Сім'я як первинна група і соціальний інститут

Існує три ознаки, що відрізняють групу від випадкового скуп-чен­ня людей:

Ø Особлива взаємодія (групова динаміка, де роль і поведінка кожного впливають на всіх і групу в цілому);

Ø Ідентифікація, почуття приналежності, що іноді демонструється зовні (формальне або неформальне членство);

Ø Приналежність в очах інших. Наприклад, при знайомстві, дізнавшись, що людина із секти крішнаїтів, або представник кримських татар, ми накладаємо на нього свої уявлення (стереотипи) про групові норми і цінності, моделі поведінку, прийняті у даніх груп.

Однак ознаки ці занадто розпливчасті, під них підходить занадто багато різних страт. Наприклад, ви - молодь, студенти, потім студенти ПДАБА, визначеного курсу, факультету, навчальної групи (формаль-ної) і плюс будь-якой неформальної групи, а в дану хвилину «потік»= аудиторія на лекції.

Згадаємо з історії соціології теорію Тарда про «юрбу» і «публіцу». Вже потому, як ви розмістилися в аудиторії, можна впізнати дуже багато про вас і неформальні групи у вашому потоці (симпатії, антипатії, нейтральність, переваги).

Двоє закоханих, троє рибалок, у вихідний ловящих поруч рибу, клуб аматорів фантастики, табір скаутів, бригада на складанні ЕОМ, - усе це приклади малих груп. Вони можуть бути формальні й неформальні.

Чарльз Кулі першим ввів поняття «Первинна група» і «Вторинна група». Ч.Кулі (1909 р.) описав модель первинної групи на прикладі сім'і, члени якої зв'язані стійкими емоційними стосункими один з одним.Пізніше соціологи поширили поняття «Первинна група» на всі малі групи, де виявляється вплив на особистість, її членів, де кожний із кожним зв'язаний міцними емоційними особистими стосункими. Тут кожний незамінний і унікальний (хоча змінюються друзі і члени неформальних груп, але вони ІНШІ і не витискають пам'ять про колишніх, не займають їхнє місце, а займають своє).

Вторинна группа- студенти ПДАБА або будівельна фірма,- дещо, створене спеціально (штучно), між її членами відсутні або не впливають на взаємодії їхні особисті стосунки. Вони створені для виконання конкретних задач. Посади змінюються (сотрудники фірми, солдати у роті). Головний критерій оцінки у стосунках -виконання своєї роботи. Особисті якості важливі і теж впливають, але опосред­ковано, у залежності від того, наскільки вони підсилюють або знижу­ють ділові якості.

Первинні групи перебувають як правило з невеликого числа осіб хочь поділяются на малі середні та велики.

Мали первинні групи (5 m 2), максимум їх 15 чоловік, де стосунки встановлюються на основі індивідуальних якостей і особливостей, де люди самі об'єдналися (природно), тому що хочуть бути разом або зайняти сумісною роботою (проект). Середні -до 25-30 люди зайняти сумісною працею або задачею:спортивна команда,взвод солдат,участок на виробництві. Вони взаємодіють, мають делові та особистосні стосунки. Велика первинна группа до 100 осіб- це може бути громадьска місцева організація, або коллектив невилокого підприємстива,мешканци сіл тощо,де люди мають почуття едности солідарні та знають кожного особисто.

Референтна (= найбільш значима) група - реально існуюча або умовна, погляди, норми і цінності якої є зразком для особистості. По них вона формує свої життєві ідеали, звіряє свої дії і думки. В неї входять люди з різних кол життяґ та коммунікацій.

У той же час вторинні групи складаються із множини первинних. На роботі, у вузі люди вступають у численні компанії, коаліції, «дружать»= дорожать один одним. Групою вони стають, якщо їхній міжособистосні стосунки досить тривалі і стійкі (декілька років). Неформальні зв'язки в колективі (людські стосунки), про які говорилося на минулій лекції, серйозно впливають на виконання професійних задач, згуртованість і стабільність колективу, що повинні враховувати керівники. Члени таких первинних груп намагаються частіше спілкуватися один з одним, жартують, охоче допомагають, спілкуються і зустрічаються поза роботою.

У Китаї, в часи культурної революції Мао Цзе Дуна, первинні групи і їхній вплив використовувался для надання політичного тиску і контролю за індивідами. «Сяо - цзи» (8-15 осіб), існували при усіх формальних колективах. Вони збиралися раз на тиждень/місяць, де кожний член групи обговорювався, каявся, викривався колективом. Це негативні приклади, але є і позитивні - групи особістосного розвитку, або групи самодопомоги або психологічної підтримки. Обговорення в групі своїх проблем, перешкод, будування Життєвих сценаріїв, планів, відпрацювання (тренінг) моделі поведінки, мислення, спілкування. Це дає стимул до виконання і реалізації, зворотній зв'язок, погляд на себе з боку.

ЧОМУ ЛЮДИ ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ У ГРУПИ? Мотивація співпричетності й участі різноманітна. Люди за допомогою групової взаємодії задовольняють свої глибинні соціальні потреби. Крім того, у групі діють біологічні і психологічні чинники. Вже вищі примати, завдяки об'єднанню в групи і внутрішньогруповим ролям: спостерігач, лідер, захисник, вихователь, суддя й ін., - підвищили мож­ли­вості виживання. При адекватному розподілі ролей підвищується ефективність групової взаємодії і кількісно, і якісно. Експерименти ленінградських соціальних психологів під кер. Ломова в 70 р.р. пока­зали, що навчання проходить легше і прочніше при об'єднанні школя­рів у підгрупи по 2-5 чоловік, підібрані за особістосними профілями.

Функції первинних груп (Н.Смелзер):

Ø Соціалізація індивідів, умикання людини в систему суспільних відносин, виховання і розвиток особистості. В групі люди переда­ють один одному свої знання, досвід, культуру. Сімейні, нав­чальні, виховні, культурні групи.

Ø Групи виникають там, де це підвищує ефективність діяльності або важко вижити, виконуючи завдання поодинці. Територіальні й інструментальні групи.

Ø Люди відчувають потребу приналежності до МИ (спільноти) група дає почуття безпеки і соціального визнання (поваги, схвалення) із боку оточуючих. Ці групи виникають стихійно або при мінімаль­ному впливі (двірські компанії, групи відпочиваючих, неформаль­ні клуби у вільний час, групи спілкування і самодопомоги й ін.) - їх називають експресивними. Чіткої градації між групами немає, вони можуть сполучити всі три позиції одночасно. Усередині інст­рументальних груп існують діади і тріади неформальних, експресивних об'єднань.

Ø Групи допомагають послабити психологічні й емоційні пере-вантаження, зняти стреси, пережити кризи і життєві травми. Експерименти Шахтера зі студентами (попереджувальна негатив­на інформація або її відсутність – “із вами будуть проводити експерименти з електрострумом” і стеження за поведінкою).

Ø Групи допомагають розвитку особистости через взаємовпливи у процесі спілкування та інтеракцій.

Ø Одна з найважливіших соціальних функцій первинних груп- здійс­нення соціального контролю за особистостями і корекція їхньої поведінки через групові механізми: комунікацію, інтеракцію з гру­повими нормами і груповий тиск при їхньому порушенні. Схва-лення або несхвалення з боку групи дуже важливе для особистості. Більш докладно про методи соціального контролю і санкції у наступній лекції.

Розвиток групи, її перетворення в колектив або команду, або розпад на множини дрібних неформальних ядер називають груповою динамікою. Вона є не тільки предметом вивчення, але й об'єктом керування з боку консультантів - соц. психологів, соціологів або керів-ника колективу.

Спочатку вивчають розмір, склад (стать, вік, освіта, етнічні і професійні пропорції) і структура: стосунки, зв'язки, число коаліцій і ін. Структура зв'язків і взаємні вибори (соціометрія) виявляє лідерів, згуртованість, координацію і субординацію. Потім методом спостере­жень або опитуваннь з'ясовується розподіл ролей (улюб­ленець пуб-ліки,ізгой,критик,новатор і ін.),групові норми і їхнє дотри­мання,участь у прийнятті рішень, система пріоритетів і ціннос­тей, санкції до нару-ши­телів групових норм, ступінь конформізму й індивідуалізму в групі.

Структура груп вивчалася (Н. Паніотто 1966-75 рр. Київ і Бейл, 1965, США). Вона може бути у вигляді ланцюжка, незв'язаних діад-тріад, колеса, коло і більш складних конфігурацій. Будується на основі взаємних виборів, статусу (положення в групі - малюнками) і частоти контактів із лідером і між неформальними групами.(також методом соціометрії)

Люди схильні відкидати усе, що не вписується у встановлені стереотипи оцінок і ролей, колишніх стосунків. Кредит довіри дуже великий «Мій син не винуватий -це погані діти його підмовили, він не здатний на таке», але і він закінчується. Раптово розпадаються сім'ї, приятельські зв'язки, вмирають театри. Тільки надзвичайні, явні і численні вчинки можуть призвести до переоцінки і переписування ролі (думки), «ярлика». Була легковажна молода людина і дивись - став серйозним керівником…….. Кожна група маєть свої групові норми та строго контролює їх виконання. Тиск, бойкот, осуд тих, хто не підтримує думки більшості, острах подібних мір приводить до конформістської* поведінки.

Способи впливу групи на особистість:

Ø Виняток із групи, спільноти (остракізм) Уілксон і Мітчл

Ø Підкріплення поведінки відповідним рольовим чеканням і навпаки (неформальний контроль).

Ø Кросбі (1975) виділяв такі форми впливу групи: Винагорода - посмішка, похвала, замилування або більш зримі нагороди: посади, премії;

Ø Покарання - незадоволені погляди, скорочення спілкування, критичні зауваження, сварка, погрози;

Ø Переконання - домовленості, роз'яснення, прохання змінити поведінку, аргументація. Наприклад, декан умовляє студента – прогульника, або під час обговорення плану колеги переконують один одного...

Приклад. Студентка спізнилася на потяг у місті, де була пересадка, у неї не було інших знайомих, крім хлопця її кращої подруги, сусідки по гуртожитку, вона в нього заночувала. Вона подзвонила їй і сказала: «Я у Сергія», не пояснюючи нічого. Коли студентка повернулася, її зустріла холодність усієї групи, бойкот із боку подруг у кімнаті, поки вони не розібралися і не помирилися.

У сучасних організаціях зрозуміли значення первинних груп і неформальних особистих стосунків. Всі співробітники збираються ра­зом на тиждень на групову динаміку з психологом або соціологом, де діляться почуттями, переживаннями, з'ясовують усе неясне і сховане. Використовують і соціометрію для вивчення стосунків усередині колективу і використанні їх у роботі.

Конфлікти можуть бути зв'язані з коаліціями або з незгодними із своїм статусом або роллю, можуть ініцюватися ззовні. Особисті конфлікти ірраціональні «Він противний, я не хочу з ним працювати, це неприємний тип». Способи рішення і поведінки в конфліктах ми вже розглядали. Наприклад, каоптація представника незадоволених (критиканів) у контролюючі органи, комісії або органи, що приймають рішення,-один голос сильно не впливає.

Інший метод - реструктуризація організації і ліквідація посади, відділу, яке цей працівник займав, можливе введення нових посад, щоб примирити конкурентів – оба на керівних постах (якщо гідні), перегляд обов'язків і окладів, щоб вирівняти стосунки і статуси, пере­ведення в інші служби або філії, можливі і звільнення ярих «руйнівників».

Поиск по сайту: