Порядок оцінки основних фондів будівельної організації

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинна вартість об'єкту основних засобів – це історична (фактична) собівартість необоротних активів в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Первинна вартість основних засобів формується залежно від умов їх придбання (отримання). Первинна вартість придбаних (створених) за грошові кошти об'єктів основних засобів включає наступні витрати:

- сум, що сплачуються постачальникам активів і підрядчикам за виконані будівельно-монтажні (БМР) (без посередніх податків);

- реєстраційних зборів, державного мита і аналогічних платежів;

- сум ввізного митного збору;

- сум посередніх податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів;

- витрат на страхування рисок доставки основних засобів;

- витрат на транспортування, установку, монтаж, наладку основних засобів;

- інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях [11, с.144].

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкту основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу для нарахування амортизації розраховується по формулі:

(7.1)

де а – розрахунковий квартал;

а-1 – попередній квартал перед розрахунковим;

Би(а) – балансова вартість групи (окремого об'єкту основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Би_(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкту основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П_(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій і інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

У_(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкту основних фондів групи 1 протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А_(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в кварталі, передуючому розрахунковому.

При тривалому використанні основних фондів, особливо в умовах високих темпів інфляції, первинна вартість основних фондів не відповідає їх реальній вартості. Тому оцінюють їх за відновною вартістю, тобто за вартістю їх виробництва або придбання в умовах і по цінах даного року. Для розрахунку економічної ефективності використання основних фондів, як правило, використовують оцінку фондів за їх середньорічною вартістю.

Окрім оцінки у вартісних показниках основні фонди потребують оцінки в натуральних показниках. Це необхідно для визначення кількості і виробничої потужності основних виробничих фондів ремонтно-будівельної організації. Цей вид обліку заснований на паспортних даних основних фондів, які фіксують час придбання або побудови, мають технічні характеристики фондів, а також інформацію зі зміни їх стану (ремонт, модернізація, реконструкція). Найбільш розповсюдженими натуральними показниками, які застосовуються для обліку основних фондів є: загальна і корисна площа будівель, кількість і загальна потужність, по окремими видам і типозамерам будівельних машин, їх одинична вартість, а також показник технічної і експлуатаційної продуктивності машин. Ці показники дають уяву про кількісний стан основних фондів та техніко-економічні показники їх функціонування, однак при цьому відсутня можливість зіставлення різних об’єктів обліку і немає уяви про їх загальну величину.

Поиск по сайту: