АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначальні риси традиційної (натуральної) економіки

Читайте также:
  1. Бердичівський коледж промисловості, економіки та права
  2. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
  3. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  4. Взаємозв'язок політики й економіки
  5. Види сукупного економічного потенціалу національної економіки
  6. Визначальні категоріальні характеристики світу
  7. ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ «ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»
  8. Вплив інвестицій на зростання національної економіки. Модель макроекономічного мультиплікатора
  9. Вплив корупції на функціонування економіки.
  10. Галузева і міжгалузева структура національної економіки
  11. Глобалізація економіки: позитивні та негативні наслідки.

• натуральна форма виробництва;

• переважно общинна власність на засоби виробництва;

• нерозвинений поділ праці;

• патріархальна, родоплемінна організація суспільного життя;

• визначальна роль природних ресурсів, переважання

ручної праці;

• безпосередній зв'язок виробництва та споживання, пе­реважно зрівняльний розподіл виробленого продукту.

Визначальні риси централізованої (планової, тоталітарної, командно-адміністративної) економічної системи

• товарна форма виробництва;

• державна власність на засоби виробництва;

• розвинена система суспільного поділу праці;

• продуктивні сили індустріального типу;

• відсутність вільного підприємництва, придушення

ринкових відносин;

• жорстке державне керівництво економікою на основі

директивного плану або планових нормативів.

Основні ознаки ринкової економічної системи:

• товарна форма виробництва;

• приватна власність як основа вільного підприємництва
та вільної конкуренції;

• розвинена система суспільного поділу праці;

• продуктивні сили індустріального типу;

• ринок як система саморегулювання економіки на осно­ві об'єктивного зіставлення попиту і пропозиції, як механізм ці­ноутворення.

Визначальні риси соціально орієнтованої (регульованої) ринкової економічної системи:

• товарна форма виробництва;

• багатоукладність економіки і змішана власність на за­соби виробництва;

• розвинена система суспільного поділу праці;

• продуктивні сили постіндустріального типу;

• антимонопольне регулювання та стимулювання недос­коналої конкуренції;

• економічний механізм, побудований на взаємодії віль­ного і державного регулювання;

• соціальний захист населення.

Особливу роль у сучасну епоху має перехідна економіка, тобто економіка, яка знаходиться у стані докорінних змін, пере­ходу від одного стану до іншого; інакше кажучи - від однієї економічної системи до іншої.

Питання 2. Цивілізаційний та формаційні підходи.

При опрацюванні цього питання слід звернути увагу на характеристику економічних систем з погляду цивілізаційного підходу, розкрити суть цього підходу.

Література: 1, с. 116 - 118; 4, с. 56 - 59.

У межах економічної системи люди вступають у подвійні відносини: ставлення до природи в процесі праці та взаємини між собою щодо привласнення створених благ.

Ставлення людей до природи, їх взаємодія є змістом про­дуктивних сил.

Із понад трьох мільйонів років з часів виникнення пер­віснообщинного ладу лише близько 10 тис. останніх років три-нас активне втручання людини в природу. Це зумовлено висна­женням природних ресурсів і переходом від привласнювального (збирального) господарства (коли основним видом діяльності людини було збирання плодів, полювання на диких звірів та ін.) ДО відтворювального господарства (або до виробничої економі­ки) - землеробства і скотарства.

Матеріальною основою такого переходу було вдоскона­лення оброблених камінних знарядь праці, поява дерев'яних мо­тик, рала та навіть окремих мідних знарядь праці. Цей перехід отримав назву неолітичної революції, яка була першою в світі технологічною революцією, що знаменувала перехід людства від етапу варварства до етапу цивілізації, зокрема до аграрної цивілізації.

Такий перехід означав значний "стрибок" у зростанні продуктивності праці, свідченням чого стало постійне виробни­цтво додаткового продукту, поява постійного обміну (внаслідок першого крупного суспільного поділу праці - відокремлення скотарства від землеробства). Щодо місця людини (основної продуктивної сили) у виробництві, то вона займалася лише руч­ною працею.

Аграрна цивілізація існувала до кінця XVIII - початку XIX ст., тобто до початку розгортання промислової революції, яка посилила активну взаємодію людини з природою. її наслід­ком стала поява індустріального суспільства, матеріальною ос­новою якого є система машин, механізація виробничих процесів. Проте на перших етапах існування індустріального суспільства ще переважала м'язова сила людини. Так, у першій половині ХІХ ст. на м'язову силу людини і свійських тварин припадало майже 96 % усієї енергії, яка вироблялась та споживалась на Зе­млі. На наступних стадіях розвитку індустріального суспільства, особливо на завершальній (друга половина 30-х - перша поло­вина 50-х років XX ст.), його матеріальною основою стає комплексна механізація. Значно поглиблюється суспільний поділ праці, зростають професійно-освітній рівень працівників, їх потреби тощо. Переважає в цей період машинна праця.

Наступним етапом розвитку економічної системи щодо критерію продуктивних сил, насамперед засобів праці, є постіндустріальне суспільство. Початок цьому суспільству поклала науково-технічна революція, яка розгорнулась з 50-х років ХХ століття. Його матеріальною основою є автоматизація виробництва, внаслідок якої людина виходить з безпосереднього процесу виробництва та починає контролювати його, займається здебільшого творчою працею. Автомати, крім суто виконавчих функцій, дедалі більше виконують функції управління і контро­лю.

Для постіндустріального суспільства характерні також радикальне зменшення кількості працездатного населення в промисловості й аграрній сфері (до 25 %) та всебічний розвиток науки, сфери послуг, формування всебічно розвиненої людини (насамперед людини-працівника).

Якщо в розвинутих країнах світу активно розбудовується постіндустріальне суспільство, то в Україні переважає індустрі­альний тип суспільства із значною часткою аграрного сектору. Свідченням цього є те, що в народному господарстві понад 40 % працівників зайнято ручною працею.

Наведена класифікація економічних систем відповідає вимогам цивілізаційного підходу в економічній теорії.

Питання 3. Формаційний підхід

При опрацюванні цього питання слід звернути увагу на суть формаційного підходу, причини його заперечення.

Література: 1, с. 112 - 114,118 - 120; 4, с. 59 - 63.

Формаційний підхід пояснює перехід від менш розвину­тої економічної системи до більш розвинутої насамперед еконо­мічними чинниками (розвитком продуктивних сил, їх взаємо­дією з виробничими відносинами, дією економічних законів, пе­редусім закону адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил) та вважає політичні, право­ві, національні й інші фактори другорядними. Водночас вокре­мий період вони можуть бути визначальними, здійснюють зво­ротний вплив на економіку. Цивілізаційний підхід заперечує та­ку роль економічних чинників, вважає їх рівнозначними полі­тичним та ін.

 

Питання 3. Проблеми економічного вибору в різнихекономічних системах.

При опрацюванні даного питання потрібно звернути ува­гу на виробничі можливості економічних систем, вирішення проблеми економічного вибору.

Література: 3, с. 35 - 38.

Виробничі можливості економічної системи обмежені рідкісністю ресурсів виробництва, їх рідкісність із розвитком суспільства, як правило, зростає. Це зумовлено тим, що вичер­пуються невідтворювані ресурси, водночас економічні потреби розширюються і зростають. Перед суспільством постає пробле­ма економічного вибору. Вона стає основною проблемою ефек­тивного функціонування економічної системи.

Відображенням проблеми економічного вибору є поста­новка трьох основних питань економіки:

1) Що виробляти? Які з можливих товарів та послуг ма­ють вироблятись даною економічною системою і протягом яко­го часу?

2) Як виробляти? За якої комбінації виробничих факто­
рів, з використанням якої технології та організації виробництва
повинні створюватись обрані товари і послуги?

3) Для кого виробляти? Хто буде купувати створені про­дукти, оплачувати їх, здобувати від цього користь? Яким буде
дохід нації від виробництва цих товарів та послуг?

У різних економічних системах використовують різні способи вирішення цих трьох проблем організації економіки.

В економіці, яка ґрунтується на приватній власності, економічними ресурсами та виробленими продуктами володіють здебільшого приватні особи й фірми, які їм належать. Проте в усіх країнах переважно з приватною власністю держава володіє значними активами, що включають землю, ліси, транспортну мережу, житло тощо. В економіці з державною власністю усі економічні ресурси належать державі. Прикладом такої еконо­міки був СРСР.

Методичні рекомендації для самостійної роботи №5


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)