Еластичність попиту. Види еластичності. Фактори еластичності

Загальновідомо, що підвищення ціни на товар спричиняє зменшення попиту на нього і збільшення пропозиції цього товару. Зниження ж ціни має протилежний ефект: попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція змінюються залежно від зміни ціни. Але різні товари по-різному реагують на зміну ціни. Величину реагування (зміни в процентах) попиту чи пропозиції на зміну ціни (у процентах) економісти називають еластичністю попиту чи пропозиції за ціною.

Тобто, поняття еластичності показує взаємозв’язок між змінами ціни і обсягом проданих товарів.

Найбільш прийнятною одиницею виміру еластичності попиту - відсоток. Цей показник дає можливість з’ясувати на скільки відсотків зменшився обсяг продажу товарів у результаті зміни ціни на одиницю товару на 1%.

Цінову еластичність попиту обчислюють за формулою: Е_n = зміна величини попиту (%) / зміна ціни (%).

Різні товари мають різну еластичність попиту. Попит на речі першої необхідності (наприклад, продукти харчування, ліки) слабко реагує на зміну ціни, тоді як попит на подорож літаком чи на обіди в ресторані дуже чутливий.

Розрізняють 5 типів еластичності попиту.

Еластичний - ціна зросла на1-2 %, обсяг продажу збільшився на 10-15 %;

Одинична еластичність - ціна зросла на 1 %, а обсяг продажу зменшився на 1 %;

Попит майже не еластичний - ціна зменшилась на 15 %, а обсяг продажу збільшився на 1 %;

Попит дуже еластичний - ціна залишилась не змінною, але продаж зростає.

Попит зовсім не еластичний - покупець купує товар у кількості яка не залежить від його ціни. Це стосується лише товарів першої необхідності, споживання яких обмежити важко.

Можна назвати ряд факторів, які визначають еластичність попиту:

1. Головним фактором, що впливає на еластичність попиту, є кількість і близькість замінників. Товари, які мають добрі замінники, мають еластичніший попит. Наприклад, попит на цукор набагато еластичніший, ніж попит на сіль, бо сіль не можна замінити нічим іншим, як, наприклад, цукор, замінюється медом, варенням і т.д. важливо й інше – еластичність попиту підвищується, коли люди добре інформовані про існування замінників, про їх якість та ціни.

2. Частка бюджету споживача, що йде на купівлю товару. Товари з високою вартістю мають еластичніший попит, бо займають велику частку у доході людини. Попит на товар з невисокою ціною дуже мало залежить від того, як змінюється ціна на нього.

3. Потреба в товарі. Товари першої необхідності мають нееластичний попит. Попит на товари розкоші (наприклад, закордонні путівки) є набагато еластичнішим, люди дуже чутливі до найменших змін в цінах.

4. Період часу, необхідний для пристосування до змін у цінах. Еластичність попиту зростає з плином часу. Люди протягом деякого періоду встигають звикнути до зміни в ціні або ж вони знаходять нові замінники, нові способи використання товару.

50. Теорія поведінки споживача. Ефект заміщення та ефект доходу

Споживча поведінка - це формування попиту споживача на різноманітні товари і послуги, що визначає розвиток виробництва та споживання ринку.

Споживча поведінка обумовлена їхніми доходами. Людина керується при купівлі товарів і послуг розмірами доходів та уявленнями про ті блага, які задовольнять особисті потреби.

На малюнку показана альтернатива споживацького вибору між двома групами товарів - їжею та одягом. Лінія споживчого бюджету це крива КН. Криві байдужості зазначені пунктирними лініями А, Б, В, Г. Точка рівноваги в споживанні – Е, де крива байдужості В торкається з лінією бюджетного обмеження. Криві байдужості показують всі комбінації їжі та одягу, які мають для споживача однакову сукупну користь. Криві А і Б розташовані нижче, кривою споживчого бюджету і свідчать про нечасте споживання товарів цієї групи. Крива байдужості проходить за межами кривої бюджетного обмеження, тобто споживання на цьому рівні перевищує можливість доходу і особистого бюджету цього споживача.

Стан рівноваги бюджету і можливість споживання їжі та одягу досягається у точці перетину кривої байдужості В з бюджетною кривою КН у точці Е можлива заміна одного товару, іншим з урахуванням цін на них.

Витрати домогосподарства на споживання пов’язані з попитом та з такими явищами, як ефект доходу та ефект заміщення.

Якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то збільшення ціни для нього рівнозначне зменшенню його реального доходу або купівельної спроможності. Точніше, ефект доходу означає вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів. Якщо ціна зростає, а грошові доходи залишаються сталими, то реальні доходи домогосподарств зменшуються, і вони купують менше товарів. Навпаки, за зниження цін попиту реальні доходи домогосподарств за сталості їх доходів зростатимуть.

Перший фактор, що пояснює зменшення споживання домогосподарств із підвищенням цін, є цілком очевидним. Але одну і ту саму потребу можна задовольнити не одним, а декількома продуктами, кожен з них відіграє роль замінника. Отже, ефект заміни (заміщення) полягає втому, що коли ціна на товар, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим,аби отримати бажане за найнижчу ціну.

Домогосподарства чинять так, як і підприємства, коли зростання ціни на певний фактор змушує їх замінювати дорогі фактори виробництва більш дешевими. Домогосподарства, замінюючи дорогі товари дешевими, купують задоволення за менші витрати.

Поиск по сайту: