|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Техніко-економічні показники ремонтно-будівельного виробництва
Техніко-економічні показники ремонтно-будівельного виробництва забезпечують вибір оптимального варіанта виконання робіт на об’єкті, що підлягає ремонту, тобто вони характеризують витрати часу, праці і матеріально-технічних ресурсів на об’єкті. Основними техніко-економічними показниками ефективності ремонтно-будівельного виробництва є наступні: - вартість виробництва або одиниці будівельної продукції, грн.; - трудомісткість робіт, тобто загальні витрати праці на одиницю продукції, чол/день.; - тривалість ремонту будівлі або етапу робіт, дні, зміни; - коефіцієнт, який враховує інші частні показники. Техніко-економічні показники і умови ремонтно-будівельної діяльності (рентабельність, фондомісткість, продуктивність праці, тривалість виробництва робіт, характер договірних зобов'язань, сезонні особливості виробничого циклу тощо) завжди значно відрізнялися від параметрів чисто будівельній діяльності, проте вся увага, як правило, концентрувалася на великому новому будівництві і реконструкції зі значними об'ємами робіт і високим престижем. Для визначення оптимального варіанта виробництва робіт на об’єктах з однаковою тривалістю ремонту, з урахуванням техніко-економічних показників використовують наступну формулу:
(1.1)
де П – економічний ефект; Е1 та Е2 – собівартість ремонтно-будівельних робіт порівнювальних варіантів; Р1 та Р2 – вартість основних та оборотних коштів порівнювальних варіантів; К – нормативний коефіцієнт ефективності (визначається для кожного окремого випадку в залежності від характеру ремонту). Для покращення техніко-економічних показників ремонтно-будівельного виробництва велике значення має підвищення ефективності ремонтно-будівельних робіт. Основні напрями підвищення ефективності заходів щодо технічного розвитку ремонтно-будівельного виробництва полягають у скороченні витрат праці та зниженні собівартості будівельних робіт. На підвищення ефективності ремонтно-будівельних робіт великий вплив мають наступні напрями технічного розвитку. Підвищення ступеню збірності сприяє зниженню трудомісткості на будівельному об’єкті, оскільки виготовлення конструкцій і деталей здійснюється на заводах з високим рівнем технологій та організацією праці. Індустріалізація заготівельних процесів дозволяє знизити витрати праці, матеріалів і скоротити час виконання робіт завдяки виготовленню напівфабрикатів і матеріалів індустріальним методом. Підвищення рівня механізації ремонтно-будівельних робіт знижує трудомісткість робіт, скорочує тривалість ремонтів і таким чином скорочує витрати на основну заробітну плату. Підвищення рівня механізації ремонтно-будівельних робіт забезпечує економічний ефект тільки у разі, якщо вибір машин, механізмів та ручного інструменту для визначеного процесу здійснюється у відповідності до розрахунків щодо характеру виконуваних робіт та завдань щодо вводу об’єкту в експлуатацію. Удосконалення форм організації робіт знижує витрати на утримання адміністративно-господарчого апарату, надає можливість розвивати спеціалізацію ремонтно-будівельних робіт, підвищувати індустріалізацію на основі підвищення керування організацією механізованої праці. Покращення організації виробництва полягає в удосконаленні системи планування і матеріально-технічного постачання, ефективного використання машин і механізмів, а також в усуненні втрат робочого часу. На покращення організації виробництва значний вплив здійснює підготовка робочого місця. Ефективність удосконалення організації ремонтно-будівельного виробництва виявляється у скороченні тривалості робіт на об’єкті, у зростанні продуктивності праці та зниженні собівартості робіт. Покращення організації матеріально-технічного постачання полягає в тому, що в залежності від характеру ремонту на об’єкті, тривалості робіт, відстані та інших факторів приймаються певні форми постачання (кільцеве завезення матеріалів, організація базового складу на об’єкті та ін.) об’єкту ремонту будівельними матеріалами і конструкціями. Великий ефект можна отримати при організації такої форми матеріально-технічного постачання, як виробничо-технологічна комплектація будівництва матеріалами та устаткуванням у відповідності до попередньо розробленої технічної документації. Це приводить до скорочення витрат на переміщення матеріалів в межах будівельного майданчика, скороченню простоїв робітників, механізмів та економії матеріальних ресурсів. Обґрунтована організація матеріально-технічного постачання на ремонтно-будівельних роботах приводить до підвищення рівня організації праці, якості робіт, зниженню собівартості робіт та скорочення тривалості ремонту. Створення постійних кваліфікованих кадрів та покращення охорони праці надає можливість зберегти кваліфіковані кадри на виробництві і тим самим зменшити їх плинність. Це забезпечить своєчасне виконання виробничої програми, покращення якості робіт та створення сприятливих умов праці. На підвищення ефективності ремонтно-будівельного виробництва здійснюють значний вплив такі фактори, як покращення форм організації заробітної плати, підвищення якості будівельних робіт, скорочення накладних витрат, покращення планування та інше. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |