Методи визначення вартості будівництва

При складанні кошторисів на альтернативній основі можуть застосовуватися різні методи визначення вартості: базисно-індексний, ресурсний, ресурсно-індексний, а також метод на основі банку даних про вартість раніше виконаних ремонтно-будівельних робіт. Вибір того чи іншого метод ціноутворення ремонтно-будівельної продукції при розробці кошторисної документації залежить від ряду факторів і умов, в яких вони діють. Так, при розрахунку вартості ремонтно-будівельних робіт для об’єктів, що фінансуються за рахунок бюджету, застосовуються, в основному, базисно-індексний і ресурсно-індексний методи, а на об’єктах, що фінансуються з внебюджетних джерел, перевага віддається ресурсному методу. Особливо важливе значення ресурсний метод розрахунку має при здійсненні ремонтно-будівельних робіт на об’єктах, що фінансуються із залученням іноземного капіталу, оскільки однією з найважливіших умов іноземних інвесторів є забезпечення точності і достовірності розрахунку показників вартості.

Базисно-індексний метод визначення вартості заснований на використанні системи поточних і прогнозних індексів у відношенні до вартості, визначеної в базисному або поточному рівні цін попереднього періоду. Переведення у рівень поточних (прогнозних) цін здійснюється шляхом перемноження базисної вартості за статтями кошторису і кожному з елементів технологічної структури капітальних вкладень на відповідний індекс галузі, виду робіт з послідуючим складанням підсумків по відповідним графам.

Для перерахунку базисної вартості в поточні (прогнозні) ціни можуть застосовуватися укрупненні кошторисні нормативи – індекси:

- до статей прямих витрат (на комплекс або за видами ремонтно-будівельних робіт);

- до підсумків прямих витрат або повної кошторисної вартості (по видам ремонтно-будівельних робіт, а також за галузями економіки).

Застосування даного методи потребує дуже ретельного визначення вартості в базисному рівні, оскільки незначне відхилення від дійсного значення надає велике пропорційне відхилення індексу поточного рівня цін. Крім того, індекси мають усереднений характер, що призводить до значних похибок у визначення кошторисної вартості.

У ряді випадків для визначення вартості договірних цін за об’єктами і видами робіт рекомендується застосовувати тільки три індекси: по заробітній платі основних працівників, по вартості експлуатації будівельних машин і з вартості матеріальних ресурсів. Однак не дивлячись на вказані недоліки, базисно-індексний метод є найбільш розповсюдженим методом оцінки вартості будівництва, а отже і ремонтно-будівельних робіт.

Ресурсно-індексний метод являє собою поєднання ресурсного методу з системою індексів (поточних або прогнозних у відношенні до кошторисної вартості, визначеної на основі розрахунку ресурсів, які оцінені в базисному або поточному рівні цін. Ресурсно-індексний метод дозволяє більш точно визначити кошторисну вартість у порівнянні з базисно-індексним, за рахунок того, що при ресурсно-індексному методі індекси застосовуються тільки до незначної частини вартості показників (іншим машинам і матеріалам), які складають, як правило, до 5% від вартості експлуатації машин і вартості матеріалів (від кожного елементу, а при базисно-індексному – до повної вартості усіх елементів кошторисних витрат. Виходячи з вищезазначеного, достовірність ресурно-індексного методу є більш надійно.

В якості інформаційної бази ресурсного (ресурсно-індексного) методу виступають державні елементні кошторисні норми. Для визначення вартості робіт ресурсним методом рекомендується застосовувати локальні ресурсні відомості.

Переваги ресурсного (ресурсно0індексного) методу зводяться до можливостей:

- здійснювати варіантний підхід до вибору ресурсних показників, системи розрахунку накладних витрат, кошторисного прибутку та інших витрат;

- здійснювати більш гнучкий підхід до нормативної бази, відносно якої здійснюється розрахунок ресурсних показників.

Однак ресурсний метод є достатньо складним, оскільки потребує відстеження цін по багатьох видах ресурсів.

При відсутності необхідних укрупнених нормативів вартості ремонтно-будівельних робіт можуть бути використані вартісні показники об’єктів аналогів по раніше виконаних об’єктам. В якості укрупнених вимірювачів будівель і споруд застосовують такі показники вартості: 1 м³ будівельного обсягу, 1 м² площі, 1 км длини інженерних мереж.

При відборі аналогу в максимальній стадії повинна бути забезпечена відповідність характеристик нового об’єкту та об’єкту-аналогу за виробничо-технологічним а конструктивно-планувальним рішенням.

Укрупнені показники вартості та показники по об’єктам-аналогам повинні бути приведені до умов проведення ремонтно-будівельних робіт основної будівлі: відповідність природно-кліматичних особливостей та рівня цін у районі ремонтно-будівельний робіт.

Метод застосування банку даних про раніше виконані об’єкти зводиться до використання вартісних даних по будівлям і спорудам, аналогічним об’єкту, в якому в даний момент здійснюються роботи. Він може успішно використовуватися у мовах стабілізації економіки, при відсутності інфляції та незмінних цін.

В міжнародній практиці капітального будівництва вибір інвестором проектувальників, підрядників, постачальників технологічного обладнання звичайно здійснюється на основі проведення конкурсних торгів (аукціонів) на право укладання державних або муніципальних контрактів.

Основними видами підрядних торгів є:

- з попередньою и без попередньої кваліфікації (в залежності від проведення організатором торгу відбору претендентів);

- з участю або без участі іноземних оферентів;

- гласні і негласні (в залежності від участі оферентів в процедурі торгів і оголошенні їх результатів);

- первинні і вторинні;

- відкриті і закриті.

При збереженні правил проведення конкурсних торів торги є основним інструментом економічної оптимізації ціни ремонтно-будівельної продукції.

Для оцінки конкурсних пропозицій і відбору кращого варіанту рішення з представлених на підрядні теорії оферт відносну предмету торгів може бути використана система показників, поєднана у групи, які відображають ті чи інші сторони конкурсних пропозицій.

До першої групи включають показники оцінки комерційної вартості конкурсних пропозицій:

- ціна (вартість) предмету торгів як в цілому на об’єкт, так і на окремі види послуг;

- метод обліку при здійсненні розрахунків за виконанні роботи;

- умови і порядок фінансування і кредитування;

- удільні показники по предмету торів.

Друга група включає тимчасові показники виконання обов’язків оферентами:

- тривалість виконання підряду з визначенням термінів початку і закінчення робіт;

- термін вводу об’єкту в експлуатацію;

- терміни поставки продукції.

До третьої групи відносяться показники якості продукції або послуг.

Четверта група включає показники, які характеризують організацію виконання робіт оферентами зі збереженням правил безпеки, охорони здоров’я.

П’ята група включає показники оцінки рівня організації керівництва ремонтно-будівельними процесами.

Шоста група включає показники, які характеризують ступінь використання місцевих ресурсів підрядниками з інших регіонів.

До сьомої групи відносять показники, які характеризують технічні та майнові гарантії, представлені оферентом.

Восьма група включає показники надійності виконання підряду.

Для визначення переможця підрядних торгів в якості критеріїв оцінки оферт доцільно використовувати такі техніко-економічні показники:

- вартість (ціна) виконання підряду (Ц_п);

- тривалість і терміни виконання підряду (Т_п);

- надійність виконання підрядну (Н_п).

У дійсний час для визначення критеріїв оцінки конкурсних пропозицій застосовуються такі методи:

- експертний, заснований на оцінці системи обраних показників;

- економічний, що базується на вимірюванні витрат і прибутку шляхом розрахунку приведених витрат;

- комплексний (змішаний), заснований на поєднанні експертного і економічного методів;

- інтегральний, який базується на поєднанні комплексного методу і методу штучного інтелекту з використанням бази даних експертних систем.

Сутність експертного методу, заснованого на бальній оцінці системи обраних показників, полягає в тому, що для оцінки встановлюється максимально можлива сума балів за офертою. У дійсний час застосовується, в основному, десятибальна та тисячобальна шкали оцінок.

Для оцінки за тисячобальною шкалою сума балів за оцінюваною шкалою розраховується за формулою:

(13.5)

де N_i^max – максимально можлива кількість балів, яке можна надати і-му показнику, що встановлюється тендерним комітетом на етапі, що передує оцінки оферт;

К_і – коефіцієнт відношення і-го показника в інших офертах;

n – кількість розглянутих критеріїв (показників).

Якщо кожний показник розглядається за десятибальною шкалою, то сума балів за кожною офертою розраховується за формулою:

(13.6)

де К_і – коефіцієнт вагомості і-го показника в інших конкурсних пропозиціях;

N_і – кількість балів, присвоєна даній оферті по і-му показнику.

Якісна оцінка здійснюється з урахуванням таких градацій десятибальної шкали: 8-10 балів – краще, ніж вимоги, пред’явлені до конкурсної пропозиції; 6-7 балів – відповідає конкурсній пропозиції; 3-5 балів – частково відповідає вимогам; 1-2 бали – повністю не відповідаю вимогам тендерної документації.

Економічний метод передбачає розрахунок по кожній конкурсній пропозиції величини приведених витрат по предмету торгів за розрахунковий період. Цей метод рекомендується застосовувати для виробничих будівель.

Економічна оцінки проводиться згідно критерію мінімуму приведених витрат (З_min):

(13.7)

де Ц_і – запропонована і-м оферентом ціна предмету торгів;

∆П_і – економія експлуатаційних витрат або підвищення прибутковості по об’єкту при підвищенні якості ремонтно-будівельних робіт (запропонованого і-м оферентом у зіставному рівні цін);

∆Т_і – запропоноване і-м оферентом прискорення терміну вводу об’єкту в експлуатацію у порівнянні з терміном, вказаним в умовах тендеру;

Т – розрахунковий період експлуатації (рекомендоване не більше 10 років);

П – очікуваний замовником середньорічний прибуток після вводу об’єкту до експлуатації.

Перемагає той оферент, у якого приведені витрати менше.

Основною складністю у визначенні договірної ціни є облік додаткових витрат, пов’язаних з формуванням і застосуванням ринкових відносин в будівництві.

Поиск по сайту: