Земельна рента та її форми. Рівень земельної ренти. Ціна землі, її фактори

Земельна рента – це економічна форма реалізації земельної власності. Виділяють такі різновиди земельної ренти: диференційна, абсолютна, монопольна. Конкретною формою земельної ренти є орендна плата, яка включає ренту, процент на капіталовкладення, інші платежі.

Незалежно від форми власності на землю утворюється диференційна рента. Причиною її є монополія на землю як об’єкт господарювання. Виникнення цієї монополії означає існування відособлених виробників у системі товарно-грошових відносин, а також своєрідний синтез існуючих природних і економічних умов для утворення диференційної ренти.

Слід розрізняти дві форми диференційної ренти – першу і другу.

Перша диференційна рента є додатковим чистим доходом, який одержують в результаті продуктивнішої праці на кращих за родючістю і місцезнаходженням землях. Причиною виникнення цієї форми ренти є різниця в родючості та місцерозташуванні земель.

Друга диференційна рента виникає в результаті підвищення продуктивності землі на основі використання ефективніших засобів виробництва, тобто додаткових вкладень у землю. Цю ренту одержують не всі господарства, а лише ті, які займаються інтенсифікацією за сприятливіших умов виробництва (тобто використовують кращі землі). Господарства, які здійснюють додаткові вкладення на гірших землях, одержують не другу ренту, а раціоналізаторських доход.

Що є спільного для першої та другої диференційної ренти?

причина утворення – монополія на землю як на об’єкт господарювання.

основа виникнення – відмінність в родючості землі.

Взаємозв’язок диференційної першої та другої ренти полягає у тому, що вони засновані на використанні родючості земель. Тільки перша рента пов’язана з природною, а друга з економічною родючістю ґрунтів. Друга диференційна рента характеризує інтенсивний розвиток сільського господарства.

У країнах, де домінує приватна власність на землю і діє міжгалузева конкуренція, існує ще абсолютна рента (надлишок вартості сільськогосподарської продукції над ціною її виробництва). Абсолютна рента сплачується з усіх видів землі незалежно від її якості. Джерелом абсолютної ренти є додатковий продукт, який створюється не лише в сільському господарстві, а й в інших галузях виробництва – промисловості, торгівлі, будівництві тощо.

В країнах з різноманітними природними і кліматичними умовами крім диференційної та абсолютної ренти існує також монопольна рента. Умовами її утворення є обмеженість і невідтворюваність земель особливої якості чи певні кліматичні умови. Це виявляються в тому, що лише на даних землях, лише в даних природно-кліматичних умовах можливе виробництво сільськогосподарських культур з особливими якісними характеристиками. Оскільки виробництво такої продукції не може бути збільшене за рахунок залучення до сільськогосподарського обороту нових земель, а постійний і досить високий попит на цю продукцію не задовольняється, виникає можливість реалізувати її за монопольно високими цінами. Різниця між монопольно високою ціною продукту та економічними витратами і становитиме монопольну ренту, яка надходить у розпорядження землевласника.

Земельна рента за умов ринкової економіки виступає у формі орендної плати і процента за іпотечною заборгованістю.

Орендна плата включає ренту, процент на вкладений землевласником капітал та амортизаційні відрахування на цей капітал. Процент за іпотечною заборгованістю привласнюється банками, страховими компаніями, іншими фінансовими закладами. Їх право, як і право землевласника, на отримання ренти може продаватися, і земля в цьому разі набуває форми товару.

Ціна землі як продукту праці включає витрати на обробіток ґрунту на його покращення, тобто набуває нової якості, виступаючи вже, з одного боку,як продукт праці хлібороба, а з іншого як результат функціонування таких факторів, як капітал та підприємницькі здібності. Ціна ж землі як продукту природи – поняття ірраціональне, оскільки земля не є продуктом людської праці. Водночас вона може використовуватися як засіб виробництва і предмет праці і приносити її власникові дохід у вигляді ренти. Економічними формами землі-капіталу виступає форма позичкового процента, а землі-матері – земельна рента.

Ціна землі = Земельна рента / Норма процента * 100.

Фактично ціна землі включає грошовий еквівалент витрат власника на її покращення і величну ренти. Фактично ціна землі коливається залежно від вартості заходів щодо її поліпшення, маси ренти, норми позичкового процента, співвідношення попиту і пропонування, очікуваної політики з регулювання аграрного сектора економіки тощо.

Поиск по сайту: