Основне про ліцензування будівельної діяльності

Будівельна діяльність є багатогранним і трудомістким процесом у сфері здійснення господарської діяльності підприємств України і пов'язана з можливістю спричинення шкоди здоров'ю і життю людей, з експлуатацією джерел підвищеної небезпеки, з використанням матеріалів небезпечного характеру. Такий вид діяльності вимагає особливого дотримання протипожежних правил, санітарних гігієнічних норм. Будь-які будівельні конструкції потенційно є джерелом небезпеки для життя людей. Тому важливо, щоб будівельна діяльність здійснювалася компетентними особами, які могли б звести до мінімуму її можливі негативні наслідки, а також знали і дотримували науково обґрунтовані, норми і правила в цій сфері.

Саме за допомогою ліцензування як засоби державного регулювання сфери господарювання встановлюються кваліфікаційні вимоги до одержувача ліцензії, зокрема до працівників юридичної особи або підприємця – фізичної особи, а також інші необхідні вимоги для відповідної діяльності.

Згідно ст. 91 ГК юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після отримання на них спеціального дозволу (ліцензії).

Основним нормативним актом, регулюючим питання ліцензування в Україні, є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III, із змінами і доповненнями (далі – Закон про ліцензування).

Так, в ст. 3 Закони про ліцензування вказано наступне:

«Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

забезпечення рівності прав, законних інтересів всіх суб'єктів господарювання;

захист прав, законних інтересів, життя і здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища і забезпечення безпеки держави;

встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;

встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню».

Відповідно до п.п. 30 ст. 9 Закону про ліцензування будівельна діяльність (дослідницькі і проектні роботи для будівництва, зведення несучих і захищаючих конструкцій, будівництво і монтаж інженерних і транспортних мереж) відноситься до ліцензійних умов.

Спеціально уповноваженим органом по питаннях ліцензування є департамент Держпідприємництва, на який покладені відповідні завдання у сфері ліцензування. Це право закріплене в Указі Президента України «Питання державного комітету України по питаннях регуляторної політики і підприємництва» від 25.05.2000 р. № 721/2000, із змінами і доповненнями.

Органи, що видають ліцензії для здійснення будівельної діяльності, визначені в ухвалі Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р., із змінами і доповненнями (далі – перелік № 1698).

Класифікаційні вимоги до фізичних осіб, що беруть участь у будівельній діяльності, організаційні, технологічні і інші вимоги здійснення будівельної діяльності встановлені в Ліцензійних умовах здійснення будівельної діяльності (дослідницькі і проектні роботи для будівництва, зведення несучих і захищаючих конструкцій, будівництво і монтаж інженерних транспортних мереж), затверджених сумісним наказом Держпідприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 13.09.2001 р. № 112/182 (далі – Ліцензійні умови № 112).

Вичерпний перелік видів робіт в будівельній діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначений в доповненні до п. 1.3 Ліцензійних умов № 112.

У питаннях ліцензування будівельної діяльності представлена інформація про види діяльності, які не відносяться до будівельної, проте тісно пов'язані з нею і для здійснення яких також слід мати ліцензію.

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні і фізичні особи - підприємці) можуть здійснювати будівельну діяльність самостійно або шляхом найму фахівців (як за трудовим, так і за цивільно-правовим договором). При цьому такі підприємства і підприємці повинні дотримуватись вимог (в т.ч. кваліфікаційних), які вказані в Ліцензійних умовах № 112, Державних будівельних нормах й інших нормативних документах, що регламентують будівельну діяльність (ст. 8 Закону про ліцензування).

Підприємству, яке є генеральним підрядником, але безпосередньо не виконує дослідницькі, проектні роботи для будівництва, зведення несучих і захищаючих конструкцій, будівництво і монтаж інженерних і транспортних мереж, непотрібно отримувати ліцензію на здійснення діяльності.

Розробка кошторисної документації не підлягає ліцензуванню, оскільки такий вид робіт (послуг) не включений в перелік робіт, який вказаний в доповненні до п. 1.3 Ліцензійні умови № 112. З цим погоджується і Держпідприємництва в листі «Про ліцензування розробки кошторисної документації» від 28.10.2002 р. № 4-431-88/5726.

Відповідно до Закону про ліцензування визначені наступні поняття:

1. Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на здійснення вказаного в ній виду господарської діяльності протягом певного терміну за умови виконання ліцензійних умов;

2. Ліцензіат – суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на здійснення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

3. Ліцензійні умови – встановлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних і інших спеціальних вимог обов'язкових для виконання при здійсненні видів господарської діяльності тих, що підлягають ліцензуванню;

4. Ліцензування – видача, переоформлення і анулювання ліцензії, видача дублікатів ліцензії, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, контроль за дотриманням ліцензіатами умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;

5. Орган ліцензування – орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавський орган Рад з ліцензування певних видів господарської діяльності;

6. Плата за ліцензію – разовий платіж, який вноситься суб'єктом господарювання за отримання ліцензії;

7. Анулювання ліцензії – позбавлення ліцензіата органом ліцензування права здійснення певного виду господарської діяльності;

8. Виробництво (виготовлення) – діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також продукції власного виробництва;

9. Господарська діяльність – яка-небудь діяльність, зокрема підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

10. Суб'єкт господарювання – зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми і форми власності, яка здійснює господарську діяльність, окрім органів державної влади і органів місцевого самоврядуванні, а також фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності.

Поиск по сайту: