Підприємницький дохід: сутність і структура. Економічна природа прибутку

Одним з важливих показників, що характеризує кінцеві результати діяльності підприємств, є прибуток.

Прибуток – це грошове вираження різниці між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво.

Підприємницька діяльність господарюючих суб’єктів спрямована на одержання прибутку. Прибуток - головний стимул підприємницької діяльності. Безумовно прибуток – не лише символ успіху. Він є матеріальною основою збільшення капіталу, розширення підприємницької справи.

Практична мета підприємництва – вилучення не просто прибутку, а прибутку особливого роду –підприємницького доходу. А це надприбуток. Основа його – це реалізація унікальних людських здібностей. Це також здатність найефективніше поєднати сучасні чинники виробництва, спонукати до ефективної діяльності трудовий колектив, розвивати виробництво на ризиковій, інноваційній основі. Інноваційна діяльність – ось що відрізняє сучасне підприємництво від бізнесу. Інновації пронизують усю систему господарської діяльності – виробництво, управління, збут.

В умовах ринкової економіки значення прибутку істотно зростає. Прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Розрізняють прибуток:

- обліковий (бухгалтерський) – обчислюють як різницю між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво;

- економічний – розраховують як різницю між обліковим і нормальним прибутком, який становить винагороду за підприємницьку діяльність і є складовою витрат виробництва.

Отже, величина економічного прибутку (ЕП) показує наскільки обліковий прибуток (ОП) перевищує нормальний прибуток (НП):

ЕП = ОП – НП

Одержання прибутку стимулює найбільш ефективне використання економічних ресурсів, зниження витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП), освоєння нових виробництв.

Більшу частину прибутку підприємство отримує від основної виробничої діяльності. Деяка частина прибутку утворюється за рахунок виконання для інших підприємств різноманітних непромислових робіт і послуг (будівельних, транспортних тощо), реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання платних послуг населенню. Цю частину прибутку називають прибутком від іншої реалізації. Крім того, підприємство морже мати прибуток від позареалізаційної діяльності. Це різниця (сальдо) між штрафами, пенею, неустойками, що одержані та сплачені, доход за операціями з тарою, орендна плата від здавання в оренду приміщень тощо.

Загальна сума прибутку від усіх видів діяльності утворює балансовий прибуток. Його відображують у бухгалтерському балансі. Розрізняють також прибуток:

- засновницький – доход, який одержують засновники акціонерного товариства при відкритій підписці на акції у формі різниці між сумою, що одержана від реалізації, і статутним капіталом товариства. Цей вид прибутку утворюється за рахунок продажу акцій за ціною, що перевищує номінальну вартість акції;

- чистий (розрахунковий) – частина загального або балансового прибутку підприємства, що залишилась у його розпорядженні після сплати податків, рентних та інших платежів до бюджету. Чистий прибуток є джерелом коштів для розвитку і розширення виробництва, задоволення соціальних потреб трудового колективу, матеріального заохочення працівників.

Зростання прибутку досягається передусім за рахунок збільшення виробництва і виручки від реалізації продукції та зниження її собівартості.

А виручка залежить від кількості виробленої продукції, її складу і цін, що склалися.

В умовах багатоукладної економіки не існує єдиної схеми розподілу прибутку. Безумовно, є відмінності розподілу прибутку на приватному підприємстві та в кооперативних і державних підприємствах. Однак є загальні засади щодо здійснення цієї процедури:

1. Насамперед з прибутку вираховуються податки до державного бюджету,

2. Частина на орендну плату;

3. Сплата відсотків за банківський кредит;

4. З прибутку створюються благодійні та інші фонди;

5. З коштів, що залишились після перелічених відрахувань, утворюється чистий прибуток.

З нього здійснюються:

- нагромадження (розширення виробництва, збільшення фондів невиробничого призначення),

- охорона навколишнього середовища,

- підготовка кадрів,

- створення соціальних фондів,

- особистий доход підприємця (може розподілятися на різні цілі за бажанням підприємця).

Прибуток є важливим показником ефективної діяльності підприємств. Проте якість роботи підприємства не можна оцінювати за масою прибутку. Для того щоб точно обчислити прибутковість підприємства, потрібно зіставити прибуток з витратами підприємства (собівартістю) або з обсягом виробничих фондів підприємства (основних фондів і оборотних засобів). Таке зіставлення характеризує рентабельність.

Поиск по сайту: