АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Еволюція “класичної системи” і реакція на неї (Сей, Бастіа, Кері)

Читайте также:
  1. Апоміксис і еволюція.
  2. Апоміксис і еволюція.
  3. БІОГЕОГРАФІЯ Й ЕВОЛЮЦІЯ
  4. БУДОВА І ЕВОЛЮЦІЯ.
  5. Виникнення грошових відносин. Еволюція і типи грошей.
  6. Відповіді до теми № 5 «Українська національно-демократична революція 1917 – 1921 рр.»
  7. Еволюція власності на землю та на майно.
  8. Еволюція власності та організаційно-правових формувань на селі
  9. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
  10. Еволюція комп’ютерних мереж
  11. Еволюція концепцій менеджменту
  12. Еволюція первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій.

Еволюція класичної політекономії у Франції найперше пов’язана з Жаном Сеєм. Його головна праця – “Трактат політичної економії, або простий виклад способу, яким формуються, розподіляються та споживаються багатства”. З позицій сьогодення Ж.Б.Сея, без усякого перебільшення, можна вважати засновником нового напряму в економічній науці, яка отримала назву “школа Сея”. Підхід Сея до “політичної економії”, як науки, чітко викладе­ний в обох його працях “Трактаті політичної економії” і “Повно­му курсі практичної політичної економії”. В них вка­зується, що це наука теоретична і описова, а той, хто займається цією наукою, має спостерігати і аналізувати економічні процеси і явища, але аж ніяк не повчати, як саме господарювати. Розглядаючи виробництво як “природний процес”, він стверджує, що у створенні вартості бере участь не тільки праця, але й засоби виробництва і земля. Капітал породжує прибуток і процент, праця - заробітну плату, земля -ренту. Оскільки ці фактори надають виробничі послуги, вони і фор­мують майбутню вартість товарів. Концепція “розподілу доходів” Ж.Б.Сея лягла в основу усіх по­дальших розробок в галузі макро- і мікроекономічної теорії, і, без­перечно, сприяла прогресу економічної науки. Теорія ринку, або “Закон Сея”. Змістовна частина “закону Сея” полягає у припущенні, що ціни на товари і послуги миттєво реагують на кон’юнктурні зміни. Виходячи з проголошеного “Закону”, Ж.Б.Сей зробив висновок про принципову неможливість криз у ринковій економіці.

Фредерік Бастіа був завзятим прибічником ідей Сея. Головна ідея його твору - пошуки “економічних гармоній”, точніше сказати “соціально-економічної гармонії” в суспільстві. “Гармонія” соціально-економічного світу позначається через “економічні гармонії” в процесах обміну, конкуренції, виробництві, розподілі і споживанні. Узгодження різноманітних інтересів може статися на основі обміну і споживання: кожна людина знаходить собі місце в суспільстві, задовольняючи потреби інших і перебува­ючи з ними в процесах обміну діяльністю. Йому належить цікава ідея про виз­начальну роль споживача щодо виробника. Логіка його міркувань така: виробник дбає лише про власні інтереси і намагається отри­мати якомога більший прибуток. Але усе, що він робить для до­сягнення цієї мети об’єктивно призводить до зниження цін, ство­рення корисних речей у достатній кількості, до збільшення суспіль­ного продукту і кінець-кінцем до задоволення потреб споживача.

Уся конструкція Генрі Чарлза Кері базується на ідеї, що соціально-економіч­ний устрій потребує якнайчіткішого єднання всіх членів суспіль­ства, провідним має бути загальносуспільний інтерес. Свою тео­рію “гармонії інтересів” Кері будує поєднанням двох провідних тез про “пріоритет суспільних інтересів” над приватними та “продуктивної сили єдності суспільства”. Він доводить, що навіть суспільство, засноване на принципах індивідуалізму і конкуренції, може забезпечити “гармонію інтересів”: виробництво розширюється, продуктивність праці і доходи зростають, багатство суспільства стає основою для зростання добробуту кожного його члена. Пра­ця та інтереси кожного мають бути підпорядковані загальній меті соціально-економічного устрою - розвитку суспільного виробниц­тва. З ім’ям Г.Кері пов’язують так званий “закон зростання частки робіт­ників” у національному продукті. Він доводить, що праця і капі­тал є однаковими претендентами на створюване ними багатство. Але дбаючи про власні інтереси, капіталісти змушені поліпшувати умови виробництва і становище робітничого класу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)