|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Новітні макроекономічні показники: індекс людського розвитку, індекс економічної свободи, рівень глобалізації економіки
Серед показників, які характеризують стан справ в економіці в цілому останнім часом все частіше починають використовувати такий показник як рівень життя. Категорія „рівень життя” за рекомендацією ООН складається з таких елементів, як здоров’я, їжа, одяг, зайнятість, освіта, житло, соціальне забезпечення. В Україні та інших країнах рівень життя прийнято визначати за допомогою споживацьких бюджетів: фізіологічного, прожиткового і соціального мінімумів. До показників рівня життя відносяться: – виробництво національного продукту (ВВП/ВНП), валового національного доходу, національного доходу на душу населення; – відповідність реального споживання науково-обґрунтованим нормам; – грошові і реальні доходи на душу населення, що визначаються рівнем заробітної плати, величиною соціальних виплат і пільг, рівнем податків, індексом споживчих цін, рівнем інфляції; – забезпеченість житлом; – кількість безкоштовних соціальних послуг (освіта, охорона здоров’я, культурне, побутове і комунальне обслуговування); – структура витрат населення; – рівень безробіття – середня тривалість життя; – рівень освіченості населення; – кількість вільного часу та ін. Як бачимо, кількість показників достатньо велика. Тому, в 1990 р. група дослідників Програми розвитку ООН запропонувала показник, що є спробою комплексної оцінки людського прогресу – індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). При підрахунку ІРЛП враховують три види показників: – середня тривалість майбутнього життя при народженні; – рівень освіти як сукупність двох величин – рівня грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупної частки тих, хто навчається (1/3 індексу); – рівень життя, що оцінюється через ВВП на одного жителя. ІРЛП є середнім від індексів цих показників. Кожен з індексів розраховується за наступним принципом:
x -індекс = ; де min (x) і max (x) – максимальні і мінімальні значення відповідного показника х.
Індекс тривалості життя = , де LE – середня тривалість життя.
Індекс освіти = ; Індекс грамотності дорослого населення (ALI)= , де ALR – грамотність дорослого населення у відсотках;
Індекс сукупної частки тих, хто навчається (GEI) = , де CGER – сукупна частка, тих навчається. Враховуються усі, хто охоплений трьома ступенями освіти (початкової, середньої та вищої).
Індекс рівня життя = , де GDPpc – ВВП на одного жителя при паритеті купівельної спроможності в доларах США. Вважається, що країни з ІРЛП менше 0,5 мають низький рівень розвитку; 0,5-0,8 – середній; вище 0,8 – високий рівень розвитку. Альтернативним до ІРЛП є показник бідності. Іншим сучасним макроекономічним показником є індекс економічної свободи (ІЕС). Цей показник враховує десять чинників, що відображають міру втручання держави в економічні процеси: - торговельна політика держави (рівень тарифів, нетарифні бар’єри, рівень корупції серед митних органів); - податкова політика (величина оподаткування найвищих і середніх доходів громадян та прибутку корпорацій); - втручання держави в економіку (частка витрат на утримання державних органів в ВВП, частка державної власності, наслідки економічної політики); - грошова політика (рівень інфляції); - потоки капіталів та іноземних інвестицій (законодавство про іноземні інвестиції, наявність бар’єрів по відношенню до іноземної власності та діяльності іноземних компаній, наявність дозволу на землеволодіння іноземцями, політика щодо реінвестування закордон); - банківська справа (частка державної власності в банківській сфері, бар’єри щодо діяльності іноземних банків, свободи у наданні всіх фінансових послуг); - контроль за рівнем цін та заробітної плати; - право власності (державна політика стосовно захисту прав власності); - державне регулювання економіки (ліцензійна політика, дозвільна політика, політика захисту довкілля); - чорний ринок. Кожний з названих чинників включає певну кількість змінних (біля 50), та оцінюється в балах від 1 до 5. Потім виводиться середньозважена оцінка. Чим нижчий загальний бал тим вищий рівень економічної свободи. Наступний сучасний макроекономічний показник – рівень глобалізації економіки. Він розраховується за чотирма наступними складовими: - рівень економічної інтеграції; - персональні контакти; - телекомунікаційні технології; - участь країни в діяльності міжнародних організацій та міжнародних зв’язках. Чим вищі загальні показники – тим значиміша участь держави в процесах глобалізації.
Використана і рекомендована література
1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 638 с. 2. Круш П.В., Тульчинський С.О. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с. 3. Лугін О.Є., Фомішин С.В., Статистика національної економіки та світового господарства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2006. 4. Мельникова В.І., Климова А.І., Макроекономіка: Навч. посібник. – 2-е вид. випр. і доп. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 400 с. 5. Савченко А.Г., Пухтаєнко Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с. 6. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Изд-во “Питер”», 2000. – 448 с.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |