Трансформації поселенського середовища при переході до інформаційного суспільства . (М. Кастельс, 1988 р)

Території як форма географічного простору є одним з основних вимірів соціального життя. Простір і час - характеристики людської дії - змінюються в результаті перетворень. Нові технології і комунікації призвели до проекту «електронного будинку» (канадський психолог Мак Лукіан (Римський клуб,1967 р.).Поки цей прогноз не підтвердився. Навпаки, дослідження мегаполісів (Токіо, Лондон, Нью-Йорк) у кінці 80-х р.р. 20ст. показали зміцнення їхньої ролі як управлінських і фінансових центрів. З допомогою електронних засобів зв'язку можна передавати накази, розпорядження, перевести гроші. Але серйозні складні рішення - результат особистих переговорів, котрі люди переважно проводять особисто, а не по телефону і для конфеден­ціальності, і для особистого взаємовпливу.

· Життєве середовище з простору місць (локального) стало просто-ром потоків (безперервність) виробничих, комунікативних, енерге­тичних і ін. Єдина світова система, мережа, про це ми вже багато разом говорили з Вами.

· Проте зберігаються розходження якості життя, різні моделі і стандарти, що закріплюються в поселенському середовищі. Різні соціальні групи вибирають і орієнтуються на ці соціокультурні стандарти. Наприклад: житель українського села задихається від смогу, шуму, мелтишні осіб і дивується, що може залучати його дітей жити в такому «божевільному» місці і темпі. Тоді як городянин, приїхавши на відпочинок у село, спочатку бо-реться з запамороченням від чистого повітря і не може спати в тиші і відпочивати без транзистора або магнітофона, а через декілька днів йому стає нудно і він їде у місто під будь-яким приводом (на екскурсію, за продуктами і т.п.). Пробираючись після дощу по глиняній дорозі, весь у бруді, він дивується, як можуть люди жити без ванн і асфальту, та радіє закінченню відпустки і поверненню до” цивілізації і комфорту”.

· У США існують дві моделі нових типів життя: «Каліфорнийська» - зв'язана із Силіконовим долом, де зосереджені наукові, навчальні центри, технопарки і малі підприємства по роз-робці нових технологій. Стандарт - котеджі й особняки, маленькі комфортабельні селища окремо від робочих зон, завжди сонячна погода, красиві пейзажі, багато природи, спокійний ритм життя, Академічне середовище: вчені, студенти, лаборанти і їхні сім'ї. У СРСР теж були елітні Академмістечка в Підмосков'ї, Новосибірську і Томську. Друга модель - «Нью-Йоркська» - шалений темп, скупченість, шум, нічне життя, висока злочинність, багато публічних видовищ і торгових центрів, фінансові й управ-лінські центри теж тут (політика, бізнес). За цим туди іноді приїж­джають з інших місць. Але когось залучає таке життя постійно.

В усіх випадках керування, наука, культура - пріоритети нового товариства- зосереджене в більш привілейованих і дорогих містах і життя там дорожче і багатьом шарам не по кишені. Вони змушені за економічних причин переселятися в більш дешеві райони, міняючи не тільки житло, але і магазини, місця відпочинку, навчальні заклади, коло спілкування. Наступні покоління, що виросли й успадкували більш високоякісний і дорогий рівень життя, мають більше шансів закріпитися і зберегти його, ніж ті,хто пробивається знизу. Так відтво­рюється стратифікаційний штахет нерівності.

· Промислові центри, як екологічно шкідливі, що урбанізують і руйнують естетичне середовище, переміщаються в більш бідні регіони або треті країни. Міжнародний поділ праці закріплює і підсилює колишня нерівність і відставання країн. З одного боку, розвиток там промисловості дає роботу в країнах із високою народжуваністю і великим надлишком робочих рук, знання і мінімальні стандарти якості життя для їхніх дітей, але усе ж вони значно нижчі, ніж у розвинених країнах. Бідні країни продовжують бути бідними, але в них розвиваються міста, а не села, вирубуються ліси, знищуються рослини і тварини, заражається природне середовище відходами виробництв.

В Україні введене страхування екологічно шкідливих вироб-ництв і паспортизація підприємств на предмет екології. Існують технологічний контроль і екологічна міліція, а також системи моніто-рингу за станом середовища з погляду безпеки життя для людини (радіація, питні води, склад повітря, сейсмологічна і зсувна погроза, повіні й ін.),але в ней набагато меньш показників ніж в европейському екологічному моніторингі.

· Комерційні організації і сфера послуг розміщаються в містах. За допомогою електронних засобі в можна робити покупки по телефону, пошті, телевізійним каналам і інтернету з доставкою додому після оплати. Можна переводити гроші поштою або елект­ронним зв'язком. Скорочується необхід ність у складах, служ­бов­цях і помешканнях під магазини і банки.

· Збільшується розрив між глобалізацією життя суспільства еконо­мічного, політичного на макрорівні і повсякденного життя громадян (микрорівень), що зберігає принадність і рамки «малої групи». Це явище М.Кастельс назвав«наростаючою соціальною шизофренією». Замкнутість індивідів міжособистим життям і відгорожа від життя соціуму - це психологічна реакція на динамізм і глибину змін і глобалізацію всіх процесів. Індивіди і суспільство все більше розходяться у своїх соціальних орієнтаціях і цілях. Прості люди почувають втрату контролю і впливи на соціальні процеси, усвідомлюючи себе краплиною в потоці. Дж. Оруелл у своїй соціальній антиутопії “1984” зобразив у к. 50р. дуже страшну реальність тоталітарного режиму стеження держ. машини і її влади за кожною людиною за допомогою телекомунікацій. Боротьба з потоками - боротьба з тінями. Можна сюди ж віднести романи Ф. Кафки (Процес, Замок) з апологією абсурду життя соціального і його непримиренності справжньому внутрішньому існуванню осо-бис­тості.Абстрактна влада (законів, грошей, тенденцій) страшніша ніж нічні кошмари і влада персонального диктатора..

ВИСНОВКИ:

Надурбанізація (більш 1 млн. жителів) викликає психічні, економічні, екологічні проблеми і глибокі соціальні наслідки: житла, зайнятості, статевих та вікових взаємовідносин, транспорту, енергії. Структура й утворення цих поселень не збігається з розвитком і тен-денціями виробництва.Ускладнюється контроль і керованість містом.

Соціальна зміна - є зміна способу організації життя співтова-риства. Можна бачити, як технології й окремі винаходи змінюють економіку, розподіл соціальних винагород і моделі поведінки в життєвому середовищі і взаємодії людей у рамках територіальних спільнот. Люди предпочитають жить окремо, або малими спільнотами. Ріль великих міст як найбільш привабливих для життя характерна для індустріальних супільств в пост індустріальрному суспільстві інші стандарти.

ЛІТЕРАТУРА:

Соціогія. підручник за ред..Городяненка В.Г., К.:Академія, с.411-430

Соціологія. за ред. Юрій Е.В.,- 2007,- с.117-124,177-185

Доценко А. І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. – К., 1994.

Соціологія регіонів. Соціологія урбанізму / Сост. Чернова Л. Є. Дн-ск: ПДАБА, 2007.

Межевич М. Н. Структура социально-территориальная. // Энциклопедический социологический словарь. – М., 1995.

Структурні виміри сучасного суспільства Лекція 6: Територіальна структура: місто і село К.:ІС НАНУ,-2006,- с.143-161

Структурні виміри сучасного суспільства Лекція 13: Сучасні міграційні процеси К.:ІС НАНУ,-2006, с. 292-316.

Социология в вопросах и ответах. Ростов-на –Дону. 2000,с.184,226-233.

Мирошниченко Н.Н. Наш город: вчера, сегодня, завтра. Дн-к,1992

Черноушек М. Психология жизненной среды.

www. i-soc. com. ua, www.ukrstat.gov.ua

Питання до самоконтролю

1. Що вивчає соціальна екологія?

2. Поняття “життєве середовище” і його показники.

3. Взаємодія суспільства і середовища.

4. Соціально-територіальні спільноти -крітерії аналізу.

5. Соціальні проблеми села.

6. Урбанізація і її соціальні наслідки.

7. Тенденціі змін розселення при переходе к постіндустріальному суспільству.

Поиск по сайту: