|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПРОГНОЗИ на МАЙБУТНЄ РОЗХОДЯТЬСЯПесимістичний - сім'я і шлюб із неминучістю вмирають, на житті дорослих відбивається важке дитинство і психічні травми, краще забирати дітей у батьків у ранньому віці Феминістичний - одні форми сім'ї і шлюбу відмирають, інші зникають, застаріла не тільки патріархальна, але і нуклеарная сім'я з закабаленням жінки, вона «Жертва», їй не дають розвиватися і реалізовувати свій потенціал. Феминістичні організації ведуть пропагандистську, законодавчу роботу. Вони стверджують, що проблема нерівності жінок - це проблема не чоловіків, а жінок, їхньої самосвідомості й активності. Оптимістичний -сім'я відрізняється гнучкістю і стабільністю, це соціальний інститут системно утворюючий. Він змінює свої функції і форми, але цілком зникнути не може і буде існувати поки існує суспільство. Зараз вона в кризі, але це криза культури і цивілізації в цілому. Поки зберігаються функції дітородіння, інтимних відношень дорослих, нагляд за малюками, хворими і членами сім'ї, що старіють, - ці функції не виконає ніякий самий найгуманишний суспільний інститут. У альтернативних формах немає впевненості в тривалості відношень, у майбутній підтримці, немає почуття потреби, унікальності і незамінності традиційного шлюбу.
ЛІТЕРАТУРА: Соціологія. За ред.. Юрій М.Ф.,- 2007, К.: Кондор, - с.161-169 Основи загальної та галузевої соціології. Лукашевич М.П.,- К.,- с.56-71 Глазунов С. В. Соціологія сім’ї. – Дніпропетровськ, 1999. Якуба Е.А. Социология. Учебное пособие для студентов, Харьков: Издательство “Константа”, 1996. – С. 133-142. Социология под ред. Радугиных. М., 1997 или 2002. Абульханова - Славская и др. Мужчина и женщина в семье. М.,1983 Антипина Г.С. Теоретико-методологические проблемы исследования малых групп. М.,1998 Берн Э. Игры в которые играют люди…..М.,1991, разд. Семейные игры Глазунов С.В. Соціологія сім’ї.- Дн-к,- ДНУ,-1999 Земски М. Семья и личность. М., 1986 Мацковский.Социология семьи. М.,1989. Огуренко В.Н., Малахова Ж.Д. Социология малых групп.-Запорожье, ЗГУ,- 2002,-386С. Паніотто Н. Структура межличностных отношений. К.,-1975. Структурні виміри сучасного суспільства. Лекція 10 Гендер і стратифікація. Лекція 11 Гендер та інститут сім’ї.К:ІС НАНУ,-2006,с.244-291 Стрельник Е. Гендерное неравенство. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – №4. – С147-154. Питання до самоперевірки 1. Поняття ”первинна група”, ії функції та вплив на особистість. 2. Типи первинних груп, взаємодія особистість – група. 3. Сім′я як соціальний інститут і первинна група. 4. Типологія і состав сімей. 5. Криза інституту сім′і та браку у суспільстві. 6. Функції сім'ї суспільстві.Прогноз на майбутнє.
Лекція 10. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ 1. Соціалізація – механізми і чинники. Етапи життєвого шляху. 2.Особистість у соціальній системі: адаптація, ідентифікація, трансгре-сія. Соціальні теорії і типологія особистості. 3. Девіантна поведінка особистості і соціальний контроль.
Наша річна подорож підійшла до кінця. Ми вже знаємо, що «Соціальне» є результат взаємодії людей, породжений у перетинанні особистих прагнень і дій. То, що відбувається між людьми (інтерактивні зв'язки), у свою чергу детермінує особисті устремління і поводження. Матеріальні, соціокультурні, масово психічні чинники обумовлюють поведінку індивіда, у цьому виявляється вплив середовища на особистість. Існує красиве висловлення: «не середовище формує осо-бистість, а особистість шукає собі середовище, де вона може бути сама собою». Але це справедливо тільки для дорослих, чия особистість вже склалася, та й то не в повному обсязі. Не зрозуміло, відкіля ж з'явилася ця особистість,що прагне свободи і справедливості? У центрі нашої уваги буде не окремо узята особистість (психологія) і не особистість узагалі (філософія), а особистість у сус-пільстві, у системі соціальних зв'язків. Щодня кожний із нас вступає в множину контактів і відношень, є одночасно членом декількох соціальних груп і спільностей, виконуючи в них різноманітні функції і ролі. Ми виявляємо себе як особистості і взаємодіємо, впливаємо на інші особистості, а вони впливають на нас. «Розвиток особистості є результат впливу усіх, із ким вона знаходиться в прямому і непрямому спілкуванні» (К.Маркс). У процесі життя в кожного утвориться багатовекторна (багатопольова) система зв'язків і відношень, що впливає на наші слова і вчинки, задаючи систему цінностей, оцінок і навіть змінює наш характер. Е.Фромм вважав, характер не особистою рисою, а соціальним продуктом: «Соціальний характер - специфічна форма, що придає енергії людини, динамічна адаптація його потреб до визначеного способу існування даного суспільства».
Мал. 1
Можна сказати, що особистість обростає зв'язками як днище корабля черепашками і водоростями. Але як стають особистістю? Від чого залежать ії риси? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |