Соціально-економічні відносини. Природа та особливості економічних законів

Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їхній об’єкт можна лише через розкриття суб’єктів економічних відносин.

Суб’єкти економічних відносин – це сторони (фізичні та юридичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожну із сторін, яких завжди є дві (покупець і продавець або виробник і споживач) слід розглядати як окремого суб’єкта, якому притаманний свій інтерес. Вступаючи в економічні відносини з іншим суб’єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той, хто вступає з ним і відносини).

Суб’єктами економічних відносин є як інвалід, так і різні соціальні спільноти (підприємство, товариство, асоціація, кооператив тощо)., а також держава в цілому. Адже цілком очевидно, що в економічні зв’язки вступають не тільки фізичні, а й юридичні особи. Економічні відносини з приводу різного роду форм виробничого, наукового, технічного та іншого співробітництва, торгівлі, існують також між державами.

Суб’єкти економічних відносин обов’язково мають бути власниками. Мова йде передусім про індивідуальну власність людини на суспільно-виробничу силу її особистої праці (здібності, знання, досвід, носієм яких є кожна людина). Це зумовлює виключне право кожної людини вільно розпоряджатися своєю продуктивною силою, використовувати її цінності у власних інтересах. Водночас певні суб’єкти мають у своєму розпорядженні засоби виробництва, використовують їх на свій розсуд, розпоряджаються створеними у процесі трудової діяльності благами: споживають, продають використовують на розвиток виробництва. Ними можуть бути окремі індивіди, сім’ї, підприємства, громадські організації.

Становище суб’єктів економічних відносин постійно змінюється, адже їхній розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил.

Досвід показав, що уявлення про економічні відносини, їхні суб’єкти, що начебто спрощуються в процесі економічного розвитку, є хибним. Процеси, що відбуваються у реальному житті. Свідчать про зворотнє, тобто про ускладнення економічної структури. Витіснення багатоманітних форм господарювання (особистих, приватних, сімейних, колективних) підприємствами, заснованими на державній формі власності, паралізувало економічне життя багатьох суб’єктів виробничих відносин, не давало змоги реалізувати їхні інтереси повною мірою. Це стримувало розвиток економіки.

Фундаментом усієї системи економічних відносин є відносини власності.

З економічної точки зору власність відображує, з одного боку, відносини між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва, а з іншого - спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва.

З юридичної точки зору власність характеризує відносини щодо присвоєння, володіння та використання людиною.

Головним завданням економічної теорії – є вивчення законів розвитку економічних систем, які виникають з приводу виробництва і привласнення товарів і послуг в усіх сферах суспільного відтворення, а також тих аспектів еволюції національної свідомості, духу народу, його культури, психології, моралі та поведінки, що впливають на прогрес економіки.

Економічні закони – суттєві, стійкі, причинно-наслідкові зв’язки як у середині виробничих відносин, економічних процесів і явищ, так і між ними, які класифікуються на всезагальні, загальні, специфічні та стадійні.

Економічні закони, як і закони природи, мають об’єктивний характер. Проте вони істотно різняться від законів природи, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – у виробництві, розподілі, обміні та споживанні.

Крім того, економічні закони, на відміну від законів природи, діють не вічно. Більшість з них тимчасові, минущі. Водночас у дії економічних законів і законів природи певною мірою спостерігається одна спільна риса, як спадковість. Найбільше, це стосується законів розвитку продуктивних сил, зокрема головної продуктивної сили – людини, яка успадковує здоров’я, психофізичні якості, тощо.

Економічні закони, виявляючись через практичну діяльність людей, зумовлюються політичними, ідеологічними та іншими чинниками, які нерідко протидіють природно-історичному розвитку суспільного виробництва. Внаслідок цього, економічні закони виявляються не так явно, не так безумовно, як закони природи. У природі існує прямий зв’язок: закон – дія сил природи. У суспільному житті цей зв’язок складніший і опосередковується економічними інтересами: закон – інтереси – дія людей.

Тому, економічні закони виступають як панівні тенденції економічного розвитку суспільства і, на відміну від законів природи, мають історичний, тобто тимчасовий, минущий характер.

Залежно від способів їх втілення вирізняють сутність економічних законів, механізм дії економічних законів та механізм їх свідомого використання.

Щодо економічних законів застосовуються такі категорії діалектики, як кількість і якість, зміст і форма, ціле і часткове, суперечність тощо.

Загальною основою дії економічних законів є об’єктивна, суперечлива, біосоціальна сутність людської істоти. Біологічна сутність людини відображає її об’єктивні природні характеристики. Щодо соціальної сутності, то вона є породженням об’єктивного процесу розвитку людського суспільства.

Механізм дії економічних законів - сукупність об’єктивних, тобто незалежних від волі і свідомості людей, зв’язків і залежностей між явищами, формами економічного життя у саморозвитку й саморусі, які визначають соціальні закономірності розвитку всієї економічної системи.

Характер (відповідно і механізм) дії економічних законів може бути або стихійним, або планомірним.

Стихійність – одна з форм взаємодії між об’єктивними закономірностями суспільного розвитку і свідомою цілеспрямованою діяльністю людей. На ранніх етапах розвитку суспільства економічні закони реалізуються через конкурентну боротьбу, тобто діють як стихійна непізнана сила. Кінцевий суспільний результат у таких умовах нерідко виявляється протилежними тій меті, яку ставили перед собою люди.

На сучасному етапі стихійна дія економічних законів через зміну умов їх розвитку (свідоме вдосконалення прав власності, цілеспрямоване управління економічними процесами, пізнання змісту економічних законів тощо) доповнюється елементами свідомого використання і застосування з метою оптимізації певних аспектів економічного розвитку.

Стихійний розвиток загалом поступається місцем самому управлінню економічними процесами, а господарська практика, яка спирається на знання сутності та властивостей економічних законів, формує планомірну дію останніх.

Механізм використання економічних законів – система дій суспільства, спрямована на найповніше використання об’єктивних економічних форм і зв’язків, що утворюють механізм дії економічних законів, та на досягнення високої ефективності суспільного виробництва.

Цей механізм передбачає передусім наукове пізнання економічних законів. Воно може бути більш або менш глибоким, теоретичним або емпіричним, але в будь-якому разі пізнання законів – вихідний пункт і необхідна умова їх свідомого та ефективного використання.

До системи економічних законів належать чотири їх типи:

Перший тип – всезагальні економічні закони, тобто закони, властиві всім способам виробництва (закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці, закон економії часу тощо).

Другий тип економічних законів – загальні економічні закони, що діють у кількох економічних формаціях: закон вартості, закон попиту і пропозиції тощо.

До третього типу належать специфічні економічні закони, що діють лише в межах одного суспільного способу виробництва. Специфічні економічні закони розкривають ступінь розвитку організаційно та соціально-економічних виробничих відносин (наприклад, закони додаткової вартості, середнього або монопольного прибутку).

Четвертий тип економічних законів – стадійні економічні закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва (наприклад, закон породження монополій концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму), або на одному з ступенів стадії.

Поиск по сайту: