Визначення порівняльної економічної ефективності капіталовкладень

Капітальні вкладення в підприємство, галузь і зрештою в народне господарство - це виражені в грошовій формі одноразові витрати, направлені на створення нових або реконструкцію основних фондів, що діють, і поповнення оборотних коштів.

Пройшовши сферу капітального будівництва, капітальні вкладення (реальні інвестиції) в значній своїй частині (до 90—95%) перетворюються на виробничі фонди, збільшуючи або оновлюючи виробничі потужності підприємств і створюючи фінансові і матеріальні передумови для підвищення технічного рівня виробництва і його ефективності.

Основний показник економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки в два останні десятиліття радянського періоду (1970—1980-і рр.) - показник приведених витрат. Приведені витрати в цих умовах були конкретизацією глобального критерію - економії суспільно необхідних витрат праці — і були в цьому сенсі виразом загальнодержавної стратегічної установки на економію витрат, у тому числі і в першу чергу — витрат інвестиційного характеру. Приведені витрати, виходячи з цієї установки, забезпечували вибір найбільш прийнятного варіанту рішення конкретної господарської задачі, власна значущість якої встановлювалася на підставі інших підходів в рамках централізованого планування.

Приведені витрати є річною сумою поточних витрат, збільшеною на нормативну річну величину погашення капітальних вкладень (за рахунок отримуваного завдяки цим вкладенням додаткового прибутку) по альтернативних варіантах рішення поставленої господарської задачі, причому кращим з варіантів визнається той, який має мінімальний рівень приведених витрат [20].

Показник приведених витрат визначається по формулі (17. 12):

(17.12)

– приведені витрати на одиницю продукції (роботи), грн.;

– собівартість одиниці продукції (роботи), грн.;

– питомі капітальні вкладення до виробничих фондів, грн.;

– коефіцієнт порівняльної економічної ефективності, рівний прийнятною для учасника інвестиційного процесу нормі чистого доходу на капітал.

Потрібно відзначити, що в національної економіки, яка розвивається стабільно і з низькими темпами інфляції, значення коефіцієнта невелике, що забезпечує будівельним організаціям вигідні умови для здійснення капіталовкладень. У СРСР нормативний коефіцієнт ефективності складав 0,15. У сучасних умовах розвитку значення даного коефіцієнта буде значно вище, оскільки не створені задовільні умови для довгострокового інвестування.

В даний час найбільше застосування отримали методи дисконтування.

Поиск по сайту: