АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Новітні макроекономічні показники: індекс людського розвитку, індекс економічної свободи, рівень глобалізації економіки

Читайте также:
  1. Адміністративно-командна система (АКС) – спосіб економічної ор-
  2. Аналіз ринку металів в умовах світової економічної кризи
  3. Базовий рівень підготовки
  4. Бердичівський коледж промисловості, економіки та права
  5. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
  6. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  7. Взаємозв'язок політики й економіки
  8. Види сукупного економічного потенціалу національної економіки
  9. Визначальні риси традиційної (натуральної) економіки
  10. Визначення порівняльної економічної ефективності капіталовкладень
  11. Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій.
  12. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку.

 

Серед показників, які характеризують стан справ в економіці в цілому останнім часом все частіше починають використовувати такий показник як рівень життя.

Категорія „рівень життя” за рекомендацією ООН складається з таких елементів, як здоров’я, їжа, одяг, зайнятість, освіта, житло, соціальне забезпечення. В Україні та інших країнах рівень життя прийнято визначати за допомогою споживацьких бюджетів: фізіологічного, прожиткового і соціального мінімумів.

До показників рівня життя відносяться:

– виробництво національного продукту (ВВП/ВНП), валового національного доходу, національного доходу на душу населення;

– відповідність реального споживання науково-обґрунтованим нормам;

– грошові і реальні доходи на душу населення, що визначаються рівнем заробітної плати, величиною соціальних виплат і пільг, рівнем податків, індексом споживчих цін, рівнем інфляції;

– забезпеченість житлом;

– кількість безкоштовних соціальних послуг (освіта, охорона здоров’я, культурне, побутове і комунальне обслуговування);

– структура витрат населення;

– рівень безробіття

– середня тривалість життя;

– рівень освіченості населення;

– кількість вільного часу та ін.

Як бачимо, кількість показників достатньо велика. Тому, в 1990 р. група дослідників Програми розвитку ООН запропонувала показник, що є спробою комплексної оцінки людського прогресу – індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). При підрахунку ІРЛП враховують три види показників:

– середня тривалість майбутнього життя при народженні;

– рівень освіти як сукупність двох величин – рівня грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупної частки тих, хто навчається (1/3 індексу);

– рівень життя, що оцінюється через ВВП на одного жителя.

ІРЛП є середнім від індексів цих показників. Кожен з індексів розраховується за наступним принципом:

 

x -індекс = ;

де min (x) і max (x) – максимальні і мінімальні значення відповідного показника х.

 

Індекс тривалості життя = ,

де LE – середня тривалість життя.

 

Індекс освіти = ;

Індекс грамотності дорослого населення (ALI)= ,

де ALR – грамотність дорослого населення у відсотках;

Індекс сукупної частки тих, хто навчається (GEI) = ,

де CGER – сукупна частка, тих навчається. Враховуються усі, хто охоплений трьома ступенями освіти (початкової, середньої та вищої).

 

Індекс рівня життя = ,

де GDPpc – ВВП на одного жителя при паритеті купівельної спроможності в доларах США.

Вважається, що країни з ІРЛП менше 0,5 мають низький рівень розвитку; 0,5-0,8 – середній; вище 0,8 – високий рівень розвитку.

Альтернативним до ІРЛП є показник бідності.

Іншим сучасним макроекономічним показником є індекс економічної свободи (ІЕС). Цей показник враховує десять чинників, що відображають міру втручання держави в економічні процеси:

- торговельна політика держави (рівень тарифів, нетарифні бар’єри, рівень корупції серед митних органів);

- податкова політика (величина оподаткування найвищих і середніх доходів громадян та прибутку корпорацій);

- втручання держави в економіку (частка витрат на утримання державних органів в ВВП, частка державної власності, наслідки економічної політики);

- грошова політика (рівень інфляції);

- потоки капіталів та іноземних інвестицій (законодавство про іноземні інвестиції, наявність бар’єрів по відношенню до іноземної власності та діяльності іноземних компаній, наявність дозволу на землеволодіння іноземцями, політика щодо реінвестування закордон);

- банківська справа (частка державної власності в банківській сфері, бар’єри щодо діяльності іноземних банків, свободи у наданні всіх фінансових послуг);

- контроль за рівнем цін та заробітної плати;

- право власності (державна політика стосовно захисту прав власності);

- державне регулювання економіки (ліцензійна політика, дозвільна політика, політика захисту довкілля);

- чорний ринок.

Кожний з названих чинників включає певну кількість змінних (біля 50), та оцінюється в балах від 1 до 5. Потім виводиться середньозважена оцінка. Чим нижчий загальний бал тим вищий рівень економічної свободи.

Наступний сучасний макроекономічний показник – рівень глобалізації економіки. Він розраховується за чотирма наступними складовими:

- рівень економічної інтеграції;

- персональні контакти;

- телекомунікаційні технології;

- участь країни в діяльності міжнародних організацій та міжнародних зв’язках.

Чим вищі загальні показники – тим значиміша участь держави в процесах глобалізації.

 

Використана і рекомендована література

 

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 638 с.

2. Круш П.В., Тульчинський С.О. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.

3. Лугін О.Є., Фомішин С.В., Статистика національної економіки та світового господарства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2006.

4. Мельникова В.І., Климова А.І., Макроекономіка: Навч. посібник. – 2-е вид. випр. і доп. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 400 с.

5. Савченко А.Г., Пухтаєнко Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.

6. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Изд-во “Питер”», 2000. – 448 с.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)