|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Організація оплати праці в ремонтно-будівельному виробництві
Заробітна плата в умовах колективного підряду здобуває роль потужного стимулятора в питаннях зміцнення трудової дисципліни, підвищення ініціативи й відповідальності працівників усіх категорій, включаючи інженерно-технічний персонал, прилучення їх до активної участі в керуванні колективом. Показником кваліфікації, або професійного рівня підготовки робітника, є розряд, установлюваний відповідно до тарифно-кваліфікаційних характеристик, наведених для кожної професії й кожного розряду в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій, зайнятих у будівництві й на ремонтно-будівельних роботах (ЕТКД). Усього встановлено шість кваліфікаційних розрядів, оцінюваних тарифними коефіцієнтами, які показують, у скільки разів тарифна ставка робітника даного розряду вище ставки робітника першого розряду при семигодинному робочому дні. Робітникам розряди привласнює кваліфікаційна комісія, яка при оцінці виконаної роботи керується вимогами за обсягом знань і професійної майстерності, перерахованих в ЕТКД по кожному розряду. Для працівників будівельної організації оплата їх праці у вигляді заробітної плати є особистим прибутком, який повинен відповідати особистому внеску в результат діяльності будівельної організації. Реальні прибутки працівника визначаються номінальною і реальною заробітною платою і суспільними фондами (у ринкових умовах рідше). Номінальна заробітна плата - це сума грошових коштів, яку отримує працівник за свою працю. Реальна заробітна плата показує, яку кількість предметів споживання і послуг можна купити на номінальну заробітну плату. У основі організації оплати праці працівників покладена тарифна система, форми і системи оплати праці. Тарифна система - це основа централізованого державного регулювання зарплати відповідно до закону про оплату праці. Тарифна система складається з трьох елементів: тарифних ставок, тарифних сіток, тарифно-кваліфікаційних довідників. Тарифні ставки визначають розмір оплати за одиницю часу, наприклад, година, день, місяць. Тарифні ставки встановлюють залежно від складності і шкідливості праці, інтенсивності. За «базу» для визначення тарифних ставок приймається мінімальний рівень оплати праці, яка встановлюється державою на той або інший період часу. Тарифні сітки визначають співвідношення в оплаті праці залежно від її кваліфікації. У багатьох будівельних організаціях залежно від кваліфікації всі робочі і роботи розділяються на шість тарифних розрядів. Законодавством про працю і зарплату в будівництві встановлена єдина шестирозрядна тарифна сітка. Відрядна форма оплати праці має наступні системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна. Почасова форма оплати праці найчастіше використовується в двох системах: проста почасова і почасовий-преміальна. У реальній економіці будівельних організацій з пересувним режимом роботи можуть застосовуватися і інші системи оплати праці працівників, які значною мірою є комбінацією вищеназваних систем оплати праці. Для будівельних організацій з пересувним режимом роботи Ухвалою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 р. № 490 встановлені надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, які прямують на виконання монтажно-налагоджувальних будівельних робіт, а також працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер. Для кожної форми і системи оплати праці характерні свої переваги і недоліки, а також сфери і галузі застосування. А. Погодинна форма оплати. Дана форма оплати праці, як правило, використовується при оплаті робіт, де потрібна висока якість їх виконання, на монтажно-налагоджувальних роботах, а також там, де важко або неможливо розрахувати об'єм виконаних робіт. Для будівельної організації недоліком почасової форми оплати праці є те, що вона (форма оплати) не стимулює підвищення індивідуальних зусиль працівника, проте будівельна організація має можливість отримати додатковий прибуток за рахунок підвищення індивідуального вироблення працівника, що, поза сумнівом, є перевагою. Б. Відрядна форма оплати. Дана форма оплати праці застосовується в таких видах будівельного виробництва, де робочий може значною мірою проявити свою кваліфікацію і здібність до високопродуктивної праці. Дана форма оплати праці є основною формою, яка застосовується в будівництві. Для будівельної організації дана форма дозволяє за рахунок стимулювання працівників до зростання індивідуального вироблення ефективніше використовувати основні виробничі фонди (будівельні машини і механізми, механізований інструмент). До істотних недоліків можна віднести ризик зниження якості будівельно-монтажних робіт. Останнім часом багато будівельних організацій застосовують відрядну форму оплати праці робочих, яка є своєрідним з'єднанням почасової і відрядної форм оплати. Дана система оплати застосовується, коли потрібно забезпечити робочому мінімальний (гарантований) розмір заробітної плати з одночасним використанням переваг відрядної платні праці.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |