|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ціноутворення на фактори виробництва і доходи. Їх властивостіАдаптація економіки до ринкових умов господарювання здійснюється небезболісно. У більшості країн,де закінчився чи продовжується перехідний період, спостерігаються такі явища в економіці як спад виробництва, розбалансованість фінансової системи, високі темпи інфляції. Проміжним результатом трансформаційних процесів і умовою виробничої стабільності і подальшого економічного росту виступає фінансова стабілізація перехідної економіки. Повільна динаміка загального рівня цін як один із проявів фінансової стабільності створює сприятливі умови не тільки для успішного протікання економічних процесів у сфері виробництва, але також у монетарній і бюджетній сферах. Це обумовлено, по-перше, економічною природою ціни, що функціонує на грані товарного і фінансового ринків і забезпечує їхню взаємодію. По-друге, тривалий незначний ріст товарних цін є стимулом економічного підйому. По-третє структура ціни на макрорівні як співвідношення прибутку та витрат відображає в агрегативному стані пропорції суспільного відтворення і проектує ефективність виробництва на макрорівень. Звичайно, ціна як грошове вираження втілених у товарі витрат факторів виробництва піддається монетарному впливу і цілком може бути об'єктом грошово-кредитного регулювання. Однак останнього часто виявляється недостатньо для підтримки цінової стабільності. Тому одночасно з державним регулюванням досягнення цінової стабільності забезпечується безперебійністю дії ринкового механізму саморегулювання цін. Економічне середовище, що у перехідний період поступово еволюціонують у напрямку до ринкових умов господарювання, водить у дію закон попиту та пропозиції,під впливом якого формуються рівноважні ціни. У сучасних умовах вільно конкурентних товарних ринків, де на повну силу могло проявитися вільне ціноутворення, майже не залишилося. Вплив на структуру галузевих ринків і відповідну цінову ситуацію можуть здійснити малі підприємства і кооперативи продовольчого напрямку. Негативно діє на рівноважне ціноутворення такий феномен ринкової економіки як монопсонія. Але крім цього причини цінового розриву криються у високій конкуренції виробників. У залежності від особливостей товару, розміру і потужності підприємства, його мети, для розрахунку ціни можуть бути використані різні методи. При виборі методу необхідно враховувати як внутрішні обмеження, так і зовнішні. Розрахунок ціни на товар припускає виконання ряду послідовних етапів у діяльності економіста за цінами: 1. Установлення цілей і задач ціноутворення. 2. Установлення попиту. 3. Оцінка витрат виробництва. 4. Аналіз цін і якості товарів-конкурентів. 5. Вибір методу ціноутворення. 6. Розрахунок відпускної ціни. 7. Облік додаткових факторів. 8. Установлення кінцевої ціни. Усі методи ціноутворення можуть бути об'єднані в три великі групи: витратні, ринкові і економетрічні. Деякі фахівці вважають, що рівень попиту може бути єдиним фактором, який варто враховувати при встановленні ціни. У деяких галузях, де кілька компаній ведуть серйозну конкуренцію за одержання повного контракту, використовується метод "запечатаного конверта",чи трендового ціноутворення. Використання цього методу найбільше привабливо для тих підприємств, що бажають випливати за лідером. Підприємства часто змушені проектувати й освоювати виробництво такої продукції, що не заміняє раніше освоєну, а доповнює чи розширює вже існуючий параметричний ряд продукції. Існує ряд методів побудови цін на нову продукцію в залежності від рівня її споживчих якостей з урахуванням нормативів витрат на одиницю параметра. Такі методи одержали назву нормативно-параметричних. До їхнього числа відносяться наступні методи: -метод питомих показників, -метод регресійного аналізу, -баловий метод, -агрегативный метод.
Методи цінового регулювання:
Методи встановлення цін і ціноутворення є важливим елементом для успішної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Для установлення вдалої, правильної ціни підприємцям необхідно враховувати як економічний стан країни. Так і власне положення в ньому,необхідно мати через який попит існує на товар, як держава впливає на ціноутворення і багато інших факторів. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |