Прибуток будівельної організації і його оподаткування

Реалізація продукції (робіт, послуг) є основним джерелом прибутку будівельної організації і одним з важливих показників, який планується будівельною організацією. Засоби, які поступають на розрахунковий рахунок будівельної організації за реалізовану будівельну продукцію, називаються виручкою від реалізації.

Реалізацію продукції будівельна організація здійснює шляхом здачі замовнику готових об'єктів або робіт, або продажу споживачам за договірною ціною. Частина отриманого прибутку перераховується до держбюджету у вигляді ПДВ і податку на акциз.

Окрім прибутку від реалізації, результати діяльності будівельної організації оцінюються по валовому і чистому прибутку.

З виручки від реалізації будівельної продукції вилучається сума виробничих витрат. Частина, яка залишається, – це чиста продукція або валовий прибуток.

Валовий прибуток - це різниця між прибутком і витратами будівельної організації до сплати податків.

Чистий прибуток – це залишок після сплати з валового прибутку встановлених законом податків (податок на прибуток, ПДВ, акцизний збір, податок на майно, відсотки за кредит банку). Чистий прибуток будівельна організація витрачає на власні потреби.

Зважаючи на складність і тривалість робіт між підрядною організацією і замовником полягають, як правило, договори, які носять довгостроковий характер.

Законом про податок на прибуток операції по довгострокових договорах (контрактах) віднесені до операцій особливого вигляду. Платник податків може самостійно вибрати особливий порядок оподаткування на прибуток результатів діяльності по таких довгострокових договорах.

Планована тривалість договору (для цілей оподаткувань) складає не менше 9 місяців.

Відповідно до вказаного вище закону виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку з виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оцінний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається по формулі 11.1.:

(11.1)

де - оціночний коефіцієнт;

- сума фактичних витрат, сплачених (понесених) виконавцем в звітному періоді;

- сума загальних витрат, які плануються виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту).

Валовий дохід виконавця в звітному періоді визначається по формулі 11.2:

(11.2)

де - валовий дохід виконавця в звітному періоді;

- загальнодоговірна ціна довгострокового договору (без включення суми ПДВ).

Рішення щодо вибору довгострокових договорів (контрактів), по яких застосовуватиметься особливий порядок оподаткування, затверджується розпорядливим документом (наказом) керівника підприємства.

В цілях оподаткування суми авансів або передоплати, отримані виконавцем довгострокового договору, включаються до складу валового доходу такого виконавця, виключно в межах сум, визначених по формулі 11.2.

Відзначимо, що навіть якщо передоплати не буде взагалі, валові доходи все одно підлягають збільшенню на розрахункову величину. Тому для виконавців договорів, по яких як умова договору передбачається оплата після передачі робіт, переходити на особливий порядок оподаткування невигідно. В даному випадку ситуація зворотна – реальних доходів немає, а валові доходи звітного періоду незалежно від цього необхідно збільшувати.

Таким чином, оподаткування прибутку будівельних підприємств має свої особливості і недоліки, які необхідно враховувати в діяльності організації.

Кошторисний прибуток визначається з використанням:

- загальногалузевих нормативів;

- нормативів за видами будівельних і монтажних робіт;

- індивідуальних норм.

Рішення з вибору варіанта нарахування прибутку обирається замовником і підрядником на рівноправній основі.

Розрахунок індивідуальної норми кошторисного прибутку здійснюється за формулою:

(11.3)

де П_п – розмір прибутку, який визначений згідно з розрахунком підрядної організації;

В – величина коштів на оплату праці (у складі прямих витрат).

При складанні локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) нарахування кошторисного прибутку здійснюється наприкінці кошторису, а при формуванні по розділам – наприкінці кожного розділу і в цілому по кошторисному розрахунку (кошторису).

При визначенні кошторисної вартості ремонтно-будівельної продукції в поточному рівні цін розмір кошторисного прибутку визначається за формулою:

(11.4)

На стадії «робоча документація»:

(11.5)

де В – величина коштів на оплату праці працівників-будівельників і механізаторів, що враховується у складі прямих витрат локального кошторисного розрахунку (кошторису);

Н_з – загальногалузевий норматив кошторисного прибутку у відсотках до фонду оплату праці;

Н_нкп – норма кошторисного прибутку по і-му виду будівельно-монтажних робіт у %.

При застосуванні базисно-індексного методу розмір кошторисного прибутку визначається по формулі:

(11.6)

На стадії «робоча програма»:

(11.7)

де В_б – величина коштів на оплату праці працівників-будівельників і механізаторів, що враховується у складі прямих витрат локального кошторисного розрахунку (кошторису), складеного у кошторисних нормативах і цінах базисного рівня;

В_сі та В_мі – сумарні по і-му виду робіт кошторисні величини оплати праці робітників-будівельників і механізаторів;

І_оп – індекс поточного рівня коштів на оплату праці в будівництві у відношенні до основної заробітної плани робітників у кошторисних нормах і цінах базисного рівня.

Поиск по сайту: