МЕТОДИ ЗБОРУ ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Методи залежать від предмета, об'єкта і цілей дослідження. Вибираються найбільше адекватні, надійні й економічні для даної теми методи.

Частина методів соціологами запозичені з інших наук, частина самостійних, вони перейшли від соціології в інші науки.

Найбільше відомі ОПИТИ населення або експертів. Опити у свою чергу підрозділяються на масові (найбільше точні, але дорогі),групові інтерв'ю й індивідуальні. По способах контакту з респондентом на поштові, телефонні й особисті (прямий контакт). По ступені формалізованості матеріалу: анкетування, інтерв'ю, бесіда (Див. Мал.).

Зараз часто газети і ТУ публікують дані або проводять свої опити. Однак найчастіше це правдоподібна дезінформація або інформація, що не відповідає соціологічним вимогам. В.Ядов пропонує три простих правила соціології, що дозволяють відрізнити дійсну картину Суспільної думки від подоби.

Правило перше. Якщо відсутні зведення про склад опитаних і методи їхнього добору, не вірте, навіть не дивлячись на загальне велике число (тисяча) опитаних. Головне - знати розмір відхилення реального населення від вибіркової сукупності. Фахівець зробить поправку. Друге - усі повинні мати потенційно рівний доступ бути опитаними через особливі процедури. Якщо зведення про вибірку відсутні, значить опит проводили непрофесіонали або несумлінні люди.

Правило друге. Друкувати повне формулювання питання і розподіли усіх відповідей. Вільні інтерпретації виникають саме при тлумаченні в публікації суворих однозначних визначень на бажані. Президента «рішуче» підтримують 78 %. Вони об'єднали три різних позиції ступеня підтримки в одну. Саме формулювання питання найчастіше представляє хитромудру пастку, що кожний може витлумачити по своєму. Коментар повинний йти після точних відповідей на питання, як вони звучали у анкеті.

Правило третє. Повинне бути посилання на особу або організацію, що проводила опит. Вони відповідають за достовірність і репрезентативність що публікуються матеріалів. Несумлінні соціологи повинні мати репутацію відповідну. Професійна етика, честь і відповідальність тут настільки ж висока, як і в професії лікаря, педагога, будівельника.

Для будь-якого опиту головне правило -добір вибіркової сукупності (ВИБІРКА). Якщо ви виберете опит, вам також прийдеться будувати вибірку. Саме вибірка забезпечує репрезентативність і надійність інформації. Опити і рейтинги ЗМІ не визнаються соціологами саме тому, що в них не дотримується репрезентативність вибірки.

Вибірки бувають:

Ø Випадкова – будь-який потенційний член генеральної сукупності має рівні шанси потрапити у вибіркову сукупність, подібно кулям у лототроні. Наприклад, механічний крок вибірки кожний 17 у списку виборців або студентів, кожний 25 номер телефону по кожній лінії АТС, або випадково проходять студенти на великій перерві по переході між будинками, у квартирі з кількох людей опитують того,чий день народження був останнім;

Ø Районована – по країни, по карті вулиці і будинкам в однім місті, або точки спостереження, або основні маршрути транспорту у всіх міських районах. Так працюють національні мережі ЦІОМ;

Ø Територіальна - на перехресті кожний п'ятий будинок у всі чотири сторони, у ньому одну квартиру, № якої утворюється, якщо розділити загальне число квартир у будинку на число інтерв'ю у данном будинку;

Ø Стратифікаційна - досліджує положення окремих соціальних груп і етносів. У органах статистики (відділі кадрів) дізнається частка (%) етнічних, вікових і інших соц. груп у загальній структурі населення або колективу. Вибіркова сукупність по основних параметрах повинна відбивати генеральну сукупність. Тоді вона буде репрезентативною.

Ø Гніздова - послідовно вивчаються окремі серії, групи, що потім дорівнюються галузі, професії, підприємствам;

Ø Квотна - вибіркова сукупність задається і витримується в точній пропорції по основних соціальних ознаках: вік, стать, соц.приналежність, освіта щодо генеральної сукупності;

Ø Змішаного типу (наприклад квотно-випадкова);

Ø Багатоступінчаста - застосовується, коли утруднений пошук респондентів (тих, кого опитують) або відсутні статистичні дані про генеральну сукупність.Наприклад - «сніжний ком», або «ланцюжок».

У фокус групи дуже важливо правильно відібрати респондентів. Задається чотири - п′ять параметрів (квоти), потім випадковий добір, але тих, хто погоджується брати участь і хто компетентний (у тій або іншій мірі) у темі опитування. За структурою потреб вивчають якість і рівень життя різних соціальних груп, попит і купівельні стандарти.

Після проведення опитів роблять ремонт вибірки і розраховують коефіцієнт поправки вибірки.

Важлива процедура опиту -час, місце, обстановка, вплив побічних чинників. На щирість відповідей по деяким делікатним темам (гендерним або міжетнічним) впливає збіг статі, раси респондента й анкетера. Багато чого залежить від правильного поводження інтерв'юера. Його уміння умовити дати відповіді, не впливати на думку опитуваних, викликати їхню довіру і щирість.

Ще більше значення має правильно складений опитник.

Більш докладно прочитаєте в підручниках і додатковій літературі при розробці свого дослідження. У вас повинно бути трохи питань від 2 до 12 по основній темі плюс «паспортичка»,від котрої потім будуються кореляції і факторний аналіз. Зараз коротко позначимо основні правила розробки інструментарія.

У залежності від формулювань питань і їхнього типу, думки респондентів можуть розрізнятися від одиниць до 20%. (див. Нобель Е. Масові опитування.)

ТИПИ ПИТАНЬ:

· Відкриті (немає варіантів відповіді) і закриті (дані всі можливі варіанти відповідей в альтернативній формі: «так, ні, важко від­по­вісти») і напівзакриті (дані декілька основних варіантів і є рядок “Інше” (допишіть)___________ або можна обвести декілька варіантів)

· Прямі(ви заміжня?) і непрямі (Існує думка, що всі жінки хочуть вийти заміж, чи згодні ви з цим?)

· Або дані картинки і пропонується описати ситуації, які на них відбиті.

· Основні питання, що віддзеркалюють тему дослідження, контрольні (перевірка на чесність і щирість) і «паспортичка»-об'єктивні характеристики, що впливають на думки і позиції: стать, вік, освіта, професія, сімейний статус, прибуток сім'ї на людину на місяць і т.д. Коло обов'язкових питань про соціальні параметри респондента також пов'язані із темою дослідження. Якщо нас цікавить які передачі людина любить дивитися по ТV, важливі ії стать, освіта і вік, а якщо мова іде про купівельні інтереси й установки, то в першу чергу, важливо знати прибуток. При темі «студентська сім'я» не важливий факультет, а відвідування спортсекций по факультетах сильно відрізняється, як і інші форми дозвілля. Якщо ми запитали вік, не важливий курс, тому що це суміжні ознаки і т.д.

На точність відповідей і надійність впливає формулювання питання. Дослідження показали, що краще, вивчаючи мотиви, питати не про плани на майбутнє, а про реальну поведінку «на минулому тижні», «за цей місяць».Конкретизуючи питання не взагалі: які відеофільми ви полюбляєте?, а “Що ви дивилися і що вам сподобалося за цей тиждень?” Конкретизація планів також допомагає людині зробити вибір, адже часто ми не замислюємося над мотивами. “Якби ви не були обмежені в часу і засобах: Ви поїхали б на престижний курорт, на риболовлю за містом у наметі або в турне на теплоході або на дачу?” “Якби ви могли оплатити свою освіту, ви віддали перевагу б оплатити весь курс, поступово за кожний семестр або перемогти в конкурсі й одержати держстипендію?”

Анонімність опитів і анкетної форми (респондент сам заповнює бланк поодинці) підвищує щирість відповідей, але все рівно соціологам відомо, що люди не до кінця чесні навіть із самими собою. Виявлено, що на одні питання люди відповідають більш охоче, ніж на інші. Наприклад, люди точно відповідають скільки вони платять за газ, квартиру або утримання автомобіля, медичне обслуговування (якщо вони не звертаються в добродійні організації за допомогою), зате занижують свої витрати і кількість ужитку сигарет і алкоголю (а молодь навпаки - завищує-бравірує). На Заході люди свої прибутки і витрати на відпочинок і дозвілля, особливо престижні його форми, завищують (хочуть виглядати більш багатими), у нас занижують і ховають (хочуть виглядати бідними). Тому питання про прибутки задаються в непрямій формі (щодо риси бідності, рівня життя або ваш прибуток на члена сім'ї на місяць складає до 70,120,240,380,700 гривень?).

Ми вже підійшли до індикаторів або Шкали вимірів, також включеної в інструментарій. Вона являє собою показники (див. питання - емпірична інтерпретація понять) досліджуваного предмета і важлива для опрацювання і порівняння. Тому у великих дослідженнях підбирається в спробних зондажних опитах особливо ретельно. Тут доречне крилате висловлення «Вимірюй усе доступне виміру і роби недоступне виміру доступним». Шкала забезпечує і надійність висновків і релевантність даних. У залежності від теми і типу питання шкала може бути:

· Наприклад, активність або пасивність виражається тривимірною шкалою «часто», «рідко», «ніколи». Однак різні люди «часто» можуть інтепритувати по-різному. Де можна більш точно кількісно виміряти, дається періодичність «разом на тиждень», «разом на місяць» і т.д. А ці показники при аналізі узагальнюються на основі дисперсії і середнього арифметичного в трьох підгрупах з інтервалами «Часті відвідування»,“Середні”, «Рідкі».

· Номінальна шкала (об'єктивний кількісний або якісний показник - рік народження, курс, стать, національність);

· Рангова шкала застосовується при суб'єктивних показниках, зв'язаних з оцінками, стосунками, смаками, інтересами й ін. Наприклад: Виберіть із списку п'ять найбільше важливих причин і розставте їхні номери за ступенем переваг, або оцініть по 10 бальній шкалі наскільки для вас характерні такі риси особистості;

· Інтервальна шкала (апрайзери) дає не точну однозначну відповідь а діапазон, групу. Наприклад рівень освіти - неповне середнє, середнє, неповне вище, вище. Або прибуток: набагато нижче риси бідності, на рівні риси бідності трохи вище риси бідності, у багато разів (4-5) вище риси бідності. При цьому точно називаємо граничний показник. Або Ваш вік до 18 років, від 19-25 років, 26-30, 31-40 і т.д. десятками до 80 р.,більш 80 р.

У анкеті індикатори (показники) виступають у якості варіантів відповідей, вони повинні бути рівноцінні, рівнозначні й однаково інтерпретовані усіма. Розташовують їх у визначеній послідовності або по убуванню (порядку). Якщо є оцінні питання, що містять етично засуджувани думки і поведінку, то їх розташовують упереміш, щоб не показати респонденту, що його відповіді негативні й засуджувані. Якісна шкала припускає в питанні уточнення «частіше усього», «що більше усього впливає», «виберіть не більш 3-5 найбільше важливих для вас позицій». Найбільше важкі питання: наскільки вас задовольняє….? Тут застосовується кількісна шкала в балах або %, що викликає утруднення, або якісна шкала 4х мірна: «цілком задовольняє», «скоріше задовольняє, ніж не задовольняє», «скоріше не задовольняє, ніж не задовольняє», «цілком не задовольняє». Частіше за все люди уникають категоричних, крайніх позицій, за винятком радикалів. Більшість розділиться по двох середніх позиціях. (Карти неба і землі).

Наступний метод збору первинної соціологічної інформації ТЕСТИ. Застосовуються інші шкали. Після відповідей підраховуються бали й очки. Застосовуються для порівняння особистостей один з одним або самовизначення серед уже відомих науці ТИПІВ поведінки особистості. Відповіді дихотомичні, лише так, або ні. Тести зв'язані із САМООЦІНКОЮ, вимагають чесності і правдивості, образ Я і реальне Я не завжди збігаються. Застосовуються взаємотестування: наприклад тест заповнює керівник. Як він себе веде стосовно підлеглих, потім ті ж питання пропонують підлеглим, потім порівнюють дві позиції. Іноді тести включаються в анкету як її частина або вид питання. Наскільки для вас важливо..? (шкала 3-5 мірна або бальна), Як часто ви у своїй роботі використовуєте..? (кількісна або якісна 4 - мірна шкала). Ви можете взяти дуже вузьку тему, побудувати тест і провести його. До тесту додають інструкції з заповнення та інтепретації. Існує думка…..Варіанти:Категорично згоден……………... Категорично не згодний (від 1 до 5 або 10 балів визначте ступінь своєї згоди або не згоди) Або пропонується багато пар ознак або слів. Треба вибрати одне з кожної пари. (шкала установок Торнстоуна).

СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Візуальний (невербальний*) метод збору інформації. Був запозичений соціологами з природничих наук і психології. Розрізняють випадкове і цілеспрямоване спостереження, останнє має програму й інструментарій дослідження. Включене і не включене спостереження, але тут можливі помилки «АССІМЕТРІЯ ПРИПИСУВАННЯ».У залежності від позиції дослідника: Актор він або сторонній спостерігач, змінюється його враження і думка, а також поведінка вибіркової сукупності «об'єкта спостереження». В запобіганні суб'єктивності спостерігача, крім одиниць уваги, при спостереженні використовуються записи (картки, Щоденники по чітко заданих кількісних і якісних показниках), або процес фіксується на аудіо, відеоплівки (відкрито або потай), а потім інформация обробується й аналізується, щоб розділити момент «включенности актора» від аналітика/дослідника. Так вивчаються потреба в міському транспорті (пасажиропотоки) або потоки пішоходів для транспортних розвилок. Студенти пару років вивчали контакти незнайомих у транспорті тим же методом. Найбільше цікаві і відомі дослідження способом спостереження були:

Ø М. Мід міжкультурні і гендерні розходження на островах в Атлантичному океані (три племені).

Ø Американська журналістика гримувалася під бабусю і зняла фільм «Ставлення до старих в Америці».

Ø Еліот Лебоу, білий соціолог жив два роки серед негрів -безроботних (не включене спостереження),

Ø Німецький журналіст вивчав положення нелегальних кольорових емігрантів у Німеччині, зробивши пластичну операцію і фальшиві документи турецького робітника, (включене спостереження), - написав книгу і зняв фільм.

Соціологи сідали під видом в′язнів у в'язниці, улаштовувалися на фабрику або в релігійні секти, щоб непомітно зсередини вивчати життя і стосунки цих співтовариств. Тому, що при опитах люди усе ж намагаються відповідати по деяких соціальних нормах і ідеалах: «як треба», «хочуть виглядати краще, ніж є насправді», «поводитися як усі або правильно».

Спостереження застосовується як допоміжний метод під час опиту по предметах, позі, жестах, міміці, погляду й інтонаціях, позі, можна побачити, коли людина говорить правду, або що вона щось ховає. При дослідженні бідності або мобільності людину обов'язково опитують у його природному середовищі помешкані, проводячи спостереження й оцінку правдивості слів і паперів. Крім того, уся інформація перевіряється в бесідах із рідними, сусідами, колегами. Спостерігаючи поведінку і взаємовідносини людей на зборах або групових заняттях, а дітей у дитячому колективі або сім'ї, можна впізнати набагато більше, ніж із розповідей і опитів.

Соціометрія застосовується для вивчення взаємовідносин у групі, колективі на основі виборів і преваг, а також міжетнічних і міжсоціальних дистанцій (Чиказька школа соціологів, шкала Богардуса). У малій групі або колективі за допомогою соціометриї можна вивчити структуру, зв'язки і взаємовідносини, лідерів, аутсайдерів, ступінь згуртованості і т.д. Наприклад, які соціальні або етнічні групи найбільше близькі або далекі один одному, викликають позитивні, негативні або ціннісні нейтральні установки і стереотипи.

У силу етичної наповненості, правила вимагають, щоб соціометрію проводив сторонній спостерігач і щоб її результати привселюдно не оголошувалися. Тому що аутсайдери, що і так підозрювали, як до них відносяться, відчули себе ще більш принижено, а лідери - «зірки» могли зазнатися. От яке значення мають «ярлики й установки». Рекомендації керівникам даються на основі результатів, але іноді без інформації про конкретні вибори і переваги. Цікавий експеримент московських соціологів із фальсифікацією результатів тестів і соціометрії у восьмому класі, коли вчителям дали протилежні результати. «Найгірший учень» через три місяці став лідером класу і відмінником.

Експеримент часто сприяє розробці тестів, виявленню тенденцій, ролей і форм поведінки і взаємодії людей у різних ситуаціях і в групі. Використовується при груповій динаміці, вивченні лідерства, згуртованості, чинників і причин, типології особистості і її життєвих стратегіях і техніках. Сполучається зі спостереженням. У експерименті повинні брати участь як мінімум дві ідентичні групи: експериментальна і контрольна. Фільм Київської студії «Я и Інші» - експерименти на ступінь конформізму особистості, експерименти Мальграма з американськими студентами «Тюремники й в′язні», виживання в екстремальних умовах «Робінзони» у Білому морі.

Наприклад, запрошуються дві групи абсолютно незнайомих людей під двері деканату. Однієй говорять, що зараз буде медичне дослідження, зв'язане з електрострумом, іншій нічого не говорять і спостерігають. Або групі повідомляють,що є путівка в Англію, і вони повинни вибрати одного представника і спостерігають за зборами. Або одній групі говорять, що цей викладач - звір, іспит здати неможливо, вимагає відвідування всіх занять і повних конспектів своїх лекцій, списати неможливо, а іншій нічого не говорять. Як ви думаєте, поведінка студентів буде відрізнятися? Більш надійно коли є дві експериментальні групи і дві контрольні.

Однак експерименти на людях мають серйозні етичні обмеження.

Наприклад, був такій експеримент: за результатами соціометрії, людям сказали фальшиві результати - у тіх осіб, яких «нібито усі викреслили»,зменшувався розмір розпису, що інтепретували як травму почуття власної гідності і самоповаги. Однак де підтвердження, що між розміром розпису і самооцінкою є прямий зв'язок. Деякі люди навпаки компенсували негативну інформацію - «я вам не вірю!» або «а судді хто?». При експериментах із електрострумом у людей збільшувався тиск, спостерігалися серцеві приступи, страх, почуття провини і т.д.

Шкали тестів Конфліктності, агресивності, побудовані в 50-60 р. р. на основі експериментів, стали заперечуватися, по двох основах:

а) вони зроблені на студентах, а молоді почуття, моделі поводження, системи цінностей і інтелект істотно відрізняються від інших вікових груп;

б) змінилося суспільство, інші цінності і моделі дії, інший механізм прийняття рішень і взаємодії в групі. Існує думка, що лабораторні, штучні умови тестів і експериментів, ігри «понарошку» не відбивають реальної поведінкі в реальному житті,особливо екстремальному. Жосткий вибір:Уявіть ваш корабель терпить аварію й у шлюпку можна взяти тільки шістьох. Кого ви не візьмете?- й усе вікрито й в очі. Чи гумані такі експерименти? Як люди, пройшовши через це будуть жити і працювати разом?

Аналіз письмових (аудіо-візуальних) джерел. Здавалося б аналіз письмових документів - більш надійний метод. Але не все фіксується на плівці і папері. При записі факти могли спотворюватися, а закони і накази точно також відбивають думки, позиції, інтереси як відповіді на питання або дії. Всі матеріали цієї групи джерел як об'єкт аналізу можна розділити на офіційні документи: закони, протоколи, норми, правила, накази, оголошення, органи преси, що у свою чергу діляться на юридичні, етичні, інформаційні (преса і ЗМІ), історичні і неофіційні (конфеденційні або особисті) - листи, щоденники, фотографії, неформальну пресу (самвидав), спогади, аудіо, відео, художні твори і передачі радіо ТV, графіти –лозунги, символи, написи та малюнки на значках, одягу, стінах. Преса й аудіовізуальні матеріали вивчаються методами контент-аналізу (кількісними) і якісніми, змістовніми (установки, цінності, значеннєві символи й ідеологічні підходи). Описуються групові портрети або соціальні інтереси, тенденції і позиції в спектрі суспільної думки, стилі і методи керування.

На основі особистих документів вивчаються адаптація, мобільність, розвиток особистості, типи й установки поведінки, системи культурних цінностей і ідеалів, соціальні орієнтації і способи самоствердження і самоідентифікації особистості в суспільстві.

У ЗМІ і законах відбиваються інтереси, потреби, взаємовідносини соціальних груп, партій і суспільних рухів, ступінь свободи, толерантності і розмаїтості в суспільстві. Спектр суспільної думки і рухів, молодіжна контркультура вивчається в граффіті, мистецтві і ЗМІ.

У цьому ж ключі використовуються Статистичні методи дослідження. Вивчаються будь-які доступні дані статистики і демографії (перепису) для побудови вибірки або в якості самостійних методів. Народжуваність, міграції, смертність, структура населення, стратифікація, захворюваність, злочинність, розміщення населення із визначенням тенденцій і чинників розвитку країни, народів і соціальних груп. З Е. Дюркгеймом зв'язаний класичний приклад помилкової кореляції, що коли супроводжуючі ознаки розглядалися ним як причина і слідство: Ріст самогубств збільшується в зв'язку з поширенням протестантизму. Тоді ще не застосовувалися складні математичні методи і коефіцієнти. Важливі не самі цифри, а способи їхнього пояснення і інтепретації. Наприклад, довгий час існувало твердження, підкріплене статистичними даними, про зниження рівня злочинності в період криз, війн і епідемій. Дані за більш тривалий період не підтвердили такі висновки. Зараз говорять, що скорочується число злочинів пов'язаних із позбавленням життя, але зростає число матеріальних, економічних злочинів, а також злочинів проти особистості, не зв'язаних із позбавленням життя. Або статистика говорить про скорочення популяції конкретного етносу, але це тимчасовий спад. У різні періоди різні дані - хвилястий характер народжуваності і міграцій. Причини скорочення чисельності можуть бути демографічні, соціальні (зміна національності в документах), економічні, політичні (еміграційні) і т.д. Всі вони вимагають обліку і розгляду. Самі статистичні показники повинні бути порівняні. У різних країнах різні системи обліку і критерії віднесення в різні підгрупи. Рівень бідності, інвалідність, класифікації освіти, статусів і ін. можуть розрізнятися, національна приналежність також може вестися по різних критеріях.

Поиск по сайту: