Права власності та їх суть. Суб’єкти та об’єкти власності

Фундаментом усієї системи економічних відносин є відносини власності.

Розрізняють економічну та юридичну трактовки власності.

З економічної точки зору власність відображує, з одного боку, відносини між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва, а з іншого — спосіб поєднання робочої сили з засобами вироб­ництва.

З юридичної точки зору власність характеризує відносини щодо присвоєння, володіння та використання людиною різних цінностей (матеріальних, духовних).

Правове врегулювання економічних відносин власності породжує утворення права власності, за допомогою якого утверджується панування власника над належними йому речами та його повноваження по володінню, користуванню та розпорядженню цими речами. Перераховані повноваження власника є для нього найбільш значимими і в своїй сукупності складають зміст економічних відносин власності.

В цивільно-правовій науці право власності має два значення: в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. Право власності в об’єктивному розумінні — це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють приналежність матеріальних благ конкретним суб’єктам (в тому числі визначають підстави та умови виникнення і припинення у них такого права щодо цих благ). Право власності в суб’єктивному значенні — це передбачене і гарантоване законом право конкретного суб’єкта-власника (громадянина, колективного утворення, держави) здійснювати володіння, користування, розпорядження та інші можливі правомірності щодо належного йому майна на свій розсуд і з будь-якою метою, якщо інше не передбачено законом.

Володіння - це юридично забезпечену можливість власнику мати майно у своєму віданні, у сфері свого фактичного господарського впливу.

Користування — це закріплена юридично можливість господарського використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими ним особами.

Розпорядження — це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його статуту призначення.

Об’єкти власності – це ті блага, речі відносно яких складаються відносини власності. Об’єктами власності можуть бути: власність на засоби виробництва і природні ресурси, земля, інтелектуальна власність, власність на інформацію, власність на робочу силу, акції, облігації, вироблений продукт, як результат виробництва.

Суб’єктами власності є народ, громадяни, юридичні особи та держава, також суб’єктами права власності можуть бути інші держави, їх юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства.

Поиск по сайту: