БУДОВА І ЕВОЛЮЦІЯ

1. Структура й основні елементи соціальної системи. Системо створю­ючи ознаки. Складові громадського життя: соціальні дії, стосунки, інститути, соціальні ор­га­ні­зації, спільноти, рухи, - їхня взаємодія.

2. Соціальні процеси. Чинники соціальних змін. Модернізація, транс­фор­мація, зрушення - основні форми розвитку соціальних ситем.

3. Типологія суспільств.Тенденції сучасного світового розвитку.

СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА.

Як Ви вже знаєте, у соціології існує декілька шкіл. Функціоналісти розглядають суспільство як систему взаємозалежних частин, кожна з яких впливає на функціонування цілого і не може бути вилучена. Тільки нормальне функціонування всіх частин утворює стійке і єдине суспільство, а розлад хоча б в одній із них призводить до дисфункцій усієї системи. Головна мета системи - забезпечення дина-мічної рівноваги і взаємодії елементів. Конфліктологи вважають суспільство динамічною суперечливою системою безупинних кон­флік-тів і боротьби інтересів різних соціальних груп, звідси постійні зміни і трансформації. Праві ті та інші. Спробуємо це обгрунтувати.

Поняття «СУСПІЛЬСТВО».

Ми часто використовуємо це слово, не задумуючись про його зміст. А воно має декілька значень. У повсякденному житті можна говорити про професійне товариство (профспілка або вільна асоціація) лікарів, учителів, музикантів і т.п. Говорять також про товариство аматорів джазу (неформальне) або «світське», «вище» суспільство (еліту). Тут мова йде про об'єднання людей по інтересах, соц. приналежності, способу життя або професії. Важливий показник - асоціація, об'єднання людей, але тут немає сис­темних ознак,цьому їх позначають іншим терміном- товаритства.

Іншого значення слово «суспільство» набуває, коли мова йде про грузинське, японське, сірійське, українське і т.п. суспільства. Тут мається на увазі системність: географічні межі, клімат, загальна законодавча система, ринок, культурні традиції і національна єдність.

Суспільство можна означати як історично сформировану, відносно стабільну систему способів і форм взаємодії та стосунків індивідів і груп, в яких виражена усебічна залежність людей.

У 50-60 рр. 20 ст. соціологи спробували розробити конкретні системо­утворюючі ознаки, необхідні для існування суспільства. До них відносять самозабезпечення, не з точки зору «натурального господарства» (все виробляти і споживати самотужки), а в розумінні платежеспроможності - можливості набувати усе необхідне і спла­чувати борги. (Девіс, Леві, Коен, Парсонс). Більш розгорнуту характеристику дав соціолог Марш у 1970 р.:

Ø Постійна територія. Однак суперечок і претензій вистачає. Історія багаторазово перекроювала межі. Нації та етноси переселялися навіть із континенту на континент.

Ø Поповнення населення, головним чином, за рахунок дітородіння, а не імміграції(напр.:Ізраїль досяг цього показника тільки в 1980 р.). Для України це дуже гостра проблема - смертність перевищує народжуваність вже останні 10 років.Великий потік еміграції, а бажаючих оселитися в Україні набагато менше. Нас вже не52 млн.

Ø Розвинута культура (показник дуже умовний), але пропонується вважати критерієм наявність різноманітних субкультур, що задо­во­ль­няють усі шари і соц. групи, при наяві загальних цінностей й ідеалів (Парсонс). Для України це зараз проблема №1

Ø Політична незалежність (також відносний критерій). Єдина світова економіка склалася на початку ХХ століття, світова культура також стала реальною до середини ХХ століття. Зараз йде пошук політичних форм керування світовими процесами. Він може бути вирішений у дусі поділу сфер впливу між наддер-жавами, тоді неминучі протистояння і війни, або в дусі мирного співіснування і партнерства ООН, НАТО, Європейський Союз, МВФ, Самміти 7-ки,- не просто втручаються в політику окремих країн, а прямо диктують її, аж до введення військ Методи: ради, консультації, блокада, військове вторгнення, погрози, призупинення виплат кредитів.

Поиск по сайту: