Особливості ремонтно-будівельного виробництва у сучасних умовах

Не зважаючи на єдине будівельне законодавство і застосування єдиного Цивільного кодексу України сучасні умови господарювання диктують значні відмінності в системі управління ремонтно-будівельного виробництва, що пов'язано з низкою обставин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.

Серед причин об’єктивного характеру виділяють:

- інтенсивність відтворювальної діяльності;

- ступінь розвитку соціальної інфраструктури і деякі інші.

До причин суб’єктивного характеру належать:

- відмінності в поглядах керівництва регіонами і залежні від цього особливості регіональної економічної політики;

- ступінь керованості інвестиційної сфери і впливу на ринкові процеси.

За внутрішньою природою ремонтно-будівельний ринок різко відрізняється від промислових ринків і ринків нового будівництво саме своєю регіональністю, необхідністю постійної, а не тимчасової присутності виконавців в місцях появи попиту на їх послуги. Це пов'язано з тим, що задоволення потреби в ремонтно-будівельній сфері може бути забезпечено тільки в конкретних точках виникнення цієї потреби, причому вимагає постійної присутності виконавця в місцях обслуговування. Лише при цій умові вихід з ладу комунікацій, відмови в системах водопостачання і теплопостачання, появи замовлень на дрібні ремонтні роботи, інших збоях може бути забезпечений своєчасно і якісно.

Тому характер попиту на ремонтно-будівельні послуги і умови його задоволення формуються саме на місцевому рівні на відміну, скажімо, від виробництва і споживання електроенергії, металу, цементу і багатьох інших матеріальних ресурсів.

Важливі особливості спостерігаються і в окремих сегментах будівельного ринку, що зумовлює і наочну спеціалізацію будівельних підрядчиків.

Ремонтно-будівельна діяльність виступає вагомим сектором будівельного ринку, що охоплює ремонт:

- виробничих будівель;

- невиробничих будівель;

- споруд;

- комунікацій.

Ремонтно-будівельне виробництво обумовлено такими особливостями, які залежать від своєрідності об’єктів, які підлягають ремонту, технології і організації ремонтно-будівельних робіт.

Об’єкти ремонту в міському господарстві, як правило, нерухомі, складні, мають різні розміри; роботи з їх оновлення пов’язані з діяльністю багатьох інших галузей економіки, потребують високих матеріальних і фінансових витрат, характеризуються значними витратами праці і тривалістю здійснення. Поряд із зменшенням фізичного зносу об’єктів в результаті виконання ремонтно-будівельних робіт часто ліквідується повністю або зменшується їх моральний знос.

Ремонтно-будівельне виробництво через територіальну закріпленість об’єктів ремонту є рухомим, як і капітальне будівництво – галузь, до складу якої воно входить. Виробництво складається з багатьох різних видів робіт, в процесі яких здійснюється розбірка окремих конструкцій будівель і повна або часткова заміна, при цьому здійснюється безперервна зміна робочих місць і засобів праці. Із завершенням і здачею об’єктів ремонту в експлуатацію процес здійснення ремонтно-будівельних робіт припиняється.

Особливості багатогалузевого міського господарства пов’язані з тим, що ремонтно-будівельні роботи можуть виконуватися як одночасно в комплексі на декількох об’єктах міського господарства, так і на окремих об’єктах.

Особливості технології і організації ремонтно-будівельного виробництва пов’язані як зі специфікою міського господарства, так і з їх місцерозташуванням. Часто об’єкти ремонту знаходяться на транспортних магістралях міста, що ускладнює організацію матеріально-технічного постачання, і потребує створення проміжних складів, викликає труднощі використання кранів та інших механізмів, необхідних для виконання ремонтно-будівельних робіт; обмежені умови ускладнюють застосування великогабаритних індустріальних конструкцій.

Організація ремонтно-будівельного виробництва – це система підготовчих і технічних заходів, які виконують для здійснення робіт з ремонту будівель і споруд індустріально високопродуктивними методами. Разом з тим організація ремонтно-будівельного виробництва – це наука про вивчення, узагальнення і розробку раціональної системи виконання ремонтно-будівельних процесів з метою вводу в експлуатацію у термін і достроково будівель і споруд.

На рис. 1.1. подана блок-схема алгоритму формування технологічних моделей ремонту (реконструкції) будівель.

Особливості ремонтно-будівельного виробництва пояснюється особливим характером його продукції, умовами вкладення грошових коштів, їх освоєння і повернення, методами організації і керування будівельним процесом, особливостями технологічно-будівельного виробництва.

Для початку ремонтно-оновлювальних робіт основних споруд об’єкта, необхідно по суті створити на будівельному майданчику спеціальне виробниче підприємство, продукцією якого буде один об’єкт, що ремонтуються.

Розміщення ремонтно-будівельної продукції на визначеній земельній ділянці робить її залежною від вартості земельного майданчика, кон’юнктури цін на ринку землі.

Великий вплив на техніко-економічні показники ремонтно-будівельної продукції здійснює фактор часу.

Рис.1.1. блок-схема алгоритму формування організаційно-технологічної моделі ремонту (реконструкції) будівель

Тривалість реконструкції, капітального ремонту будь-якого об’єкту здійснюється місяцями, а в багатьох випадках, особливо при оновленні великих об’єктів, роками. Це спричиняю вивільнення капіталу з обороту на тривалий час. Приймаючи до уваги велику капіталоємність об’єктів реконструкції, капітального ремонту, вивільнення капіталу на тривалий час і вкладення його в ремонтно-будівельне виробництво є рішенням важливим і достатньо ризикованим. При цьому слід приймати до уваги, що тривалість циклу обіговості капіталу в ремонтно-будівельному виробництві вище, ніж в будівництві і у декілька разів більше ніж в промисловості, і в десятки разів більше ніж у торгівлі. Тому прийняття рішення про вкладення капіталу в ремонтно-оновлювальні роботи потребує складних техніко-економічних розрахунків.

Ремонтно-оновлювальні роботи відрізняються багатогранністю виробничих зв’язків. В них приймають участь десятки і сотні проектно-вишукувальних, науково-дослідних, будівельних і монтажних організацій, заводи-виготівники основного технологічного обладнання, постачальники будівельно-монтажного обладнання і будівельних матеріалів, банки та інші суб’єкти господарювання. У зв’язку з цим виникає необхідність створення таких економічних критеріїв, які поєднували б всіх учасників інвестиційного процесу для досягнення загальної мети – завершення ремонтно-оновлювальних робіт у заданий термін з мінімальними витратами, а не тільки досягнення власних інтересів.

Поиск по сайту: