Порядок обґрунтування необхідної кількості різних категорій працівників

Для правильної оцінки потреби будівельної організації в працівниках необхідні наступні початкові дані:

- виробнича програма діяльності будівельної організації на плановий період;

- заплановані заходи щодо технічного розвитку і організації виробництва;

- нормативи витрат живої праці;

- баланс робочого часу одного робітника;

- результати аналізу діяльності будівельної організації за минулий, плановий період в сфері показників праці.

Для розрахунку кількості працівників будівельної організації, а також фонду заробітної плати, необхідно оцінити (розрахувати) ефективний (корисний) фонд робочого часу в плановому періоді. Даний показник визначається при розрахунку балансу робочого часу.

Розрахунок балансу робочого часу одного робочого виконується з метою ефективнішого використання трудових ресурсів в будівельній організації і підвищення кількості корисного фонду часу.

Приклад розрахунку балансу робочого часу одного робітника представлений в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Баланс робочого часу одного робітника, дні

Розрахунок кількості робочих за плановий період (як правило, за рік) може здійснюватися по:

- трудомісткості робіт;

- нормам виробітку;

- робочим місцям на основі норм і зон обслуговування.

Метод розрахунку кількості робочих з використанням трудомісткості робіт застосовується, в основному, для визначення необхідної кількості робочих-відрядників основних виробництв по формулі (9.5):

(9.7)

де до — кількість найменувань видів робіт в плановому періоді;

N j — кількість виконуваних робіт у-го найменування, од.;

tj — трудомісткість виконання однієї одиниці робіт j-ого найменування, год/од.;

ДТнзвj — трудомісткість зміни залишків незавершеного виробництва по видах робіт j-го найменування, година.;

Fe — ефективний фонд часу одного робочого, година.;

Рвіп — планований відсоток виконання норм часу %.

По нормах виробітку кількість основних робочих визначається по формулі:

(9.8)

де Q — об'єм робіт за плановий період в натуральному виразі, наприклад в м3, м2, т, і ін.(може бути у вартісному виразі);

Нвір — норма виробітку на один робочий за одиницю часу.

На основі норм і зон обслуговування роблять розрахунок кількості робочих, зайнятих на ненормованих і важко нормованих видах робіт по формулі:

(9.9)

де Nр.м — кількість робочих місць, які обслуговуються групою робочих;

Ноб — кількість робочих місць, які обслуговуються одним робочим (норма обслуговування);

Кзм — кількість змін роботи в будівельній організації;

Рн — втрати робочого часу і нез'явлення % до номінального фонду часу.

Кількість допоміжних робочих можна визначити (так само, як і для робочих основного виробництва), виходячи із запланованої для них трудомісткості робіт і норм обслуговування.

Кількість керівників, фахівців і службовців, як правило, визначається на основі штатного розкладу, який щорічно затверджується керівником будівельної організації.

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу також може наголошуватися в штатному розкладі або розраховуватися на основі норм обслуговування.

При виконанні визначених видів робіт у кожному окремому випадку необхідні робітники різної кваліфікації, для яких встановлені кваліфікаційні розряди та відповідним нарахуванням заробітної плати за тарифними ставками.

Кваліфікаційні характеристики робіт у довіднику передбачають тільки основні найпоширеніші види робіт. Окрім робіт передбачених кваліфікаційною характеристикою, працівник повинен приймати участь в роботах разом з працівниками, що мають більш високі розряди, і навпаки – працівники високих розрядів повинні вміло керувати робітниками, що мають менший розряд.

На ремонтно-будівельних роботах найбільш часто необхідні наступні кваліфікації робітників основних професій: муляри та пічники 2, 3 та 5-го розрядів; покрівельники 2-5 розрядів; маляри, штукатури, паркетники 2, 4 та 5-го розрядів, лицювальники 2, 3 та 5-го розрядів, теслярі 2 та 4-го розрядів, столяри 2-4-го розрядів.

Поиск по сайту: