Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору

Основними проблемами вибору суспільства завжди були такі питання:

ü що виробляти

ü як виробляти

ü для кого виробляти

Економічне життя суспільства складається з виробництва, обміну, розподілу і споживання.

Виробництво – є одним із найважливіших видів діяльності. Воно завжди носить суспільний характер.

Кожний спосіб виробництва характеризується двома сторонами:

продуктивні сили

виробничі відносини

При виробництві продукції завжди постає проблема пов’язана з виробничими можливостями економіки, обмеженістю ресурсів та інше.

Хоча мета підприємств суспільного сектора не прибуток, а суспільний добробут, вони також стикаються з проблемою раціонального вибору. Пояснюється це тим, суспільні товари виробляються теж з обмежених ресурсів, що можуть бути використані й у приватному секторі. Тому необхідно визначити, скільки і які суспільні товари та послуги виробляти, щоб здобути максимум соціального благополуччя. Розв’язання проблеми, як і в інших секторах економіки, передбачає зіставлення отриманого виграшу з витратами. Особливість лише в тому, що зіставляються соціальний виграш із соціальними витратами.

Соціальний виграш від виробництва суспільних товарів та послуг є сума приватного виграшу, якщо він є, і зовнішньої вигоди від виробництва. Наприклад, соціальний виграш від підвищення рівня освіти включає приватну вигоду тих, хто навчається, плюс зовнішню вигоду, що одержує суспільство від поліпшення соціального клімату.

Соціальні витрати виробництва суспільних товарів та послуг включають витрати приватних осіб плюс зовнішні витрати, пов’язані з відверненням ресурсів від інших можливостей. У випадку з освітою це суми, що витрачають ті, хто навчаються (навіть якщо навчання безкоштовне, то мають місце витрати на підручники, екіпірування, втрачену зарплату), і альтернативна вартість ресурсів, які суспільство витрачає на освіту.

Як правильно зазначають теоретики ринкової економіки, якщо б не було обмеженості ресурсів, то питання, що, як, і для кого виробляти, не становило б проблеми. В таких умовах можна виробляти будь-який товар у потрібній кількості.

Проте закон рідкості зумовлює певну поведінку людей в системі господарювання. Виникає проблема вибору застосування ресурсів. Оскільки використання деяких ресурсів має певні межі, застосування їх виключає можливість одночасного застосування для задоволення ряду потреб. Люди змушені обирати той самий спосіб застосування ресурсів, який вони вважають найбільш раціональним.

Обмеженість стосується не тільки засобів виробництва, а й трудових ресурсів, особливо кваліфікованої робочої сили.

У реальному економічному житті на один ресурс може бути кілька потреб, наприклад, з наявної кількості металу виробляти танк або комбайн. Можливості одночасного задоволення двох потреб з наявного ресурсу в багатьох випадках немає. Треба обирати, яку потребу задовольняти в першу чергу. Отже, обмеженість ресурсів ставить дуже складну проблему: проблему вибору ресурсів для задоволення певної потреби.

Можна навести багато прикладів, коли цей вибір з першого погляду не завжди раціональний. Допустімо, що будувати в першу чергу: готель для іноземців чи житловий будинок. Однозначну відповідь тут дати важко, тому, що перетинаються економічні інтереси різних суб’єктів. Людина, що немає житла обере будівництво житлового будинку. А з позиції місцевої влади краще будувати готель для іноземців, який у майбутньому дасть можливість одержувати валютні кошти, що дозволить успішно розв’язувати і житлову проблему.

Отже, вибір використання ресурсів зачіпає інтереси багатьох людей, що не завжди збігаються. Для того, щоб зробити правильний вибір, треба вивчити багато точок зору, правильно спрогнозувати майбутню віддачу використання економічних ресурсів.

Поиск по сайту: