Методологія і методика економічних досліджень. Головні методи економічних досліджень

Кожна наука спирається на сукупність методів дослідження, тобто має свою методологію. Для того, щоб одержати нові знання треба свідомо застосовувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всіх наук.

Не так давно всезагальним методом наукового пізнання для всіх наук був метод матеріалістичної діалектики, сутність якого полягає в пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому загальному зв’язку. Джерелом розвитку є єдність і бо­ротьба протилежностей. Проте метод матеріальної діалектики не вичерпує змісту методології економічної науки. Виникає необхідність використання зага­льнонаукових методів дослідження.

Проте треба враховувати такі особливості методології економічної науки.

Цільова спрямованість методології. Означає підпорядкування всіх досліджень задоволенню потреб людини, забезпеченню соціальної справедливості.

Цільова спрямованість методології досягається за допомогою відповідних засобів її забезпечення через визначення провідного орієнтира, яким мають бути зростання виробництва при мінімальних витратах живої та уречевленої праці на одиницю продукції, досягнення високих кінцевих господарських результатів.

Свідоме використання економічних законів у сфері господарської діяльності.

Розширене застосування економічних експериментів і наукового прогнозування.

Методологія передбачає творчий підхід до дослідження, усунення канонізації окремих поглядів, допущення плюралізму думок, боротьба проти догматизму.

Методологія має враховувати поєднання державного управління з саморозвитком підприємств, з наданням переваг економічним методам управління.

Методологія спирається на єдність політичного та господарського підходів до розв’язання економічних завдань.

Якою б різноманітною не була людська діяльність, вона повинна мати певну основу. Нею є економічне життя суспільства, тісно пов’язане з інтересами та потребами людей. Необхідність задовольнити ці потреби спонукає людей до праці, до виробництва різноманітних благ та послуг. Відповідно економіка охоплює всі види діяльності людей, сукупність форм та методів, які створюють умови виживання, функціонування і прогресу людства.

Метод економічної теорії – це система теоретичних підходів, способів, засобів, прийомів і операцій, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні знання та механізми їхньої дії.

У економічній теорії надзвичайно важливе значення має метод наукової абстракції, як метод поглибленого пізнання дійсності, заснований на очищенні інформативного матеріалу від випадкового, неістотного і виділення в ньому стійкого, типового.

Також у економічних дослідженнях широко використовують метод аналізу і синтезу. Аналіз являє собою процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини, а синтез – поєднання елементів, сторін предмета в одне ціле.

Однією зважливих проблем економічної теорії є поєднання кількісного і якісного аналізу. Його використання дає теоретичне підґрунтя для визначення нового підходу до темпів і пропозицій розвитку господарства, постановки конкретних теоретичних завдань розвитку економіки.

Поєднання кількісного і якісного аналізу здійснюється за допомогою математичних та статистичних методів.

Принцип єдності кількісного і якісного аналізу передбачає чітке виявлення якісної визначеності процесу і виділення тих сторін, елементів які піддаються кількісному виміру.

Розвиток економічної теорії пов’язаний з сходженням від абстрактного до конкретного. Цей процес є рухом від простіших форм безпосереднього буття до її сутності і діалектичне розгортання сутності в багатоманітність форм її руху і зовнішнього вияву.

Також широко використовують метод логічного та історичного підходу. Логічний метод тісно пов’язаний з історичним методом тим, що він звільняє оцінку історичного розвитку від випадковостей, які не є властивими цьому процесу.

Широко застосовують в економічних дослідженнях і такі загальні методи як індукція та дедукція.

Індукція являє собою рух думки від одиничного до всезагального, від знання меншого ступеня спільності до знання більшого її ступеня.

Дедукція - рух думки від всезагального до одиничного. Отже, теоретичним ґрунтом для виникнення індукції та дедукції є діалектичний зв’язок одиничного, особливого і всезагального.

Поиск по сайту: