать від зміни обсягу випуску продукції. До постійних витрат належать витрати на виплату відсотків та торгових зобов’язань, рентні платежі, амортизаційні відрахування, страхові внески, оплату управлінського персоналу. Постійні витрати виплачуються навіть тоді, коли продукцію взагалі не виробляють.

Змінні витрати (ЗВ) – це ті витрати, які зростають у міру збільшення випуску і зменшуються в міру його скорочення. Вони включають витрати на сировину, паливо, енергію, оплату основної працівників.

Сума постійних і змінних витрат укладає загальні витрати (ЗВ) або валові витрати (ВВ). За означенням завжди ЗВ = ПВ + ЗВ. Їхня змінна частина контролюється маніпулюванням обсягу випуску, тоді як постійна не піддається ефективному контролю та має відшкодовуватися незалежно від обсягу випуску.

Поиск по сайту: