|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
НерівностіНерівність розподілу доходів властива усім країнам незалежно від типу їх економічної системи. У ринковій економіці найзагальнішою причиною нерівного розподілу доходу є ринковий механізм. Проте існують й інші, конкретніші причини: • відмінності у здібностях людей; • рівні освіти й професійної підготовки працівників; • професійні смаки та схильність людей до ризику; • володіння власністю; • талан; • зв'язки; • дискримінація та ін. Величина національного доходу країни також впливає на його розподіл. Якщо країна багата, це сприяє зростанню подушного рівня доходу, а відтак зменшується ступінь нерівності в розподілі доходів. Проте ця закономірність нестійка, про що свідчать дані таблиці. Розподіл доходу в окремих країнах, %
Ця закономірність притаманна, наприклад, Мексиці та Бразилії, в яких порівняно невисокий рівень подушного доходу і значна нерівність розподілу доходів. Однак вона не спостерігається в Китаї, який у таблиці розташований між країнами з високим рівнем подушного доходу, хоча сам такого рівня не досягнув. Сучасне суспільство має шукати й знаходити компроміс між зрівнюванням доходів та ефективністю економіки. Якщо вона надто велику частину національного доходу перерозподілятиме на користь бідних, це пригнічуватиме економічні стимули, звужуватиме обсяг національного доходу. З іншого боку, посилення нерівності, коли держава не втручається у розподіл національного доходу, породжує низку складних проблем. Головна серед них - це зубожіння частини населення і збагачення невеликої кількості сімей. Така поляризація суспільства посилює його соціальну та політичну нестабільність. Багатьох людей хвилює не стільки загальне питання розподілу доходу, скільки конкретні проблеми бідності. Розрізняють певні рівні бідності - бідність країни загалом і бідність окремих її комірок - громадян чи сімей. Країна є бідною, якщо,її подушний дохід низький порівняно з іншими країнами. Водночас у такій країні окремі родини можуть привласнювати величезні доходи, неосяжно нагромаджувати особисте майно. Країна є багатою, якщо її подушний національний дохід високий порівняно з іншими країнами. Проте в такій країні значна частина населення може бідувати, ледь зводити кінці з кінцями. Бідність не піддається точному визначенню. Однак можна сказати, що людина або окрема сім'я бідує, коли у неї бракує коштів для задоволення елементарних потреб. Цей загальний принцип у кожній країні конкретизують за допомогою визначення офіційної межі бідності. Питання 3. Крива Лоуренса. Рівень добробуту населення Розподіл доходів між домогосподарствами називається родинним, або сімейним, розподілом доходів. В економіці використовують кілька методик для аналізу родинного розподілу доходу. Найчастіше для виявлення ступеня рівномірності розподілу доходу загальну кількість сімей (100 %) ділять на п'ять рівних за чисельністю груп, тобто кожна група включає 20 % населення. Для кожної групи обчислюють її частку в особистому доході за відповідний рік. Інформація, яку дають подібні таблиці, свідчить про те, наскільки нерівномірно розподіляється сукупний особистий дохід у певній країні. Наприклад, якби дохід розподілявся порівну між усіма сім'ями України, тоді кожна їх п'ята частина отримувала б 20 % цього доходу, 40 % сімей - 40 % доходу й т.д. Таку ситуацію графічно зображають бісектрисою. Інший крайній випадок спостерігався б тоді, коли в країні майже весь дохід привласнювали б кілька дуже багатих родин, а решта населення ледве животіла. Реальна економіка зазвичай перебуває між цими двома крайніми випадками. Ступінь нерівності розподілу доходів між домогосподарствами часто ілюструють за допомогою кривої Лоуренса. її будують так: по горизонталі відкладають п'ять груп сімей, кожна з яких включає 20 % населення; по ^вертикалі - частку кожної групи сімей у сукупному особистому доході. Крива Лоуренса характеризує ступінь нерівності розподілу доходу. Чим ближче вона розміщена до бісектриси, тим вищий ступінь рівності доходу і навпаки. Крива Лоуренса Відсоток доходу Відсоток сімей 1. Методичні рекомендації для самостійної роботи №11. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |