Методи оптимізації діяльності ремонтного господарства підприємства

Основними напрямами вдосконалення ремонтного господарства є:

- організація централізованого ремонту устаткування. Наприклад, в Чехії капітальний ремонт майже всього устаткування здійснюється на централізованих ремонтних підприємствах, внаслідок чого вартість капітального ремонту не перевищує 60-80 % вартості нового верстата;·

- створення ремонтних баз на підприємствах-виготівниках устаткування, що підвищує зацікавленість як своє устаткування;

- організація спеціалізованого виробництва запасних частин до устаткування. Так, вітчизняне верстатобудування випускає лише 2 % запасних деталей від вартості устаткування, тоді як в США їх випуск досягає більше 20 %;

- централізація ремонту і обслуговування устаткування безпосередньо на промислових підприємствах. Вона передбачає підпорядкування головному механікові всіх ремонтних баз підприємства і ліквідацію подвійного підпорядкування цехових баз головному механікові і начальникові цеху, підвищення відповідальності головного механіка за якісний стан устаткування, за виконання плану ремонту і економічні показники ремонтного господарства;

- проведення організаційної реструктуризації машинобудівних підприємств, що передбачає виділення ремонтного господарства в самостійне мале підприємство, що спеціалізується на ремонті технологічного устаткування для потреб даного машинобудівного і інших підприємств. Це дозволить значно підвищити ефективність ремонтного виробництва в цілому;

- механізація ручних ремонтних робіт, особливо слюсарних. Оснащення ремонтно-механічних цехів високо продуктивним універсальним і спеціальним устаткуванням, забезпечення ремонтних бригад підйомно-транспортним устаткуванням. Цей напрям особливо важливий, оскільки на ремонтних роботах все ще низький рівень механізації і високий рівень ручної праці, що вимагає великих витрат праці і високої кваліфікації ремонтних робітників;

- вживання сучасних засобів технічної діагностики стану устаткування;

- впровадження прогресивних методів, технологічних процесів і організаційних форм виконання ремонтних робіт. До прогресивних методів ремонту в першу чергу належить вузловий і послідовно-вузловий;·

- організація відновлення деталей і вузлів. Відновлення деталей дозволяє добитися скорочення витрат металу при ремонті деталей до 60-90 %. Собівартість відновлених деталей іноді складає 10-25 % вартості нової деталі. Найбільш доцільна організація спеціалізованих баз відновлення при ремонтних заводах;

- вдосконалення технічної підготовки ремонту, що включає розробку типових технологічних процесів, а також матеріальне забезпечення;

- ефективне використання спеціалізованих ремонтних бригад по ремонту і міжремонтному обслуговуванню устаткування, за якими закріплені окремі ділянки або групи устаткування незалежно від цехової приналежності. Такі бригади створюються в складі від 5 до 10 чоловік слюсарів і одного верстатника на кожних 1000—2000 ремонтних одиниць встановленого устаткування при його роботі у дві зміни. Ці бригади входять до складу корпусних ремонтних баз (КРБ);

- вдосконалення планування, що включає складання планів-графіків ремонту. При цьому ефективними є використання мережевого методу планування ремонту, систематичний контроль і коректування нормативної бази систем планово-попереджувального ремонту з врахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх чинників;

- подальше вдосконалення системи планово-запобіжного ремонту. Система планово-попереджувального ремонту повинна коректуватися на підприємствах з врахуванням їх специфіки і місцевих умов господарювання. При цьому основна увага має бути приділена профілактичним заходам, технічному обслуговуванню устаткування, а не ремонту. Необхідно стимулювати припинення ремонту застарілого устаткування, прискорення його оновлення.

Так, на ряді підприємств автомобільної промисловості набула поширення інспекційна система технічного обслуговування і ремонту устаткування, при якій проведення ремонту залежить не від терміну експлуатації устаткування, а від фактичної потреби в ньому. Така потреба встановлюється технічною інспекцією, яка дає оцінку технічному стану устаткування і подає заявки на його ремонт;

- встановлення госпрозрахункових стосунків між ремонтним господарством і іншими підрозділами і підприємством в цілому. Розробка системи матеріального заохочення і матеріальної відповідальності за результати праці;

- впровадження нормативної відрядно-преміальної системи оплати праці, при якій нарахування відрядного фонду заробітної плати виробляється за нормативну звітну, а не за фактичну трудомісткість ремонтних робіт. При цьому ліквідація аварій, що виникли протягом гарантійного періоду з вини бригади, здійснюється нею безкоштовно і понад затверджений план робіт;

- впровадження автоматизованої системи управління ремонтним виробництвом.

Поиск по сайту: