|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ В ХІХ СТПошуки себе і свого предмета зайняли в соціології довгий час (з 30 р.р. Х1Х ст. до к. Х1Х ст.)- перший єтап розвитку. У цей період визначився об'єкт дослідження, специфічні методи і категорії, створені перші соціологічні вчення про будову й еволюцію суспільства як цілісної системи. Засновником соціології правомірно вважається О. Конт (позитивіст). Але давайте спочатку згадаємо соціологічні ідеї К.Маркса, що є фігурою маргінальною (перехідною). Він ще не відокремлює соціологію від філософії, його теорії мають філософське забарвлення і категоріальний апарат. Заслуги К.Маркса як соціолога визнані всіма значними соціологами світу. Розглянемо найзначніші з них: 1. Матеріалістичне розуміння історії. Відповідно до вчення К.Маркса, що визначальну роль у житті суспільства грає економіка, матеріальні інтереси і стосунки. Аналогічні погляди сьогодні в США розвиває «Емеджментний матеріалізм». 2. Погляд на суспільство як систему, відбився у вченні К.Маркса про Суспільно-економічні формації як конкретно-історичні типи соціальної системи, що зміняються органічно. Система суспільних відносин створює структуру суспільства і її соціальні інститути на базі конкретного суспільного виробництва. Базис і надбудова існують об'єктивно, розвиваються і впливають на життя і свідомість окремої людини в якості умов її життєдіяльності. 3. Внутрішні об'єктивні діалектичні закони призводять до зміни суспільного ладу і до соціальних революцій. Суспільство розвивається за специфічними законами на основі діалектики матері-ального й ідеального, об'єктивного і суб'єктивного, втіленої в сус-пільній практиці. 4. Колективний характер життя індивідів. К.Маркс пішов від Робінзонади до розгляду колективного сукупного суб'єкта історичної дії: класів, націй, соціальних груп. 5. Історія є результат діяльності людей. Суб'єктивні інтереси, моти-ви й ідеали опредмечуються в об'єктивній реальності. Ідеї К.Маркса знайшли відбиток у Соціології праці і Соціології особистості (т.відчуженості і свободи). К.Маркс у «Капіталі» дослід-жував кооперацію (колективну спільну діяльність людей), а також використовував емпіричні соціологічні методи: опит і статистику при підготуванні «Капіталу» для виведення закону зубожіння мас у період початкової стадії розвитку капіталізму. Позитивна соціологія Огюста Конта. Ще не зовсім звільнився від філософської умоглядності, хоча за це боровся. Був у молодості секретарем і учнем Сен-Сімона (соціаліст-утопіст), у якого взяв ідею створення «соціальної фізики». Соціальна фізика Огюста Конта не зводить соціальні процеси до фізичних, а виражає позитивний (=науковий). Синтез ієрархії піраміди наук.
Соціологія Біологія Хімія Фізика Астрономія Математика
Соціологія базується на біології, без неї не існує, але має ще дещо понад - того, специфіку, що випливає з взаємодії людей. Крім взаємодії сучасників – Синхронічної, у суспільстві відбувається взаємодія - Діахронічна. О.Конт першим розділив «соціальну статику» (структури і зв'язки системи синхронічні) і «соціальну динаміку» (система в розвитку- діахронія). ОСНОВНИМ МЕТОДОМ СОЦІОЛОГІЇ О.Конт вважав спостереження явищ, засноване на достовірних фактах і зв'язках між ними,а не трансцедентальних причинах.Але не дав критеріїв достовірності і не визначив, що вважати соціальним фактом. О.Конту належить ідея соціального інстинкту особистості. А сім΄ю він розглядав як найпростіший цілісний елемент соціального організму. З множини сімей утворюється соціальна структура. У той же час, соціальні зв'язки і закони грають для особистості в Конта зовнішній, примусовий характер. Насамперед, у вигляді матеріальної необхідності, втіленої в таких соціальних інститутах, як промисловість, торгівля, армія і т.п. Поняття «Система» у Конта тісно пов'язане з вченням про «соціальну еволюцію».По-перше, на нього вплинула біологічна теорія еволюції, по-друге, філософське вчення про прогрес. Він вважав, що в «соціальній динаміці» головне не спроможність до реформ, а сприяння реальному благополуччю суспільства. О.Конт висунув ЗАКОН ДВОЇСТОЇ ЕВОЛЮЦІЇ: СОЦІАЛЬНОЇ І ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ. В основі їх взаємодії виникли три стадії в розвитку людств а. Самі стадії він виділяв на основі пануючого стилю мислення в ту епоху. Теологічна стадія -панування релігійної свідомості, заснованої на спонтанності віри; Метафізична стадія - переважання абстракцій раціональності сутностей, прийнятих за реальність; Позитивна стадія - наукова точна оцінка історич-ної реальності. Кожна стадія є основою специфічної соціальної організації і пронизує всі сфери громадського життя. Життя суспільства залежить від стану знання і науки, техніки, ремесла і промисловості. Критика його поглядів міститься в роботах Е.Дюркгейма, П.Сорокіна й інших соціологів більш пізнього часу. Герберт Спенсер. Інженер за освітою. У своїх роботах «Соціологія як предмет вивчення», «Основи соціології» розвивав наступні ідеї: 1. Ідея організму перенесена на суспільство. Кожний елемент суспільства, подібно біологічним органам виконує визначені функції: держава - регуляційну; виробництво -виробничу; соціальна сфера - розподільчу. Подібно біологічним, суспільні явища у своїй сукупності складають організм. Ця редукціоністська ідея надалі одержить широке розповсюдження. Дотепер такі погляди можна зустріти в теорії систем і соціології /психології організацій.
2. Соціальна організація містить систему структурних механізмів і інститутів для підтримки стабільності і нормального функціонування аналогічно кровоносній, нервовій і травлення системам організму. 3. Теорія соціальної еволюції Спенсера. Еволюція суспільства полягає в двох взаємозалежних процесах: інтеграції (об'єднання найпростіших однорідних співтовариств)і переходу від однорідності до різнорідності (внутрішнє ускладнення структури). Первинними найпростішими елементами в нього виступають «примітивні» малі суспільства, що, збільшуючись, або зливаються з іншими, переростаючи у великі феодальні князівства - провінції-королівства - імперії. Далі розпад на більш прості утворення. Таким чином, йде постійний процес об'єднання і відокремлення співтовариств у ході історії. Більш детально вивчите його погляди в підручнику. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |