Щаблі розвитку суспільства

Цивілізаційна типологія історії може бути представлена 4 позиціями:

1. Ототожнення з культурою (Хотингтон „Конфликт цивіліза-цій, фактично протиставляє культури)
2. Цивілізація–це ступень в розвитку культури (М.Данилевський, П.Сорокин)
3. Певна ступень розвитку суспільства (після варварства)- Морган, Енгельс, або навпаки: розквіт цивілізації ведедо гибелі культури (Гуссерль, Бердяєв, Хайдеггер).
4. Ступень розвитку региону або этносу (цивілізація- життя за по правилами, а культура - життя за моральними нормами. (терорі я локальних цивілізацій Тойнби, Шнепглер.)

Моя концепція полягає в тому, що цивілізація – це найбільш узагальнена характеристика суспільства, яка видбіває його видносини з природою. Кожна цивілізація видбіває технології, засіб виробництва та уклад життя на базі геоклиматичних особливостей природного середовища, системних характеристик, до яких відносится певній тип формації в поєднані с певним типом культури в ії етнонаціональних і психологичних особливостях. Цивілізація - є синтезом, узагальнений «портрет», до якого входять універсальні, типологічні й самобутні, унікальні черти кожного суспільства (країни). Таким чином, кажної ступені цивілізації відповідає свій тип формації (або кілька типів) и свій тип культури (також у варіаціях). При цьому, формація відлунає інституалізовані форми життедіятельності й суспільних видносин, «скелет» спільного зданія (К.Маркс), а зміст життя суспільства задається типом культуры, якій поєднує себе дієвий, ціностно – нормативний та інова­цийний компоненты. Формація включає: домінуючий спосіб виробництва, стратифікаційну пираміду, політичну систему й ідеологію. Культура включає: систему ідеалів, ціностей, норм, технології як образци та стандарти діятельності й моделі мислення, поведенки (менталитет), а також досягнення— пам’ятки культури, яки передаються наступним поколінням. Таким чином, цивілізація, формація, культура- це ні окремі, а доповнюючи одне одну характеристики соціальной системи. При такому підході с зберегається універсальність і варіативність історії, единство в багатоманітні.

Сучасна Україна - це індустріальне суспільство на його злеті,яке вже начало переходити до наступної ступені. Україна знаходиться в стадії системної трансформації але воне має суттеві пережитки традиціоналізму в культурі, родинному колі управлінні та суспільній свідомості.

Ще одним викликом для зберігання цілісності і стабільності соціальних систем є ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ: вичерпання ресурсів, екологічна криза, запобігання війн і збройних конфліктів. Швидкість змін у соціальному житті набагато випереджає зміни в суспільній і індивідуальній свідомості. («Футуршок»,Тоффлер,1974).

У глобальних світових масштабах також спостерігається криза: структурна, ресурсна, екологічна. Не вирішивши ці проблеми, - людство не врятується.

Поиск по сайту: