Система спадкування і взаємовідносини поколінь

Ø шлюбний контракт

Ø родовід

Ø права й обов'язки (сімейне право)

Ø традиції (національні і даного роду)

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ СІМ′Ї. КРИЗА СІМ′Ї І ШЛЮБУ

1. Зміна ролі жінки в суспільстві й у меншому ступені в сім'ї. Гендерна нерівність. Перевантаження, стреси, фізичне і психологічне насильство над жінками та дітьми. Однак є позитивні тенденції. У сім'ях, де зарплатня й освіта чоловіка і дружини рівні або в дружини вище, більш рівні обов'язки і стосунки (статуси) у сім'ї, егалітарна родина. Для жінки робота поза будинком, суспільна в тому числі, - дуже важлива. Вона робить її більш упевненою, дає почуття самореа-лізації, потреби, підвищує самооцінку.

2. Нестабільність шлюбу. Великий відсоток розлученняів. Статистика різна в різних країнах, але більшість розлученнів у пострадянських країнах - перші три роки. Причини -інфантилізм, его­цен­т­ризм, неготовність до сімейного життя. Нестиглість мотивів вступу в шлюб. Колись було обов'язково женитися, виходити заміж у визначеному віці, зараз - більш пізній вступ у шлюб (до 30 років), пов'язаний з тривалістю навчання і підготування до дорослого життя. За допомогою одруження в СРСР вирішували питання житла, про­писки, статусу, розподілу після вузу. Тепер «шлюб за необхідністю», або на зло, або, щоб не відстати від подруг, для статусу. Зростає число одиначок шлюбного віку і чоловіків, і жінок. Підготування до сімейного життя і статеве виховання введене в шкільні програми, але число розлученняів не зменшується.

3. Зростає число дітей, що виховуються в неповних сім'ях, в основному матерями (В Україні зараз 30%). У них немає досвіду і зразка нормальної сім'ї. Батьки, що ухиляються від матеріальної і ду-ховної участі, з одного боку, і рух батьків за рівні права на виховання дітей-з іншого боку. «Діти розлучення», а також ті що живуть з прийом­ним другим батьком, - це серйозна соціальна і психологічна проблема.

4. Нуклеарність сім'ї, зникнення з різних причин, інституту бабусь і дідусів, що допомагали у вихованні, приводить до нерозу­міння поколінь і відсутності близькості, зайнятих батьків з своїми дітьми. Порушується соціалізація, слабшає соціальний контроль і значимість родини в розвитку особистості дитини, менш любові.

5. Процес прийняття рішень і витрати засобів визначає рівність або владу в сім'ї. Це необов′язково пов'язано з тим, хто основний добувач або хто старший за віком. Іноді влада в сім'ї пов'язують із любов'ю: хто любить більше - той поступається. Сефілос Ротшильд (1976), пояснював це психологічною залежністю, тоді як люди, що люблять в однаковій мірі, рівною мірою мають владу в сім'ї. Влада або розділяється за сферами життя сім'ї, або вирішується демократично, після обговорень і сімейних рад, де приймають участь діти з визна­ченого віку, або одноосібно. Але влада в того, хто її бере(відповідальність). У кого більш сильний характер і рішучість, хто в очах інших має право вирішувати. Тут велику роль грають соціальні і національні традиції батьківської сім'ї. Взагалі КСД свідчать, що 80% дітей повторюють сімейне життя своїх батьків, навіть коли воно їм не подобається. Проблеми можуть початися, коли женяться представники різних соціально-етнічних груп.

6. Протиріччя стереотипів повсякденної свідомості патріархального традиційного погляду на жінок закладаються в дитячому саду і школі. Груповий тиск, батьки, діти, вихователі і вчи-телі заохочують сміливість, кмітливість і рішучість у хлопчиках, акуратність і слухняність у дівчат, не враховуючи змін у професії, суспіль­стві і сім'ї. М.Хорнер (1969) виявила в дівчат коледжів і вузів «острах успіху» у професіях, де традиційно процвітали чоловіки. Мовляв, вона загубить жіночу принадність. Жінки, що процвітають у бізнесі, навпаки, удома стають «рабинями» або «домашніми кішеч­ками». (х/ф «Москва сльозам не вірить»).

Конфлікти і розлучення. Вивчаючи розлученняи соціологи зауважили циклічність криз подружнього життя.(1-3 р., 5-7р., наступ. цикл 10 і 15 років шлюбу але це не обовязково). Наприклад: Чоловіки 50 років часто розлученняяться і женяться на молоденьких, бажаючи повернути молодість. Знизився ступінь толерантності, зросли вимоги супругів один до одного.

Ø основні причини конфліктів і розлучення: матеріальні складнощи, або стосунки з родичами і друзями;

Ø культурна і психологічна несумісність, їхне небажання зміню­ватися;

Ø звикання і втрата гостроти почуттів у шлюбах по любові (шлюби з розрахунку або за оголошенням більш міцні);

Ø конфлікти з дітьми або з приводу виховання дітей, у тому числі з дітьми від колишнього шлюбу;

Ø зміна сімейних ролей і відношень, не супроводжувана зміною пове­дінку (наприклад, важка хвороба матері або народження дитини, безробітний батько або мати йде працювати після декрету) конфлікти з приводу розподілу домашніх обов'язків;

Ø конфлікти з приводу проведення вільного часу (роздільного);

Ø конфлікти з приводу стилю і характеру спілкування;

Ø подружні зради.

Експеримент зі студентами Е.Горфінкеля «Поводитися вдома як сторонній квартирант» - чемно і стримано, скромно (1966) показав,що люди,яки давно живуть спільно, адаптуються. Вони спілкуються на «згорнутій» мові, не зрозумілої для сторонніх. Контексти і підтексти важливі не менше озвучених текстів, для сторонніх картина не ясна або витлумачується перекручено. Поведінка не за стереотипом – дивна и образлива для родини.

7. Альтернативні форми сім'ї і шлюбу одержують усе більше розповсудження. Велика Французька і Велика Жовтнева революції дозволили розлученняи й аборти і ввели поняття «цивільний шлюб», не освячений церквою, світський. Зараз він трактується як вільний, незареєстрований державними органами і штампом у паспорті або інших документах. Він може бути також міцним.

Роза Люксембург у роботі «Крилатий Ерос» проголосила, слідом за Ф.Єнегльсом, що шлюб це форма експлуатації і власність чоловіка над жінкою, і він повинний відмерти. На його місце повинна прийти вільна любов, парне спільне проживання, доти поки любов не втра­титься, потім зміна партнерів. Виховання дітей цілком візьме на себе держава і суспільство. Вони виконають це краще.

Значення сім'ї як первинного осередку суспільства і найважли-вішого чинника соціалізації дитини дуже велике. Розмови про «відми-рання сім'ї» не враховують трьох найважливіших обставин:

Ø Тільки безпосередня батьківська ласка і турбота забезпечує емоційне тепло, якого потребує дитина в перші роки життя. Діти, позбавлені цього виростають із нерозвиненою емотивною сферою,не здатні к співчуттю та емпатії.

Ø Сім'я -первинна група, в якій відбувається інтимний контакт не тільки батьків із дітьми, але і дітей різного віку між собою. Діти набувають досвіду взаємодії і спілкування з іншими людьми.

Ø Батьківські почуття, турбота про дітей, подружня любов, від­даність старшим батькам - природні людські почуття, що визначають індивіда як особистість.

Неповна сім'я, гомосексуальні шлюби, цивільні та інші шлюби -це все рівно сім'я і шлюб, тільки в іншій формі.

Позашлюбні стосунки існували завжди, для чоловіків офіційно, і не засуджувалися суспільством. Постійний сексуальний партнер (у шлюбі чи ні) залежить від ставлення до своїх взаємних обов'язків. Як писав Л.Толстой «Ніщо фізичне не є розпустою, розпуста є відсутність моральних зобов'язань у відношенні до жінки, із якою ти вступаєш в інтимні стосунки». Проблема матерів -одиначок або бездітних пар стає не тільки їх особистою, але і соціальною.

Соціальні проблеми сімей, що повинно вирішити суспільство:

- ріст одиначок без сім'ї

- ріст малозабезпечених сімей

- підвищення числа позашлюбних зв'язків і позашлюбних дітей

- ріст неповних сімей

- зниження народжуваності і малочисленність сімей

- подвійне навантаження жінок, протиріччя сімейних і ділових ролей

- сімейне дозвілля

Поиск по сайту: